«Щоб стати навіки соняшником»: у засвіти пішов поет Іван Драч

Український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч Іван Драч помер 19 червня у Феофанії.

 

Про це повідомив екс-голова Спілки кінематографістів Сергій Тримбач.

 

«Помер уранці. Значить, не нажився. Був йому 81 рік. Душа великого Поета, Кіномитця, Громадського діяча відлітає од нас... — написав у «Фейс­буці» кінознавець. — Ще учора ввечері я говорив iз дружиною, Марією Михайлівною. Надія лишалася, одначе ж сталося те, що сталося».

 

Свої співчуття висловив Президент Петро Порошенко, який назвав Івана Драча «одним із найяскравіших поетів iз когорти шістдесятників».

 

Констатував: «Перш за все, це була Людина, яка тонко відчувала Україну та її душу».

 

Іван Драч народився на Київщині. Після закінчення у Тетієві середньої школи почав викладати російську мову та літературу в семирічці сусіднього села Дзвеняче. Працював інструктором райкому комсомолу, служив в армії.

 

Перший вірш поета з’явився ще у 1951 році. У 1958 році він вступив на філологічний факультет Київського університету імені Шевченка, але його виключили через творчі та політичні погляди. Згодом зумів відновитися, але на заочній формі.

 

Працював у «Літературній Україні». Дебютував на початку 60-х років публікацією поеми-трагедії «Ніж у сонці». У 1962 році вийшла перша збірка поета — «Соняшник».

 

У 1964 році Іван Драч здобув фах кінодраматурга на Вищих сценарних курсах у Москві. Після чого працював у сценарній майстерні Київської кіностудії імені Довженка.

 

Наприкінці 80-х років поет став першим головою Народного руху України, тричі обирався депутатом Верховної Ради.

 

Донині очолював громадську організацію Конгрес української інтелігенції. У 2006 році Івана Драча удостоїли звання Героя України.

 

На рахунку поета — понад 10 збірок, кіноповісті, сценарії.

 

Іван Драч заповідав, щоб поховали його у рідному селі Теліженці на Київщині біля могили сина Максима.