Деокупація Криму: у Києві презентували «Зелену книгу» із рекомендаціями українській владі

Зауважимо, що «Зелена книга» підготовлена Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) і кореспондує головні напрямки діяльності українського уряду щодо реінтеграції і деокупації півострова.

 

За словами пані Тищенко, формат «Зеленої книги» перед­бачає кроки, які український уряд повинен зробити для того, щоб відбулася «не просто реінтеграція, а безпечна реінтеграція як запорука деокупації Криму».

 

Як підкреслила експерт, незважаючи на те, що в країні досі немає державної стратегії щодо повернення Криму, дії влади часто, завдяки неурядовим організаціям, відбуваються в потрібному напрямі.

 

«У нас улюблена фраза, що в державі досі немає державної стратегії щодо деокупації Криму. Це правда, проте якщо подивитися на дії уряду, то у разі частої відсутності чітких меседжів і чіткої політики в різних сферах у нас відбуваються кроки, які сприяють цій деокупації і реінтеграції. Вони не такі швидкі, як нам хотілося б, іноді вони відбуваються не завдяки, а всупереч, зокрема через тиск громадських організацій... Наші пропозиції кореспондуються в цій книзі з тим планом дій щодо Криму, які були підтримані Кабінетом Міністрів України наприкінці травня 2017 року», — повідомила Юлія Тищенко.

 

На її думку, одним із головних напрямів роботи української влади в кримській проблематиці мають стати питання доступу громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, до адміністративних послуг, інформації про які не завжди вистачає.

 

Крім цього, необхідно підняти на новий якісний рівень і можливості отримання кримчанами української освіти.

«Щорічно майже 12 тисяч кримських випускників закінчують школу, але, чесно кажучи, через освітні центри «Донбас-Україна» і «Крим-Україна» не так багато з них вступають до українських вузів, і потрібно щось робити, щоб цю ситуацію змінити», — зазначила Тищенко.

 

У книзі також представлено цілий блок питань, пов’язаних з економічною політикою держави щодо Криму, зокрема йдеться про необхідність скасування закону про вільну економічну зону в Криму. Крім того, наводяться різні оцінки вартості економічної деокупації Криму. Експерти порахували, що вартість економічної деокупації пів­острова коштуватиме щонайменше два мільярди доларів.

«Зелена книга» містить також необхідні напрями роботи в інформаційній та українській санкційній політиці, а також у сфері культури та захисту культурної спадщини Криму.

«Це не енциклопедія, ми деяких речей не торкнулися, але намагалися залучати колег і партнерів з Української Гельсінської спілки, фонду «Відкрита політика», які займаються питаннями освіти і прав людини. Окрім того, ми проаналізували питання інформаційної політики, санкцій, економічної політики, тобто усі ті кроки, які сьогодні має робити держава», — зазначає Юлія Тищенко.

 

 

У свою чергу, голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров зазначив, що видання має бути у кожного народного депутата, оскільки дає уявлення про недосконалість державної політики у сфері реінтеграції Криму.

 

«Я б хотів, щоб це дослі­дження було у моїх колег-депутатів, оскільки як мінімум тут наочно можна побачити те неоране поле роботи, яка має робитися. Ще є дуже багато сфер, які потрібно врегулювати», — вважає пан Чубаров.

 

На його думку, «Зелена книга» є першим в Україні дослідженням, де «систематизовано реальні кроки та політику щодо Криму у більшості галузей і головне — надано рекомендації, як покращити цю політику і як зробити кроки держави ефективнішими».

 

І дійсно, у виданні можна знайти відповіді на низку важливих і дражливих питань: як полегшити українцям, котрі мешкають у Криму, доступ до соціальних послуг, освіти на «материку», до медичних послуг, особливо при критичних діагнозах — в лікуванні сухот, діабету, ВІЛ/СНІДУ? Яким чином Україна може допомогти політв’язням та їхнім родинам? Як забезпечуватиме моніторинг незаконних розкопок у Криму та вивезення музейних цінностей із півострова до Росії? Як варто вдосконалити санкційну та інформаційну політику? Чому потрібні конституційні зміни для зміни статусу Кримської автономії? Що ми робитимемо з Керченським мостом після деокупації і в скільки обійдеться сам процес деокупації в перші роки? 

Варто зазначити, що процес напрацювання змін до Конституції України в контексті політики деокупації Криму та захисту прав його корінного народу сьогодні ще триває, тому, на думку розробників видання, рекомендації «Зеленої книги» будуть доречними для органів державної влади України під час визначення політики щодо Криму.

 

Принаймні у цьому переконаний не лише РефатЧубаров, а й радник голови Меджлісу кримськотатарського народу Арсен Жумаділов.

 

 

«Триває процес змін до Конституції України до розділу 10-го «Автономна Республіка Крим». Хочу підкреслити, що вже підготовлені конституційні зміни мають характер як підсумкового документа, так і програмного. З одного боку, підсумовуються ті прагнення кримськотатарського народу як корінного народу України, які були висловлені ще з початку 90-х років... Ще тоді Курултай звернувся до ВР України щодо розділу 10 Конституції із закликом змінити його так, щоб він відобразив право кримськотатарського народу на самовизначення. На жаль, до 2014 року ці заклики не знаходили відповіді в Києві, але з початку 2016 року до цього дня вже підтримано деякі законодавчі акти, про які йдеться в цій книзі», — розповів Жумаділов.

 

Коментуючи документи, розміщені в презентованому виданні, зокрема проект змін до Конституції України щодо Криму, радник голови Меджлісу зазначив, що він є одним із небагатьох програмних документів, який пройшов всебічне експертне обговорення і дає розуміння того, яким буде Крим після деокупації, зокрема в питаннях рівноправності етнічних спільнот, функціонування мов та представництва в органах влади.