Акваріуміст і мандрівник Сергій Калабуха: «Акваріум у хаті — це найкраще заспокійливе»

— Це правда, що у кожного виду риб свій норов?

 

— Правда. В риб усе, як у людей! Одні звиваються зграйками, інші самотньо і поважно облюбовують підводне царство з мушлями та декоративними замками. Деякі риби впізнають свого господаря і не їдять ні з чиїх рук, окрім його. 

 

Акваріум в оселі — найкраще заспокійливе. Наші клієнти розповідають, що у фойє офісу, в якому працюють, поставили акваріум — і колектив згуртувався. В обідню перерву між співробітниками тільки й розмов про кольорових та грайливих рибок. Або ще цікавий випадок: акваріум поставили у кімнаті для переговорів. Вірите чи ні, але на ділових зустрічах частіше говорили працівникам «так». Навіть у готелях, де стоїть акваріум, люди, яких довго не заселяли, значно менше нервувалися: вони захоплено спостерігали за мешканцями підводного світу.

 

— Як зародилося ваше захоплення рибками? 

 

— В дитинстві я мріяв мати акваріум. Годинами в зоомагазинах та на ринках спостерігав за рибками і загадував бажання. Я тоді жив у Тернополі, а поряд із хатою був зооринок. Я ніколи не міг пройти повз — дуже любив тварин, але саме підводний світ був для мене загадкою, яку я обов’язково повинен розгадати! Від чого і любив найбільше біологію, хімію та географію. Мрія збулася у 33 роки, коли переселився у нове помешкання — власний будинок під Львовом. Перший акваріум купив аж на 375 літрів. У гаражі зробив риборозплідник. А першою моєю екзотичною рибкою був гнатохроміс. Він надзвичайний: його рот розтягується, мов гармошка, а ґрунт від бруду чистить, як порохотяг.

 

— Як ви навчилися так розумітися на рибках, що це стало справою вашого життя? 

 

— Роки навчання, дослі­джень та експериментів. Скільки помилок я робив! Ось деякі з них. Перше. На початку риби гинули. Мені здавалося, що вони — голодні, тому давав багато корму. А він падав на дно і закисав. От так я зрозумів, що рибок краще недогодовувати. Друге. Воду колись наливав в акваріум тільки дистильовану. А цього робити не можна. Тепер воду наливаю з-під крана, добре, якщо вона добу настояна. Для своїх 53 акваріумів використовую понад три тонни води. Третє. Часто змінював декорації (мушлі, камінчики) і створював рибкам стрес. Вони не встигали звикнули до нового середовища, сприймали його вороже і хворіли.

 

— Зараз ви власник трьох успішних зоомагазинів. А тоді, у свій перший «дорослий» акваріум, яких рибок ви заселили?

 

— Моїми першими рибками були гурамі, скалярії, неони, меченосці, гупі, барбуси і сомик! Стандартний набір початківця-акваріуміста. Згодом мені схотілося чогось нового і цікавого. Я почав шукати однодумців, відвідувати з’їзди акваріумістів. 

 

— Знаю, що у вас у будинку живуть два коти і собака, як вони реагують на засилля рибок у вашій хаті?

 

— Живність у будинку — це щастя. Мої коти ніколи не полювали на рибок, а використовують численні акваріуми як поїлки — ходять туди пити воду. У нас узагалі всі між собою дружать!

 

— Упевнена, що цікавих історій із таким домашнім зоопарком не бракує...

 

— У нас деякий час жила креветка-фільтратор, ми її називали Васильком. Був випадок, коли я чистив акваріум і Василько випав на підлогу. Так один із котів його схопив. Коли я почув хрускіт, швидко дістав iз пащі прикушеного бідолаху і кинув назад в акваріум. Василько швидко отямився та ще жив довго навіть після атаки кота.

 

— А як ви вирішили відкрити свій перший зоомагазин?

 

— Я вирішив свою дитячу мрію та доросле хобі перетворити на бізнес. Але з самого початку задумав, що це буде не просто магазин, а місце, де завжди буде чути дитячий сміх та збиратимуться однодумці. Тепер у нас уже три магазини, де є не тільки рибки, а і пташки, хом’ячки, кролики. Коли діти доглядають за маленькими живими істотами, вони стають відповідальнішими. Щодо дорослих, вони приходять відпочити, подивитися на красу та отримати професійну пораду.

 

— Які переваги домашнього акваріуму?

 

— Узагалі акваріум у хаті — це найкраще заспокійливе.  Це спільні теми для розмов, спільне захоплення, яке гуртує родини. Це можливість покреативити: самим створювати та міняти підводні декорації. Побачили гарний камінь на вулиці — забирайте його до себе в акваріум. 

 

— Ви мандрівник зі стажем. У мандрах досліджуєте підводний світ?

 

— Я належу до тих мандрівників, які всюди відкривають для себе нове у своїй сфері бізнесу. Мандруємо з дружиною активно: печери, вулкани, джунглі та пустелі. Людмила Калабуха — відома бізнес-тренерка і письменниця, всюди звертає увагу на те, що і як продають у різних країнах світу, та привозить купу нових бізнес-ідей. Я натомість усюди досліджую, в яких умовах які риби живуть у природному середовищі.

 

Навіть йдучи на ризики! Коли я поліз дивитися в найбільші водоспади світу Ігуасу (розташовані на кордоні Бразилії й Аргентини), як у дикій природі плавають мальки сомика-анциструса, мене ледь не затримала місцева поліція! І в Ісландії крижана вода не стала перепоною, щоб як слід розгледіти мешканців північних вод. Ось такі пригоди в мене були у всіх 42 країнах, де я побував, від Норвегії і Британії до Камбоджі та Перу. А створити власний підводний світ із рибками з найекзотичніших країн у вас удома — хiба це не диво? І я щасливий, що цьому диву допомагаю стати реальністю в акваріумах наших клієнтів.