Синоптики прогнозують високі врожаї на Черкащині цьогоріч

На Черкащині цього  року урожайність озимих культур очікується висока та у межах середньої за минулі  п’ять років — пшениці буде приблизно по  49 ц/га, жита — 34 ц/га, ячменю — 43 ц/га, а валовий збір озимих на 20% більший, ніж у попередньому році.

 

Про це повідомляє Черкаський обласний гідрометцентр, пояснюючи, що  врожай росте, вкорінюється та колоситься.

 

«Цьогорічна погода принесла чимало сюрпризів аграріям нашого краю. Тож вони недарма хвилювалися за майбутній урожай», — розповідають «УМ»  черкаські синоптики.

 

За їхніми словами, серед неприємних несподіванок, які довелося долати сільгоспвиробникам краю, — осіння посуха, яка завадила проведенню сівби в оптимальні строки та нормальному розвитку озимини перед входом у зиму; сніжна зима, яка була затяжною та скоротила період весняного кущіння рослин; дуже  теплий і посушливий квітень, у результаті чого озимина заколосилася на тиждень-два раніше.

 

Але, наголошують синоптики,  були і «бонуси» від такої погоди. Оскільки зимівля озимих культур завершилась добре, а завдяки надмірній кількості опадів запаси вологи у ґрунті на початок весни сформувались оптимальні. 

 

Незважаючи на посушливий квітень, зволоження ґрунту в метровому шарі під ранніми хлібами на сьогодні не викликає занепокоєння. Адже завершилося колосіння, а з ним зменшилася потреба у волозі,  розповідають у Черкаському обласному гідрометцентрі.

 

Черкаські синоптики наголошують, що травневі дощі, хоч і по-весняному нерівномірні, виявилися вчасними і призупинили ґрунтову засуху, яка розповсю­джувалася з південних областей України до Шевченкового краю.

 

А головний чинник, який впливав на формування урожайності в роки сприятливої перезимівлі, незалежно від стану посівів на кінець осені, — зволоження ґрунту. Тож недарма в народі говорять: багато снігу — багато хліба.

 

До речі, як констатує карта «Посівна онлайн 2017/18»,  нині ярими культурами у Черкаській області засіяно 726,6 тис. га площ, iще 222,49 тис. га засіяно озимими зерновими та ріпаком.  Залишилося трішки досіяти лише соняшник, сою, кукурудзу, горох i цукровий буряк.