У Києві відбувся вечір пам’яті легендарного українського альпініста Владислава Терзиула, котрий підкорив усі 14 «восьмитисячників».
Йому 18 червня виповнилося б 65 років. Він був першим на пострадянському просторі і дванадцятим у світі, хто здійснив подорож «Короною Землі» — так ще називають найвищі вершини планети.
Перший крок на цьому шляху Владислав зробив у 1993-му, коли зійшов на Канченджангу (8586). Далі були: 1994 — К2 (8611), 1995 — Броудпік, Форпік (8028), 1996 — Гашербрум ІІ (8035) і Аннапурна І (8091), 1997 — Нанга Парбат (8126), 1999 — Еверест (8848), 2000 — Шишабангма, Центральна (8013) і Чо-Ойю (8201), 2001 — Манаслу (8163), 2002 — Лхоцзе (8516) і Дхаулагірі (8167), 2003 — Гашербрум І (8080).
У 2004 році Владислав Терзиул подивився на світ з вершини Макалу (8485), але загинув під час спуску — приблизно на висоті 8 тис. 300 метрів. Його тіло так і не знайшли…
Усіх, хто йде на «Чорний велетень» (так ще називають Макалу), зустрічає чорна прямокутна табличка на скелі, з якої усміхається бородань, праве плече котрого перетворюється на гори. Нижче написано англійською: Vladislav Terzyul (Ukraine). Makalu. The last of 14. 18 may 2004.
«У нас було заведено, що чоловік телефонує мені тільки після спуску. Але того разу почула його голос перед початком сходження. Мабуть, Слава щось відчував», — згадує Любов Терзиул.
Любов Степанівна, дочки Юлія і Ольга, друзі й колеги на вечорі розповіли багато цікавих історій із життя Владислава Олександровича. До речі, він поєднав гірськолижний спорт з альпінізмом на високому рівні — у прямому й переносному значеннях.
Утілив мрію — з’їхати сніжною цілиною з «восьмитисячника». Восени 2000 року Терзиул за годину і двадцять хвилин спустився на лижах із вершини Чо-Ойю до базового табору.
— Про життєвий шлях мого батька ми разом із журналістами Олексієм Гончаруком, Наталією Поляковою і Олегом Ситником у 2015-му випустили книжку «Владислав Терзиул. В’яжи свій вузол». Там багато унікальних ілюстрацій, приміром, як тато оре поле на яках у селищі Асколе, що в гірський системі Каракорум, — розповіла Юлія.
Владислав Терзиул писав у своєму щоденнику: «Роби сьогодні — завтра буде важко, бери з хвилини час, не йди проти себе, не підлаштовуйся під чужі акорди — фальші відразу не видно, в’яжи свій вузол — чи в’язатимеш чужим».
В альпініста було багато планів, яких, на превеликий жаль, він не втілив. Хотів увійти до так званого «Клубу семи вершин», у якому підкорювачі найвищих гір усіх континентів: Евереста в Азіїї (8848), Аконкагуа в Південній Америці (6962), Мак-Кінлі в Північній Америці (6194), Кіліманджаро в Африці (5985), Ельбрусу в Європі (5642), Вінсона в Антарктиді (4897) і Косцюшко в Австралії (2228).
Експозиція, присвячена Владиславу Терзиулу, працюватиме у Києві до 1 липня за адресою: вулиця Михайлівська, 15.