Ціни на нафту б’ють рекорди. Але якщо кілька років тому «чорне золото» — на радість автомобілістів та «русофобів» — стрімко дешевшало, раз по раз пробиваючи цінове дно, то сьогодні ми спостерігаємо цілком зворотний процес.
Паливо стрімко дорожчає, встановлюючи нові рекорди, а аналітики прогнозують: уже до кінця 2018 року нафта може подорожчати до колишніх 100 доларів за барель.
Вона дорожчає!
Барель «Брента», як відомо, коштує вже майже 80 доларів. Причому лише за останній тиждень вона подорожчала на 1,8%, сорт WTI — на 0,8%.
Останні ж дані з бірж свідчать, що тенденція розвивається. Так, котирування липневих ф’ючерсів на нафту «Брент» на лондонській біржі ICE Futures вчора вранці піднялася на 0,58 долара (0,74%) — до 79,09 долара за барель. Минулої п’ятниці, як ми пам’ятаємо, її вартість впала на 0,79 долара (1%), до 78,51 долара за барель.
Нафта сорту WTI з поставкою в липні на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) вранці у понеділок подорожчала на 0,54 долара (0,76%) — до 71,82 долара за барель.
До кінця попередньої сесії ціна контракту зменшилася на 0,21 долара (0,29%), до 71,28 долара за барель.
Минулого тижня ціна на «Брент» навіть на короткий проміжок часу перевищувала показник у 80 доларів за барель. Отже, було встановлено рекорд за останні чотири роки! Тобто, з осені 2014 року, коли у світі розпочалося падіння нафтових цін.
Аналітики зазначають: спред між марками «Брент» і WTI постійно зростає. Це свідчить, що існує великий попит на цю сировину в Європі і Азії.
Нижча ціна WTI у порівнянні з європейськими та близькосхідними бенчмарками сприяла зростанню експорту зі США.
Минулого тижня навіть було встановлено рекорд: Сполучені Штати — 2,56 млн. барелів за добу, хоча зазвичай останнім часом продавали не більше, ніж 1,87 млн. барелів за добу.
Видобуток в Америці суттєво зріс. Якщо бути точнішим, то на 20 тис. барелів за добу. І на сьогодні він становить 10,7 млн. барелів за добу.
Згідно з даними Міністерства енергетики США, запаси нафти у країні за минулий тиждень скоротилися на 1,4 млн. барелів, до 432,4 млн. барелів.
Буде 75-80. Або 100. У 2018 році.
Або пізніше…
Останній фактор, на думку аналітиків, і став однією з головних причин здорожчання нафти. Барель, тобто, рвонув догори через скорочення запасів у США, а також через геополітичну напругу на Близькому Сході, зокрема вихід Сполучених Штатів з ядерної угоди з Іраном, та неспокій на Корейському півострові.
Аналітики «Морган Стенлі» додають у цей перелік ще один фактор. До 2020 року мають запрацювати нові міжнародні вимоги до судового палива, які змінять структуру виробництва у нафтопереробній галузі.
Кораблі будуть змушені використовувати паливо з нижчим вмістом сірки. Як відомо, міжнародна морська організація вимагає знизити максимальний вміст сірки із 3,5% до 0,5% з метою боротьби проти забруднення повітря. Така вимога призведе до зростання попиту на середні дистиляти, зокрема на дизель і морський газойль.
«Ми очікуємо боротьбу за середні дистиляти, які призведуть до підвищення цін на нафту», — сказали аналітики. Тож, за їхніми прогнозами, «Брент» до 2020 року «підтягнеться» у ціні до 90 доларів за барель.
Утім інші експерти зазначають, що така ціна на нафту, і навіть вища, може встановитися вже значно раніше, ніж через два роки.
Скажімо, американський інвестиційний банк «Голдман Сакс» прогнозує: нафта і далі дорожчатиме. А тому, на їхню думку, орієнтуватися, що ціни сягли стелі, — неправильно.
На думку аналітиків, сировинні товари продовжують залишатися найприбутковішим активом. І навіть більше: сьогодні цей актив демонструє найкращі річні прибутки за останнє десятиріччя.
Аби ще раз переконати ринок у власних прогнозах, «Голдман Сакс» підвищив прогноз дохідності сировинних товарів на найближчі 12 місяців із 5% до 8%.
«Венесуела розвалюється на очах, значна частина іранських поставок — під загрозою, втрати поставок в Анголі виявилися значно суттєвішими, ніж бачилося раніше. Окрім того, зростання виробництва у Бразилії важко назвати задовільним», — перераховує ризики у нафтовидобуванні американський інвестбанк.
І робить висновок: уже найближчим часом, тобто нинішнім літом, може виникнути дефіцит нафти у розмірі близько 1 млн. барелів.
Також, на їхню думку, ОПЕК не планує нічого робити для компенсації втрат. «Вони завжди починають надто пізно», — стверджують у «Голдман Сакс».
Головний виконавчий директор французької нафтогазової компанії «Тотал» Патрік Пуяне аргументує: «ОПЕК і Росія навіть не намагатимуться стабілізувати дефіцит, а, навпаки, знижуючи видобуток, вони добиваються підвищення цін на неї».
І, на його думку, задумане може успішно вдатися. Тож, за прогнозами Пуяне, вже до кінця нинішнього року «Брент» може здорожчати ще на 20%. Отже під Новий рік світ знову може отримати барель за 100 доларів.
З ним повністю погоджується «Банк оф Амеріка». Щоправда, на їхню думку, 100 доларів за барель настане вже у першому кварталі 2019 року.
«Якщо дивитися на півтора року вперед, то ми прогнозуємо, що у світі баланс попиту і пропозиції на нафту може порушитися», — зазначають у банку.
Значно скромнішим виглядають оцінки нафтового майбутнього Європейського банку реконструкції і розвитку, який підвищив свій прогноз вартості нафти на 2018-2019 роки до рівня 75-80 доларів за барель.
Дорога нафта не вигідна Росії?
Питання «Кому вигідно?» у цій ситуації, втім, виглядає не так просто, як могло би здаватися. Серед головних бенефціарів подорожчання експерти називають не Росію та інші сировинні держави на кшталт Венесуели, а Сполучені Штати Америки.
На думку експертів, нафта по 80 доларів допоможе США витіснити із сировинного ринку Росію. Допоможе цьому сланцевий видобуток, який навіть без підвищення зростає рекордними темпами.
Провідний аналітик «Амаркетс» у Росії Артем Деєв зазначає: завдяки зростанню цін Америці вже вдалося серйозно укріпити свої позиції у світі.
На руку американцям грає той факт, що вони, на відміну від Росії, не скуті жодними зобов’язаннями щодо видобутку. Тобто, скільки хочуть, стільки і видобувають. Російська Федерація ж збільшити видобуток не може, оскільки підписалася під зобов’язанням скоротити обсяг видобутку.
Таким чином, сьогодні ми, цілком імовірно, є свідками того, що головний стримуючий фактор проти підписання угоди ОПЕК+, здається, спрацював.
Нагадаємо, що раніше, коли зобов’язання країн ОПЕК та держав, що не входять до складу картелю, про зменшення рівня видобутку ще перебували на стадії обговорення, експерти зазначали найголовніший ризик: може трапитися, що одні країни зменшать обсяги, а інші не зменшать.
І ті, котрі пішли на самообмеження, ризикують втратити ринок. Америка, як відомо, жодних документів не підписувала й тепер і справді може пожинати плоди.
«За обсягами видобутку Сполучені Штати вже випередили Саудівську Аравію і за умови збереження таких темпів до кінця року можуть стати головним нафтовидобувним регіоном у світі, випереджаючи Росію», — стверджує Деєв. За його словами, за останній рік експорт нафти зі Штатів збільшився у кілька разів.
«Сланцева нафта сьогодні продається у Європі, потреби якої у вуглеводах раніше покривала російська сторона», — додає експерт.
На думку аналітика, високі ціни на нафту дозволили переписати карту геополітичного впливу на ринку вуглеводнів. Надалі позиції США будуть тільки укріплюватися.
«Пов’язано це з тим, що нафта WTI значно дешевша за «Брент», при цьому рентабельність її видобутку становить 40 доларів на барелі. Зупинити експансію американських товаровиробників на паливному ринку зможе тільки падіння ціни нижче рівня 40 доларів. Але такий розвиток подій на сьогодні є малоймовірним», — констатує Артем Деєв.
Європа проти
Якою буде відповідь ОПЕК, ми дізнаємося вже за місяць, коли у Відні відбудеться наступна міністерська зустріч.
Експерти зазначають, що деякі країни намагатимуться вийти з угоди, але лобі прихильників зможе продемонструвати власні козирі.
Проте Європа вже сьогодні намагається воювати із США на нафтовому ринку. Брюссель прагне розіграти іранську карту.
Ця ісламська держава, як відомо, є однією з найбільших нафтовидобувних держав світу, а її частка на ринку становить близько 4%.
Якщо США, устами їхнього президента Дональда Трампа, повідомили, що вони мають намір суттєво скоротити обсяги закуповування іранської нафти, то ЄС діятиме у протилежному напрямку.
Насамперед Брюссель має намір при оплаті іранської нафти перейти з долара США на євро.
Крім того, згідно із заявою глави дипломатії Євросоюзу Федеріки Могеріні, глави МЗС членів співдружності — Франція, Німеччина і Великобританія — провели у Брюсселі зустріч із главою МЗС Ірану Мохаммадом Джавадом Заріфі, на якій домовилися про вироблення вже в короткостроковій перспективі практичних рішень для підтримки та поглиблення економічних зв’язків з Ісламською Республікою.
Таким чином країни ЄС, незгодні з виходом США з ядерної угоди з Іраном, намагаються реагувати на ситуацію.
Іран та Євросоюз, як відомо, відмовилися, на відміну від США, виходити з ядерної угоди з Іраном. Тегеран продовжить роботу з іншими учасниками угоди.
Найближчим часом пройдуть переговори з цього питання з країнами Європи, Росією і Китаєм. Утім президент Трамп натякнув іншим країнам суворими санкціями, якщо вони допомагатимуть Ірану розробляти ядерну зброю, а також підписав меморандум про запровадження «найсуворіших» економічних санкцій проти ісламської держави.
Чи вдасться Європі вивести іранську нафтову галузь з–під американських обмежень, стане відомо вже найближчим часом. І від відповіді на це питання значною мірою залежатиме ціна бареля сирої нафти.
А ТИМ ЧАСОМ...
Дбай про сховища навесні!
«Нафтогаз України», схоже, позбувся поганої звички наповнювати підземні сховища газу на початку календарної зими, коли вже час розпочинати опалювальний сезон.
Цьогоріч «Укртрансгаз», компанія, 100% акцій якої належать «Нафтогазу», вирішила подумати про проблему заздалегідь.
Тож після завершення опалювального сезону Україна збільшила запаси природного газу у своїх підземних сховищах на 1,468 мільярда кубометрів.
Таку інформацію оприлюднило ПАТ «Укртрансгаз». За їхніми даними, з 8 квітня по 19 травня запаси у сховищах збільшили на 19,8% — з 7,435 млрд. кубометрів до 8,903 млрд. кубометрів.
Повідомляється, що при збереженні існуючих обсягів імпорту та поточного внутрішнього видобутку у червень нинішнього року країна увійде із запасами у сховищах близько 9,5 млрд. кубометрів.
ДО РЕЧІ
«Німеччино, готуйся до санкцій!»
Сполучені Штати Америки, як показують останні події, готові запроваджувати свої санкції не лише проти держав–терористів та агресорів на кшталт Росії, а й проти однієї з найбільших європейських держав — Німеччини. Якщо остання не йтиме з Америкою в одному руслі.
Як повідомила агенція «Блумберг», представник адміністрації американського президента Дональда Трампа повідомив уповноваженому канцлера Німеччини Ангели Меркель Петеру Беєру про високу ймовірність санкцій по «Північному потоку-2».
Як відомо, офіційний Берлін найактивніше підтримує будівництво газогону в обхід України, який дозволить домінувати на європейському ринку одіозному російському «Газпрому».
Німеччина вже видала всі необхідні з її боку дозволи для будівництва Nord Stream-2. Таке ж рішення прийняла Фінляндія. Проект ще повинен отримати дозволи в Данії і Швеції.
Штати категорично виступають проти цієї ідеї. За словами Беєра, це «ще один тягар для трансатлантичних відносин».
