Східна Європа, безперечно, є прикладом того, як можна розумно і демократичним шляхом вирішувати затяжні конфлікти.
Не так давно ця частина європейського континенту теж була ареною протистояння ідеологій.
Проте зважені дії лідерів і прагнення людей до демократичних змін дали свої плоди. Сьогодні аналогічна «холодна війна» триває на Корейському півострові.
А чергове загострення ситуації знову поставило корейське питання одним із перших пунктів міжнародного миру і безпеки.
Відтак 19 травня у Бухаресті в палаці Парламенту Румунії зібралися лідери Східної Європи, які керували процесом переходу до мирного порядку, щоб поділитися досвідом і обговорити мирне возз’єднання Корейського півострова.
Зустріч заради миру
Інiцiаторами зустрічі під назвою «Мир шляхом солідарності і співпереживання» стали організація «Небесна культура, мир у всьому світі і відновлення світла» (HWPL), міжнароднi неурядовi організації Економічної і соціальної ради ООН у співпраці з Інститутом перспективних досліджень культури і цивілізації Леванта на чолі з Емілем Константинеску, третім президентом Румунії.
Серед учасників зібрання були третій Президент України Віктор Ющенко, екс-президент Албанії Реджеп Мейдані, екс-голова Верховної Ради Республіки Білорусь Станіслав Шушкевич, екс-президент Хорватії Степан Месич та інші авторитетні особи.
Просування миру і стабільності на Корейському півострові проводиться організацією HWPL iз 2014 року, коли під час конференції, присвяченої 25-річчю падіння комунізму, з групи колишніх глав держав Східної Європи було створено Консультативну раду HWPL.
Під час нинішньої зустрічі голова HWPL Лі Ман Хі зазначив: «Сьогодні наша країна переживає критичний момент. Я переконаний, що досягнення миру на Корейському півострові принесе мир усьому світу». Він додав: «Війнам настане кінець і ми досягнемо миру завдяки 10 статтям і 38 пунктам Декларації про мир і припинення війн (DPCW)».
Пан Лі закликав до підтримки возз’єднання Корейського півострова задля миру в усьому світі: «Прошу, приєднуйтеся до нас заради того, щоб залишити світ без війн у спадок нашим майбутнім поколінням».
«Цей захід спрямований на застосування зусиль східноєвропейських держав у подоланні конфліктів і мирного врегулювання в період після «холодної війни» для забезпечення стабільності і миробудування на Корейському півострові. Значення цієї зустрічі полягає в тому, що експерти з різних секторів, включаючи колишніх президентів, беруть участь в обговоренні планів ефективної співпраці в інтересах миру», — повідомив Кім Бьон Сок, головний менеджер філіалу HWPL.
Правин Парех, старший адвокат Верховного суду Індії, у своєму виступі наголосив: «Упродовж останніх п’яти років пан Лі зробив усе можливе, щоб досягти миру. Оскільки саме задля цього й ми тут зібралися, вважаю, що кожен із нас може вплинути на ООН задля ухвалення Декларації про мир і припинення війн DPCW».
Ця Декларація, що складається з 10 статей та 38 пунктів, була підготовлена експертами міжнародного права. Грунтуючись на статуті ООН і Декларації прав людини, Декларація DPCW розглядає принципи вирішення конфліктів та виступає за світовий порядок через повагу до міжнародного права, етнічних та релігійних свобод і поширення культури миру.
Документ було проголошено 14 березня 2016 року, його підтримали громадські організації по всьому світу, а у вересні на Глобальному саміті миру було поставлено наступне завдання — розробити на основі Декларації DPCW юридично зобов’язуючий міжнародно-правовий документ.
«Здавалося, що ми поряд iз Богом сiли»
Серед найцiкавiших на конференцiї її учасники назвали виступ Президента України 2005-2010 рокiв Вiктора Ющенка.
Оскiльки на форумi був великий запит на досвiд як недопущення конфлiктiв, так i їх подолання, Вiктор Андрiйович саме цiй темi присвятив свою промову.
— Питання номер один у свiтi на сьогоднi — питання безпеки, миру, — вiдзначив Вiктор Андрiйович. — А якщо є вiйна — як iз неї вийти? Європа, не забуваймо, розпочала двi свiтовi вiйни.
Український Президент зазначив, що в 2004 роцi наша країна також стояла на межi громадянського зiткнення. Пiсля того, як влада сфальсифiкувала результати президентських виборiв, десятки мiльйонiв людей вийшли на протестнi акцiї по всiй Українi. Понад мiльйон — лише в Києвi. Влада, зi свого боку, звезла армади силовикiв.
— Ми апелювали до Європи, провели три раунди переговорiв за участю посередникiв, — нагадав Вiктор Ющенко. — Зрештою, мирно, без кровi вийшли з надзвичайно гострого протистояння. І вийшли через дiалог змiцнiлою нацiєю. Отже, перший урок — демократiя може все.
Далi третiй Президент України подiлився iншим уроком, гiрким досвiдом, що випав на долю нашої держави. Пiсля розпаду Радянського Союзу Україна володiла 1300 балiстичними ракетами з ядерними боєголовками.
Це бiльший арсенал, нiж Францiї, Великої Британiї та Китаю, разом узятих. І коли Україна пiдписувала Будапештський меморандум про надання нам гарантiй безпеки в обмiн на ядерне роззброєння, ми були переконанi, що отримали безсумнiвнi гарантiї п’яти країн ядерного клубу, зауважив Вiктор Ющенко. «Здавалося, що ми поряд iз Богом сiли. І ми були вiдданi положенням Будапештського меморандуму».
Але на сьогоднi Україна втратила сiм вiдсоткiв своєї територiї, знову, нагадав реалiї Вiктор Ющенко. Росiя анексувала Крим, окупувала частину Донбасу. Бiльше 12 тисяч убитих на сходi України.
— Чому ми, Європа, програємо? — запитує третiй Президент України. — Ми непослiдовнi, слабкi. На сходi континенту зараз аж шiсть конфлiктiв. Про що це говорить? За 26 рокiв європейська полiтика не знайшла механiзму протидiї окупанту. А вiн один — Росiя. Україна сама не може справитися в сьогоднiшнiй ситуацiї. Це геополiтичний конфлiкт, i потрiбен геополiтичний механiзм. Ми повиннi сформувати спiльнi цiнностi, спiльний план. Ми переможемо, якщо здатнi будемо знайти послiдовну, солiдарну лiнiю, як об’єднати зусилля, щоб протистояти агресору.
