Бути чи не бути: як влада декларує підтримку насінництва і одночасно його нищить

Ті, хто бував у «Музеї хліба» під Переяславом-Хмельницьким, мабуть, звертали увагу на цікаву карту світу, де були позначені маршрути експорту насіння зернових, виведеного українськими селекціонерами. Густе павутиння сотень стрілочок вкривало всі континенти, уникаючи хіба вкритих льодовиками.

 

Але то було давно — ще за радянських часів. А нині «динозаври» з числа науково-господарської еліти змушені пробиватися на світовий ринок не стільки крізь конкурентне середовище, скільки через внутрішню бюрократію, корупцію і рейдерство, активно підтримувані діючою судовою системою.

 

Але українські селекціонери примудряються виживати і розвивати вітчизняне насінництво навіть за таких умов. Підтвердженням тому став Міжнародний день поля, який пройшов 21 червня у Виставково-інноваційному центрі НААН на Київщині.

 

Участь у вітринному заході взяли чиновники галузевого міністерства, президент НААН Ярослав Гадзало, народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, науково-дослідних інститутів. 

 

«На сьогодні вітчизняна селекція за багатьма культурами може конкурувати з іноземною селекцією та займати великі посівні площі, — не сумнівається перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк. — Тому нам необхідно зробити напрацювання української аграрної науки комерційно привабливими та збільшувати використання саме українських сортів».

 

Україна справді має потужний потенціал для нарощування виробництва та експорту насіння. Протягом останніх років галузь інтенсивно розвивається — створюються селекційні центри, будуються сучасні насіннєві заводи, зростають обсяги інвестицій.

 

На Міжнародному дні поля представили чимало сучасних селекційних досягнень українських науковців. Учасники заходу мали змогу ознайомитися з новими сортами озимих та ярих зернових культур, лікарських рослин, картоплі та ріпаку, з роботою сучасної метеостанції.

 

Цього року наші науковці змогли представити понад тисячу сортів та гібридів української селекції, серед яких 104 сорти озимої пшениці, 50 сортів ярого ячменю, 30 сортів вівса, 20 сортів ярого ріпаку, по 18 сортів ярого тритикале та гірчиці.

 

Важливим завданням заступник міністра назвав популяризацію насіння української селекції та вихід його на зовнішні ринки збуту. Але не менш, а може, й більш важливими є підтримка і дієвий захист уже наявних експортерів, які самотужки пробилися на ті ринки, від внутрішніх винищувачів. Наша газета вже писала про цілеспрямовані руйнівні наїзди на експортерів насіння судово-податкових покручів.

 

Тоді вони діяли у тандемі з «дозвільними» підрозділами Мінекономіки, яким не указ ні закон, ні здоровий глузд державника.

 

Після несуттєвого послаблення ручного режиму дозвільної системи за насіннєвиків Полтавщини та Дніпропетровщини (зокрема — найбільшого в Україні виробника та експортера насіння кукурудзи, компанію «Рост Агро») щільно взялися суди, начхавши навіть на рекомендації бізнес-омбудсмена: вже другий рік примушують оплачувати недешеві адвокатські послуги, відбиваючись від рейдерства під егідою податківців.

 

Тому хотілося б знати, які конкретні кроки, крім красивих гасел, уряд таки зробить для підтримки українських насіннєвиків хоча б у внутріш­ньому правовому полі.