Аукціони з продажу прав оренди державної ріллі з вересня стовідсотково проходитимуть через електронну систему ProZorro. Відповідну постанову Кабмін ухвалив 20 червня. Здача в оренду державної ріллі через ProZorro — пілотний проект, який триватиме щонайменше рік.
Тестовий режим детінізації
Аукціони з продажу прав оренди державної ріллі стартували у 2015 році, а в електронний формат перейшли у червні 2017 року. За офіційною статистикою, минулоріч в оренду через аукціони здали 42,5 тисячі гектарів державних ділянок. Середня орендна ставка за гектар державної ріллі збільшилась за попередній рік завдяки конкурентному формату торгів із
1 тисячі 160 гривень до 4 тисяч 271 гривні. Перше півріччя нинішнього року вивело цей показник уже на позначку 5 тисяч 437 гривень. За цей час Мінагрополітики запустило три проекти з електронізації земельних відносин.
Ще у жовтні 2017 року земельний кадастр перевели на платформу «Блокчейн». У січні нинішнього року Держгеокадастр презентував прототип Національної інфраструктури геопросторових даних. У квітні 2018 року в окрему онлайн-систему перевели дані нормативно-грошової оцінки ріллі. За словами першого заступника міністра аграрної політики Максима Мартинюка, перехід земельних аукціонів на ProZorro — спроба повністю детінізувати користування державними угіддями.
За останні п’ять років здавати земельні ділянки в оренду через аукціони почали в 31 раз частіше. У підсумку — з 2015 року доходи місцевих бюджетів виросли з 38,4 мільйона до 119 мільйонів гривень.
Гра в хованки
Згідно зі статтею 21 Земельного кодексу України, держава мала б усі свої ділянки виставляти на оренду саме через торги. Тим часом станом на 2015 рік три чверті угод на оренду чотирьох мільйонів гектарів ріллі було укладено без жодних торгів. З мінімальною тривідсотковою платою від нормативно-грошової оцінки, строком на 49 років.
Власниками такого «аукціону небаченої щедрості» стали афільовані з місцевою владою агровиробники. Як наголошує Мартинюк, саме такі корумповані угруповання всіляко намагались завадити здачі державної ріллі через аукціони. Один із найпопулярніших способів опору — оскарження результатів торгів у суді. Часто до «водіння кози» судами долучаються й місцеві адміністрації.
До того ж держава виявилася фактично усунутою від управління шістьма мільйонами гектарів своєї ріллі: на державні агропідприємства припадає чотири мільйони гектарів, які, за формальними звітами, використовуються неефективно, а ще два мільйони гектарів офіційно «ніхто не обробляє». Тим часом, за словами заступника міністра, на Google Maps не видно жодної ділянки, яка не була б обробленою. Саме такий дисонанс між дійсністю і звітністю й спонукає державу пошвидше вивести на прозорий ринок оренди всю свою ріллю.
Рух на гальмах
Архаїчна процедура проведення земельних торгів поки що суттєво гальмує цивілізовані орендні процеси. Для участі в аукціоні аграрій має подати цілу низку документів, оформлення яких апріорі фінансово витратне. До того ж, щоб затвердити підсумки торгів, агровиробник має особисто приїхати в найближчий обласний центр, а це додаткові витрати. Зрештою, фермер не застрахований, що в процесі оформлення його документи ще й ніде не «загубить» місцеве управління Держгеокадастру.
При торгах через ProZorro документи учасників у принципі не можуть загубитися, система не вимагає й фізичної присутності аграрія при аукціоні з продажу права оренди ріллі. Завдяки спрощенню процедури вдасться розширити кількість бажаючих узяти державну землю в оренду, а відтак і збільшити добробут місцевих громад, і підготувати країну до ринкового обігу ріллі.
Саме тому й обрано систему ProZorro для здачі державної ріллі онлайн. За словами першого заступника міністра економічного розвитку Максима Нефьодова, для технічного налагодження прозорих земельних аукціонів потрібно ще близько двох місяців:
«Зазвичай у систему завантажувалась звичайна фотографія та опис об’єкта. Але ж ми не можемо просто сфотографувати земельну ділянку, — нам потрібно довантажувати кадастрові координати, розташування на карті та правоустановчі документи», — пояснює він. Через це до вересня земельні аукціони ще відбуватимуться у старому форматі.
Оскарженню підлягає
Система ProZorro дозволяє підприємцям оскаржувати результати торгів у Постійно діючій адміністративній колегії при Антимонопольному комітеті. Протягом 2017 року ця структура розглянула скарг на порушення при держзакупівлях на загальну суму 90 мільярдів гривень. Третину подань задовольнили, ще третину повністю відхилено. «У практиці України та світу квазі-судові процедури застосовуються лише на держзакупівлі, тому на перших порах учасники земельних торгів через ProZorro зможуть скаржитись лише в суд», — наголошує перший заступник міністра економічного розвитку. Втім, якщо урядовці відслідкують «типові помилки» в аукціонах з продажу прав оренди ріллі, аграріям можуть дозволити скаржитись не в суд, а в окрему комісію при Мінагрополітики чи Мінекономрозвитку. Адже, за словами Нефьодова, більшість скарг на земельні аукціони або торги майном стосуються не результатів, а процесу торгів. Подібна практика вже виправдала себе при продажу заставного майна на балансі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
ДО РЕЧІ
21 червня два десятки громадських організацій створили Громадську коаліцію за скасування мораторію на продаж землі.
Меморандум про утворення Коаліції, зокрема підписали уповноважені Українського клубу аграрного бізнесу, Асоціації «Укрсадпром», Насіннєвої асоціації України та Федерації роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України. Учасники коаліції наполягають, що запуск ринку ріллі має відбутись до виборчої кампанії 2019 року.
При цьому законодавство повинно дати запобіжники на кшталт дозволу купувати угіддя тільки українським селянам та підприємцям з чіткими обмеженнями земельної площі в одних руках, продаж державної та комунальної землі винятково через відкриті аукціони тощо.
Вимоги — результат економічного, юридичного аналізу, вивчення досвіду інших країн. Вони також враховують рішення Європейського суду з прав людини від 22 травня 2018 року, який визнає мораторій порушенням прав людини. Підписання Меморандуму вимагає від перших осіб держави чітко оприлюднити свою позицію щодо «земельного мораторію» та запуску ринку ріллі. За словами Владислави Рутицької, члена Національної ради реформ та екс-заступник міністра аграрної політики, земля в Украіні вже продається: «Є сайт ОLХ — найбільший торговельний майданчик нашої країни.
Якщо зайдете туди, введете запит «продам пай», то знайдете близько тисячі таких оголошень. Паї пропонують купити за 140 тисяч гривень, за 6 тисяч 700 доларів або за 30 тисяч доларів. Тіньовий ринок землі і так існує. А ми хочемо вивести цей ринок з тіні. Питання: як довго наша країна готова жити з цим тіньовим обігом грошей та ріллі, закривати на це очі і прикриватись популізмом?
Запуск ринку землі — це не примус. Ти ж можеш і далі самотужки обробляти свій пай або здавати його в оренду». Олексій Мушак, член аграрного комітету ВР, вважає, що земельний мораторій буде знято у судовий спосіб. Адже тіньовий ринок землі утримує ціну на землю удвічі нижчою, аніж вона могла б бути, та ще й несплату податків: «Лише на податках ми щороку зароблятимемо додаткових 300 мільйонів доларів, — і це навіть за умови, що не буде продаватись державна рілля, яка, до речі, також обробляється неефективно».
Є і значно масштабніші наслідки гальмування цивілізованих земельних відносин в Україні.
«Ми останні 25 років займаємось лише макроекономічною стабілізацією, хоча світовий досвід показує, що на такі заходи потрібно не більше півтора року, — пояснює Роман Шпек, голова правління Незалежної асоціації банків України. — Ми досі не переходимо до глибинних процесів, не починаємо структурні реформи. Ми не створюємо умови для приватної ініціативи, для появи високопродуктивних робочих місць, розвитку країни, в тому числі і сільської місцевості. Всі ось ці «підвищення» зарплат під вибори не стимулюють підприємницької активності. Ми не можемо підмінити силою Майданів або ж свободою слова демократію, яка базується на законах. Кожного року, замість ухвалити закон про цивілізований ринок землі, парламент лише продовжує мораторій. Так де тут торжество законності?».
