Податок на саж: місце утримання домашнього поросяти прирівняли до свинокомплексу

Свинарники, курятники та інші нежитлові приміщення, що належать селянам на праві власності, не повинні обкладатися податком на нерухомість.

 

Ініціатором законопроекту «Про внесення зміни до статті 266 Податкового кодексу України» (№8484) виступив позафракційний нардеп Юрій Дерев’янко.

 

Останніми роками Дер­жавна фіскальна служба України приймає протиправні рішення про визначення податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, яке перебуває у власності фізичних осіб, відмінне від земельної ділянки, оскільки нерухоме майно, яке належить фізичним особам на праві власності, не є об’єктом оподаткування, бо використовується позивачем безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

 

Тим часом у деяких статтях Податкового кодексу сказано, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

 

Виходячи з положень Державного класифікатора будівель та споруд, затвердженого наказом Дер­ж­­­стандарту України у 2000 році, до будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства належать і ті, що їх використовують у сільськогосподарській діяльності, — наприклад корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси.

 

Нардеп каже, що це правило автоматично поширюється й на селян, які не є юридичними особами, оскільки люди використовують такі нежитлові приміщення для розведення свиней, корів тощо. Вважаючи це несправедливим, він і запропонував додати таке уточнення до статті 266 Податкового кодексу.