Мінекології обіцяє створити на Одещині перший в Україні Центр реабілітації дельфінів

Минулого літа на узбережжя Одещини викинуло близько двадцяти мертвих дельфінів. Це лише оприлюднені у ЗМІ випадки. Точну кількість загиблих особин підрахувати важко. 

 

З 2017 року на міжнародній платформі OBIS створили відкриту національну базу даних, до якої вносять відомості про викиди мертвих китоподібних на чорноморське узбережжя України. Наразі зафіксовано щонайменше 150 випадків.

 

Цього року почали фіксувати нові смерті. На початку травня молоду афаліну знайшли на пляжі НПП «Тузлівські лимани». Спеціалісти називають кілька причин загибелі тварин: інфекції, паразити, ґвинти швидкісних суден.

 

Але переважна їх більшість гине у браконьєрських сітках для вилову камбали калкана. Легальні рибалки також опосередковано винні у смерті дельфінів, адже вони отримують ліцензію на дрібну рибу, а сітки виставляють на значно більшу. 

 

Поранених ссавців можна було б врятувати, але в Україні не існує спеціальних закладів для їх реабілітації. Їх потенційні «пацієнти» — не лише тварини, поранені у відкритому морі, а й замучені в дельфінаріях. Раніше навіть рішення суду про вилучення дельфіна з неволі не давало йому шансу на нормальне життя.

 

«Законодавство забороняє утримувати дельфінів у дельфінаріях без морської води. Парадоксально, але морської води немає у дельфінів навіть у дельфінарії «Немо» в Одесі, який розташований на березі моря і подає прісну воду тваринам із додаванням солей, що є згубним для тварин», — стверджує керівник дослідницького відділу національного природного парку «Тузлівські лимани», доктор біологічних наук Іван Русєв. 

 

На початку травня в Одеську область з офіційним візитом приїхав заступник міністра екології та природних ресурсів України Василь Полуйко. Прибув він із метою майже неймовірною, щоб оцінити чорноморське узбережжя Одещини: його природний, технологічний та людський потенціал для створення першого реабілітаційного центру для дельфінів в Україні.

«Чиновник заявив, що питання стоїть на контролі у міністра та Центру — бути, інакше доведеться дельфінів, які сьогодні незаконно утримуються в дельфінаріях, передавати на реабілітацію до Туреччини. Але ми з ідеєю передачі дельфінів у Туреччину категорично не погодилися», — зазначив Іван Русєв. У коментарі «УМ» він уточнив, що турецьким реабілітаційним центрам не довіряє, а в Україні допомагати цим ссавцям можна не гірше. 

 

На думку кандидата біологічних наук, провідного наукового співробітника Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена Павла Гольдина, збудувати повноцінний центр реабілітації дельфінів в Україні проблематично.

 

«Травмовані дельфіни в природі, яким можна надати допомогу та відпустити, трапляються в Чорному морі дуже рідко. Тому головним завданням реабілітаційного центру могла б стати підготовка до повернення у море дельфінів, яких незаконно виловили дельфінарії та утримували в поганих умовах у неволі. Але це дуже складна праця, та важко сказати, наскільки вона ефективна: звісно, це дуже ризиковано. 

 

Крім того, в Україні майже відсутні природні акваторії, де можна було б утворити такий центр: це має бути тепле, укрите від штормів місце, де взимку вода має температуру щонайменше 7-8 градусів, та водночас  це має бути досить глибока відкрита акваторія з вільним водообміном. Цим умовам у нас відповідають тільки води південного Криму», — розповів у коментарі «УМ» дельфінолог. 

 

«Звичайно, якби Крим був зараз під нашим контролем, то розмови не було б, кращого місця для такого Центру, ніж кримські бухти, і не знайдеш в Україні», — погоджується Іван Русєв. Утiм наразі треба вибирати «синицю в руці». Тож серед доступних ділянок українського узбережжя на першому місці розглядають саме НПП «Тузлівські лимани». За словами еколога, колектив нацпарку готовий взяти на себе цю відповідальну місію, хоча не заперечує: попереду багато перипетій та інтриг. Зараз справа — за міністерством. 

 

На прохання «УМ» надати перелік нормативних актів, якими підкріплюються наміри, і назвати конкретні терміни Міністерство екології та природних ресурсів надіслало узагальнену та ухильну відповідь за підписом Василя Полуйка. 

 

«Будівництво реабілітаційного центру, який би забезпечував оптимальні умови для їх (дельфінів. — Ред.) проживання, потребує значних фінансових ресурсів. На даний час триває обговорення ідеї створення центру реабілітації дельфінів, у тому числі на базі НПП «Тузлівські лимани», вивчаються можливості й потенціал, опрацьовуються нормативно-правові та фінансово-економічні засади щодо їх створення», — йдеться у відповіді на офіційний інформаційний запит.

 

Тобто на державному рівні поки не дають жодних гарантій, що центр таки збудують. Виходить, що і дельфіни в нас — тварини червонокнижні, ще й, до всього, Україна в 2003 році підписала міжнародну Угоду про збереження китоподібних Чорного, Середземного морiв i прилеглої акваторії Атлантичного океану, чим зобов’язалася їх захищати. Але за 15 років зібрати грошей на їх реабілітацію так і не вдалося. А саме лише бажання рятувати дельфіна (помножене на, без сумніву, щирий ентузіазм екологів), хоч і надає чиновнику, який його озвучує, незабутнього шарму захисника всього живого на Землі, але не зменшує кількість замучених в дельфінаріях та пошматованих рибальськими сітками дельфінів. 

 

А ТИМ ЧАСОМ...