Проєкт системи оповіщення Полтавської тергромади розроблять за 1 копійку: чому така ціна?
Проєкт системи оповіщення Полтавської територіальної громади обійдеться місцевому бюджету в 1 копійку. >>
Бережіть макітру: у Полтаві з розмахом відзначили фестиваль галушок.
13.06.2018
У Полтаві з розмахом відзначили фестиваль галушок. (Фото Катерини СКРЯБІНОЇ, Олександра РОЗУМА, Наталії ГРАНЧАК.)
Полтава — місто, яке просто фонтанує культурними і мистецькими проектами, надихає на це співвітчизників і, схоже, не збирається в цьому зупинятися.
Вихідними там, на історичній Івановій Горі, гуляли міжнародний гастрономічний фестиваль «Полтавська галушка».
Подивитися було на що, і не лише подивитися, а й смачно почастуватися, натанцюватися, зрештою, і собі стати меценатом і благодійником.
Головною дійовою особою на фестивалі була галушка, хоча і гості — не лише українці, а й чимало іноземців, артисти, кулінари почувалися на фестивалі, як у своїй тарілці.
Наразі — у тарілці з галушками, які були представлені в такому асортименті, що, як кажуть, і не снилося. А ще на святі було багато людей із прізвищем «Галушка», і в кожного — своя цікава історія, як і в страви, від якої пішло це колоритне українське прізвище.
Нове чи добре забуте старе?
«Галушки — давня українська страва, — каже Лариса Семеняга, організатор, натхненник і справжня душа свята. — У галушці з давніх-давен було все, що треба людині для сили і здоров’я: вітаміни та мікроелементи з круп, а ще скільки корисного — в яйцях, зелені, насінні. Наші пращури як харчувалися навіть у тяжкі моменти? Десь назбирали-натерли зернинок, десь — пташине яйце знайшли, замісили і відварили. І були сили, і було здоров’я. І чому б нам зараз не відродити цю чудову страву? Тим паче, що не чужа вона і світові, бачите ж — цікавляться, запитують, смакують! А раз це наш, так би мовити, бренд, ми маємо пишатися тим, що тримаємо його гідно, що просуваємо його, що світові відомі наші галушечки».
Фестиваль галушки проводився щорічно з 2006 року, щоправда кілька років, через відомі події, про нього мовчали. Але не варто забувати про своє, рідне, дійсно гідне уваги, тому — знову говорили про галушки, були майстер-класи з їх приготування, легенди та історії смачної страви, байки, тематичні вистави, пісні, вірші, гуморески і були нові рецепти старої доброї страви, що свідчить про те, що молодь і прислухається до добрих порад, і долучається до гарних звичаїв.
Молоді господині щедро частували гостей фестивалю галушками, які вони готували просто на місці. «Мої галушки з’їли відразу, мало не з макітрою, каже Катерина Скрябіна, кулінарна зірка гастрофестивалю «Полтавська галушка» на моє запитання, чи можна скуштувати її смачний витвір. Розумію гостей — Катеринчині галушки в полумисках просто посміхалися гостям, які уплітали їх за обидві щоки. І я там була, але, як кажуть, із галушками не встигла... На таких смачних фестивалях слід бути проворнішою!
Зате маємо рецепти і власні руки, отож, як співалося на фестивалі, готуймо галушки! Навіть якщо досі їх не готували — треба братися, все вдасться!
Катерина Скрябіна натхненно розповідає, що стало для неї поштовхом до відкривання нового і добре забутого старого в нашій чудовій національній кухні.
«Полтавські галушки я навчилася готувати близько року тому. Для мене ця страва особлива, адже про неї я чула ще маленькою. І в своїх думках уявляла гарних полтавських господинь у вишиванках, які подають до столу галушки, щедро приправлені сметаною. Моя мрія здійснилась, і я переїхала до Полтави. Але як можна вважати себе справжньою полтавчанкою, якщо не вмієш готувати галушок?! Премудростей та секретів приготування навчила мене мама коханого. З першого ж разу в мене вийшла страва, і з тих пір стала моєю коронною... Зі мною поділилися двома чудовими рецептами: на дріжджах та на кефірі. Згодом я знайшла ще один вдалий рецепт. Такі галушки теж дуже смачні та під силу кожній господині».
Отож рецепт Катерини Скрябіної галушок на дріжджах.
Тісто: 600-700 г борошна, 0,5 л кефіру, 10 г дріжджів, чайна ложка соди, столова ложка цукру, дрібка солі.
У кефір кімнатної температури всипати цукор, сіль, дріжджі і соду. Добре перемішати і залишити на 20 хвилин. Потім поступово додати просіяне борошно. Коли маса стане досить густою — місити руками. Тісто має бути м’яким, не липнути до рук і тримати форму. Накрити його рушником і поставити в тепле місце на півгодини. З тіста сформувати кульки з начинкою трохи більше грецького горіха. Залишити «відпочити» на столі, заздалегідь притрушеному борошном.
Галушки готують на пару, тому можна використовувати пароварку, варити на ситі або друшляку на водяній бані. Кульки тіста викласти на решітку на невеликій відстані одну від одної. Кожну порцію готувати по 5 хвилин. Дуже смачна до галушок підлива з куркою, грибами або ж сметаною та зеленню.
Приклад підливи з куркою. Підлива: куряча грудка, 2 великі цибулини, морквина, зубчик часнику, 200 г сметани, 200 мл води, столова ложка олії, столова ложка борошна, сіль, перець за смаком.
Куряче філе порізати на середні за величиною шматочки. Смажити на олії, поки м’ясо не побіліє. Моркву натерти на дрібній тертці, цибулю порізати кубиками. Додати до м’яса і смажити до напівготовності. Додати сметану, сіль, перець. Перемішати. Влити половину води, тушкувати 15 хвилин. У 100 мл води розвести борошно до повного розчинення, влити в підливу, помішуючи. Тушкувати ще пару хвилин.
Ревенева насолода
«Існує ще багато варіантів приготування галушок, серед найсмачніших, на мій погляд — із печінкою, — продовжує Катерина. — А ще я спробувала приготувати солодкі, використавши стебла ревеню для начинки. А приправила молочною підливою. Вийшло неймовірно смачно!»
От це вже точно моє, скажу я від себе. І по Катеринчиних слідах приготувала такі галушки, що весь день собою пишалася: мене хвалили, мені також було смачно, запитували рецепт. Занотуйте рецепт Каті, вона в цьому точно майстер!
Начинка: 5 стеблин ревеню, столова ложка цукрової пудри, 1/4 чайної ложки кориці.
Молочна підлива: склянка молока, вершкове масло 15 г, борошно — столова ложка, цукор — столова ложка, дрібка солі, кристалічний ванілін на кінчику ножа. Для начинки: стебла ревеню порізати невеликими шматочками та обдати окропом. Змішати з цукровою пудрою та корицею.
Молочна підлива. Закип’ятити молоко. На розтопленому вершковому маслі обсмажити борошно на невеликому вогні протягом 2-3 хв., постійно помішуючи. Так щоб борошно не встигло змінити колір. Влити в пательню до борошна гаряче молоко. Додати цукор, сіль та ванілін, ретельно перемішати. Довести молоко до кипіння, далі варити на повільному вогні, постійно помішуючи, до легкого загустіння.
А галушки з картоплею Катерина називає домашніми. І простими, отож нам дуже потрібен і цей рецепт. Варто занотувати.
Інгредієнти: картопля — 1 кг, борошно — 0,5 склянки, цибуля — 3–4 шт., сіль, перець — за смаком.
Картоплю відварюємо до готовності, воду зливаємо в окремий посуд. Добре розминаємо картоплю, потроху додаючи відвар, щоб пюре було густим, але однорідним. Потім додаємо борошно. Гарно вимішуємо і формуємо валики завтовшки 3-4 см та нарізаємо їх шматочками, приблизно 5-6 см кожен.
Опускаємо галушки у підсолену киплячу воду і варимо доти, доки вони не спливуть. Потім виловлюємо їх із води шумівкою.
Викладаємо на тарілку і присмачуємо підсмаженою цибулею.
Чорні галушки в тренді
«Як відомо, не тільки у світі моди існують тренди, а й у кулінарії також. Тому я вирішила не відставати від нових тенденцій та приготувала галушки чорного кольору. Це така собі відповідь Полтавщини новим кулінарним трендам», — насамкінець розповідає секрет своїх чорних галушок, які просто заволоділи увагою гостей. Чорні, майже чорні, галушки готуються за цими ж рецептами, але з гречаним борошном. — Чорне активоване вугілля я перемелюю дуже дрібно, а далі вже додаю в тісто. Пропорції виводила самостійно». Бачите, які креативні бувають галушки!
«Головне, працюючи з тістом, мати гарний настрій. Адже воно не терпить поганих думок, а ще протягів та шуму, — радить полтавчанка Катерина. — Рецептів існує дуже багато. І кожна господиня обирає для себе, який їй більше до вподоби. Я готувала за різними рецептами, але цей — із дріжджового тіста — в сім’ї ми полюбили найбільше. На борошні та дріжджах не треба ні в якому разі економити. Тільки свіжі дріжджі та борошно вищого ґатунку. Галушки найсмачніші, якщо їх подавати в опішнянській макітрі.
Найсмачніші галушки тільки-но приготовані та з підливкою. На другий день їх можна підсмажити до золотистої скоринки на сковороді. Так вони теж дуже смачні. Хрусткі ззовні та пухкі всередині».
Ось такі хороші поради можна було почути на святі, яке справді вдалося на славу. І яке підсумував цей вірш — універсальний рецепт полтавських галушок.
У полтавської галушки рецептів чимало!
Пухка! Ніжна! Особлива! З шкваркою із сала!
Із натхненням! Із настроєм! І трішечки з перцем!
А найкращою виходить, коли з добрим серцем
Готувати для застілля, щоб гості раділи!
Щоб полтавську галушечку дуже смачно їли!
Чарувати галушками кума кума вміє,
А він такий зачарований, що їсть — та радіє!
Галушками закушують хмільні витрибеньки,
А найдобріші галушечки — у рідної неньки...
Нема в світі, де не підеш, смачнішої страви!
Смакувати галушками їдьте до Полтави!
Бо Полтава вже запросила на нові фестивалі улюбленої галушки, які планує проводити і надалі. А наразі — приготуйте за нашими порадами. Замішуйте з любов’ю!
Смачного!
