Перманентний мор бджолиних роїв в Україні продовжується. Попри суспільний резонанс, який мав би змусити основних винуватців екологічної трагедії — агрофірми, що застосовують небезпечні хімічні речовини, ретельніше обирати препарати. Більше того: деякі з винуватців винищення пасік уже перейшли в наступ, користуючись недосконалим законодавством. А особливо цинічні навіть стверджують, що бджолиний мор влаштували... самі ж бджолярі.
З весни — самі розмови
Перші тривожні сигнали від пасічників пролунали ще у квітні, коли медоносні комахи щойно вийшли з зимівлі.
Зокрема, з’явилися публікації про масову загибель бджіл в Оржицькому та Машівському районах Полтавщини. Зокрема, в Лазірках Оржицького району скаржилися на недобросовісну роботу елеватора агропромислової компанії «Кернел», якою керує колишній «регіонал» Андрій Веревський.
До речі, місцеві мешканці обурюються через постійні отруєння в окрузі вже не перший сезон. Зі своєю бідою пасічники звернулися тоді до областної спілки бджолярів. Але, судячи з подальших подій, — намарне.
«Мені вдалося убезпечити своїх бджіл, бо поруч поля фермерів, з якими вдається домовитися, — розповідає бджоляр iз Ново-Михайлівки Решетилівського району Володимир Яхненко. — Пара банок меду — і чоловік знаходить спосіб обробити свої поля безпечними для бджіл засобами. Моїм колегам із сусідніх сіл пощастило менше: там угіддя посипають отрутою з літальних апаратів, а достукатися до совісті власників агрохолдингів неможливо. Цього року вони пустили за вітром разом зі своєю «хімією» й чимало бджолиних ферм. Пасічникам лишилося тільки заплакати над помираючими бджолами. Про фінансові втрати годі й казати...»
Масово гинуть бджоли цьогоріч по всій Україні. Відносно благополучною лишається ситуація тільки в Закарпатті. Хоча вже вдалося встановити причетність до загибелі комах певних видів пестицидів і поліція відкрила кримінальні провадження, мор продовжується.
За оцінками Спілки пасічників, вже загинуло близько 18 тисяч бджолиних сімей. Вартість однієї сім’ї — 2,4-2,6 тисячi гривень. Менше потерпіли промислові пасіки, забезпечені власними угіддями, тому валове виробництво меду в Україні надто не постраждає. Але пасічникам, які тримають бджіл у присадибних господарствах, знадобиться чимало часу, аби відновити втрачене поголів’я.
Фальшиві пестициди, легковажні підприємці
Володимир Стретович, президент Спілки пасічників України, в недавньому інтерв’ю «Радіо Свобода» вкотре наголосив: основна причина загибелі бджіл — отруєння пестицидами.
«Буває, коли бджоли гинуть через недогляд — через віруси чи кліщів. Але це поодинокі випадки і вони не мають масового характеру. Те, що відбувається, зараз має прямий причинно-наслідковий зв’язок між обробкою посівів, недбалістю фермерів і загибеллю бджіл, — пояснює Стретович. — В Україні існують законодавчі норми, які регулюють питання обробки сільськогосподарських посівів, але фермери до них ставляться зневажливо — використовують, як їм заманеться добрива, бо вони безкарні, держава до них не застосовує жодних санкцій».
За законом, органи місцевого самоврядування зобов’язані повідомляти пасічників за три дні до початку обробки про час і препарат, який застосовується, тоді пасічник закриває вулики і не випускає своїх бджіл. Також є рекомендації щодо нічної обробки посівів та перелік дозволених препаратів.
Як згадувала раніше «Україна молода», прокуратурі Київської області недавно вдалося перекрити незаконний канал постачання препаратів для обробки рослин із Китаю, які завозили в Україну під виглядом якісного європейського продукту. Тоді було виявлено та вилучено 139 тонн пестицидів на загальну суму майже 18 мільйонів гривень. Але, навіть маючи дані прокуратури про застосування таких препаратів, покарати недобросовісних аровиробників дуже складно. Для того щоб зібрати доказову базу, потрібно зробити експертизу і ще до цього необхідно зібрати близько двох десятків документів. Пасічники вимушені робити таку експертизу за власні гроші, а це коштує тисячі гривень.
«Оскільки ці препарати мають дуже високу летючість, вони дуже швидко вивітрюються, — розповідає Володимир Стретович. — У Дніпропетровській області, наприклад, пасічники припустилися технологічної помилки: заморозили зразки, а при взаємодії з холодом хімікат розщепився і в лабораторії сказали, що не можуть зробити аналіз через відсутність дослідного матеріалу... Зараз там продовжуються отруєння бджіл. Пасічники таки зробили аналіз повторно і встановили, що там була певна хімічна речовина і що цей препарат в Україні не сертифікований».
Фахівці бджолярської спілки стверджують, що врятувати вражених пестицидами бджіл можливо, якщо діяти одразу після перших симптомів отруєння. Українські вчені розробили препарат «Ентеронормін», яким випоюють бджіл після такого враження, зміцнюють імунну систему. Якщо під руками є цей препарат, додають його до цукрового сиропу чи меду, яким випоюють бджіл.На Одещині, Миколаївщині, Дніпропетровщині завдяки цьому антидоту чимало бджолосімей вдалося врятувати.
Труїмо бджолу — отруїмо себе
Як запевняють фахівці, кореляції між отруєнням бджіл і забрудненням меду немає: отруєна хімічними випарами бджола одразу стає фізично неспроможною збирати мед.
Небезпека для людини полягає в самому винищенні бджіл, яке останніми роками стало епідемією по всьому світу. Альберт Енштейн вважав, що якщо бджоли вимруть, то через чотири роки після цього загинуть і люди. Бо завдяки запиленню комахами рослинних культур людство отримує третину від усього обсягу всіх продовольчих ресурсів.
Кримінальний кодекс не передбачає відповідальності за таку заподіяну шкоду. Передбачено тільки відшкодування збитків, у тому числі й втраченої вигоди за бджолині сім’ї, які загинули. А, як уже згадувалося вище, через бюрократичні процедури мало хто з пасічників наважиться подавати до суду.
І хоча вже лунають звинувачення у морі конкурентів-китайців, що, буцімто, спеціально «заслали» в Україну бджоловбивчі пестициди, вирішити цю проблему належить нам самим. Бо якщо в деяких областях фермери визнають помилку і погоджуються відшкодувати вартість збитків пасічникам, то в інших — категорично відмовляються, вимагаючи довести, що бджоли померли саме внаслідок застосування хімічних засобів.
Наприклад, мешканці села Чаплинка на Черкащині, де масово загинули бджоли у квітні, звернулись до Лисянської філії ТОВ «НВФ «Урожай», бо дізналися, що цей орендар обробляв прилеглі до села поля ріпаку інсектицидом «Нурелл Д», який відноситься до першого класу небезпеки для бджіл (високонебезпечний). На зустрічі представники керівництва орендаря сказали, що нікому нічого не зобов’язані і ні в чому не вважають себе винними і що люди нічого не доведуть. Довідки, коли та чим обробляли поля, надавати не будуть...
Горе-господарювання призвело до величезних втрат і у пасічників сіл Баїв та Городище-1 Луцького району. Після того, як 27-28 квітня довколишні поля обробили хімікатами, загинуло понад три десятки бджолосімей. У ветеринарній службі підтвердили, що бджоли отруїлися саме пестицидами.
Пасічникам порадили звертатися до суду і вимагати компенсації збитків. А місцевій владі — «взяти ці питання на контроль». У Галицькому районі в селі Лани масово загинули бджоли.
Пасічники звинуватили місцеву компанію в обробці полів гербіцидами з порушенням законодавства, — справу одразу взялися заминати, намагаючись спростувати свідчення мешканців села. І таких випадків з відкритим фіналом цього року — тисячі.
Що робити?
Спілка пасічників України пропонує кілька кроків для запобігання загибелі бджіл.
По-перше — варто запровадити принцип «презумпції винуватості», коли за найменшої підозри застосування заборонених препаратів доводити, що вони не є такими, має фермер, а не бджолярі.
По-друге — спростити процедуру доведення завдання матеріальної шкоди. Важливо також паспортизувати всіх українських пасічників, аби вони мали документ, що є власниками пасік.
Сучасна методика оповіщення про небезпеку — також одне з нагальних завдань.
Як відомо, в Євросоюзі агрономи не мають права використовувати ті добрива та пестициди, які можуть нашкодити бджолам.
Якщо фермер використає заборонені препарати, то може втратити ліцензію та отримати великий штраф.
У Європі працює система, за якою кожен пасічник має свій номер, а покупці можуть перевірити його дані про виробництво меду в мережі за цим номером. Таку систему хочуть незабаром запровадити і в Україні.
