Дослідження показало, що 82% учителів в Україні не задоволені своїм соціальним статусом. Що потрібно для того, щоб підняти престиж професії? Про це ми говоримо з куратором проектів «Освіторії» та організатором Global Teacher Prize Анною Сидорук.
— Анно, чи відрізняються, на вашу думку, українські вчителі від своїх закордонних колег?
— У наших і західних учителів є багато спільного, вони прагнуть розвиватися, вони дуже спраглі до навчання, до саморозвитку. Але всі вчителі в усьому світі трохи недооцінюють себе.
Ми спілкувалися з організаторами світової премії, і чимало вчителів, навіть ті, хто входили в ТОП-10, кращі вчителі світу, вони не з першого разу подавали свої заявки, бо думали, що це не для них, а для когось більш видатного.
Крім того, проблеми всіх учителів однакові — це соціальний статус, низькі зарплати (десь вони на рівні, десь все одно не достатньо високі). Тому й існує світова премія. Те, що відрізняє, — можливо, нашим викладачам не вистачає більше впевненості в собі, щоб повірити у власні сили, а також усвідомлення, що вони нічим не гірші, а багато в чому навіть кращі, крутіші, ніж інші колеги.
— Яке місце минулого року зайняли українські вчителі у світовому переліку?
— Минулого року пані Вікторія Биркович була дуже близькою до ТОП-50. Вона була десь 53-ю. Але до цього, два роки тому, українська вчителька Анна Дудич увійшла до ТОП-50 найкращих учителів світу.
— Скільки освітян з України номінувалися минулого року на отримання премії?
— Ми отримали 632 заявки зі всієї України. Це 632 вчителі і понад 2 тис. номінацій.
— Чи відбувається обмін досвідом між українськими й іноземними викладачами і яким чином? Проводяться зустрічі, конференції?
— Так, відбуваються. Минулого року до нас приїздив представник з ТОП-10 найкращих учителів світу Майк Вамая, вчитель із Кенії, який навчає танцювати, але це не просто танці, тому що насправді він вчить співіснувати різні племена. У Кенії є близько 40 племен, які воюють між собою. Цей учитель викладає балет і ставить у пари дітей із ворогуючих племен. Таким чином діти вчаться прекрасному і вчаться тому, що можна жити мирно, не вбиваючи представників з ворогуючого племені. Він дійсно дуже надихає.
Ми продовжуємо цю ініціативу і цього року до нас теж приїде людина з ТОП-10 найкращих учителів. Ми очікуємо переможницю.
— Як ви вважаєте, чому тільки в останні кілька років з’явилася така нагорода для вчителів?
— В усьому світі повага до професії вчителя не на такому рівні, як того б хотілося. І прекрасно, що відбулася така ініціатива. Колись професія вчителя була дуже поважною, особливо в невеличких міста. Зараз, на жаль, ситуація змінилася.
Було проведено дослідження, яке показало, що 82% учителів в Україні і, я думаю, що в світі показники не набагато відрізняються, не задоволені своїм соціальним статусом. Через це, власне, і було засновано таку премію — для того, щоб підняти престиж професії.
— Хто входить у вашу організацію, чи є там професійні викладачі?
— Зоя Литвин — засновниця спілки і Новопечерської школи, вона не є вчителем за фахом, але вона отримала вищу педагогічну освіту за напрямком управління освітніми закладами. Оленка Сиверенчук — наша колега, має педагогічну освіту. Вона вчитель англійської мови, але наразі хоче працювати в напрямку освітньо-соціальних ініціатив. Я очолюю напрямок надання доступу до якісної освіти. За освітою я — міжнародник. У нас велика команда. Є Іринка Плешакова, ми разом працюємо в галузі надання доступу до якісної освіти, допомагаємо дітям з інтернатів отримати професію.
