Спільний центр НАТО та України: JATEC запрацює в 2025 році
Україна та НАТО, в суботу 16 листопада,узгодили алгоритм дій в межах заключного етапу створення Спільного центру JATEC >>
«Євроатлантична сварка» і зустріч Порошенка з Трампом: головні підсумки саміту НАТО
13.07.2018
Петро Порошенко з Генсеком НАТО Єнсом Столтенберґом.
Президент США Дональд Трамп уперше брав участь у самітах НАТО, які зазвичай відбуваються раз на два роки, тому європейські партнери по Альянсу з побоюванням очікували його заяв у Брюсселі 11-12 липня.
Адже Трамп вже уславився своєю схильністю до рішучих кроків, коли йдеться про кардинальні для інтересів США питання. Побоювання виявилися небезпідставними.
Попри розбіжності спільну декларацію ухвалили
Саміт розпочався з гострого обміну звинуваченнями між Трампом та канцлером ФРН Ангелою Меркель. Він звинуватив Німеччину у «неприйнятній» енергетичній співпраці з Росією: «Німеччина повністю контролюється Росією, оскільки отримує від 60% до 70% енергоресурсів iз Росії та новий трубопровід («Північний потік-2». — Ред.).
Трамп розкритикував Німеччину за те що вона імпортує газ iз Росії у той час, як США платять мільярди доларів, аби захистити Німеччину від Росії. І Трамп має рацію.
За оцінками Євростату, Німеччина імпортує 50-75% газу з Росії, а решту — переважно з Норвегії. Частина додаткового газу, ймовірно, надійде з Росії внаслідок будівництва нового газопроводу під Балтійським морем «Північний потік-2», про який і згадав пан Трамп. Він зазначив, що колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер залучений до керівництва цим проектом.
Американський президент також різко розкритикував у Брюсселі європейських союзників НАТО. Звинуватив їх, що вони не витрачають достатньо коштів на спільну оборону і покладають увесь тягар на Сполучені Штати. Слова президента США про різницю у видатках на оборону відповідають дійсності. За даними НАТО, Вашингтон виділяє на ці потреби близько 3,5 відсотка ВВП, Німеччина — 1,24 відсотка.
Задля позитивного прикладу він навів Польщу, яка не бажає бути заручником Москви та входить до п’ятірки країн, що виконують свої зобов’язання перед НАТО. «Німеччина може без зволікань збільшити витрати на оборону, натомість вона платить мільярди доларів Росії, а ми мусимо її захищати», — наголосив президент США Дональд Трамп.
«Німеччина — це заручниця Росії; вона позбулася вугільних і атомних електростанцій, вона приймає величезну кількість нафти та газу з Росії. Це те, на що треба звернути увагу», — наголосив він. «Сумно, коли Німеччина підписує великі нафтогазові контракти з Росією, хоча вона повинна бути проти Росії..., збільшуючи її скарбницю на мільярди доларів», — цілком слушно нарікав у Брюсселі Трамп.
Канцлер Німеччини відповіла на ці звинувачення, що її країна приймає власні, незалежні рішення: «Я пам’ятаю, що частина Німеччини була під російським контролем, і я дуже щаслива, що сьогодні ми всі об’єднані у Федеративну Республіку Німеччина і вільні. Тому ми можемо сказати, що реалізуємо власну політику і приймаємо власні рішення».
Очільниця німецького уряду наголосила, що хоч її країна не виділяє двох відсотків ВВП на оборону, проте має чималий внесок у НАТО. Німеччина є другою з огляду на кількість військових з країни, яка бере участь в операціях Альянсу, зокрема в Афганістані, зазначила Меркель.
Після таких перепалок у перший день саміту відбулася особиста зустріч Трампа і Меркель, якою обоє ніби залишилися задоволеними. Тож у підсумку 29 лідерам Альянсу вдалося ухвалити спільну декларацію.
В ній вони підтвердили відданість ключовому принципу, що напад на одну з них означатиме напад на всіх. Ледь не найбільшу увагу в декларації приділено Росії, «агресивні дії якої, включно з погрозою та використанням сили для досягнення політичних цілей, кидають виклик Альянсу, а також підривають євроатлантичну безпеку та міжнародний порядок».
Також у декларації саміту всі країни Альянсу засудили анексію РФ українського Криму та закликали Росію вивести війська, розміщені, зокрема, на території України. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг додав, що анексія Криму була однією з головних причин зміцнення країнами НАТО своєї колективної оборони та збільшення військової присутності у Балтiї, Польщі та регіоні Чорного моря.
Для України «двері відчинені»
Учорашній день саміту був присвячений Україні, Грузії та Афганістану. Лідери країн НАТО зустрілися з президентами України та Грузії. Перед цим Генсек Альянсу Єнс Столтенберг закликав Петра Порошенка не сповільнювати темп реформ.
Оскільки довготривалою метою України є приєднання до НАТО, то зараз їй слід зосередитися на реформах, наголосив пан Столтенберг.
Президент України Петро Порошенко назвав важливим запевнення НАТО у збереженні «відчинених дверей» для України і Грузії. Він вважає, що це «чітке визнання прогресу України на шляху реформ і наближення до стандартів Альянсу».
«Вітаю рішення Брюссельського саміту НАТО щодо зміцнення партнерства з Україною та наших незаперечних перспектив», — написав Порошенко у «Фейсбуці».
Водночас графік другого дня саміту був зламаний. Трамп на закритому засіданні ще раз розкритикував країни-члени НАТО за недостатнє фінансування витрат на оборону.
Він попросив залишити залу засідань представників Грузії та України, які не є членами Альянсу, а далі відчитав партнерів по організації.
Він погрожував виходом США зі складу Альянсу, проте потім змінив гнів на милість і пообіцяв залишитись. А далі скасував низку запланованих двосторонніх зустрічей, а саме з лідерами Грузії, Румунії та Азербайджану...
Трамп зустрівся з Порошенком
Попри скасування більшості двосторонніх зустрічей переговори американського президента з українським колегою Петром Порошенком таки відбулися. Зустріч тривала близько 20 хвилин.
Як повідомив на своїй сторінці у «Фейсбуці» політичний аналітик Павло Нусс, під час зустрічі президенти обговорили, окрім усього іншого, політико-оборонні відносини між Україною і США, а також стратегію США на майбутній зустрічі Трампа з Путіним.
«Зустріч Трампа з Порошенком, в першу чергу, свідчить про те, що Сполучені Штати Америки й Україна є стратегічними партнерами, і це партнерство та спільні цінності не можуть нівелюватися в інтересах Москви», — зазначив Нусс. Офіційних подробиць цієї зустрічі на момент верстки номера ще не було.
ДО РЕЧІ
У перший день саміту Македонію офіційно запросили до вступу в НАТО. Країна чекала на це 10 років. Тепер вступ став можливим завдяки домовленості з Грецією про зміну назви країни на Північна Македонія.
За найоптимістичнішими прогнозами, Македонія може стати членом НАТО у 2020 році. Інші три балканські країни -— Сербія, Боснія і Герцеговина та Косово — залишаються в черзі на вступ до Альянсу. Генсек НАТО Єнс Столтенберг підтвердив, що й Грузія в майбутньому також стане членом НАТО.
