Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Бізнес на зламі: чи довго триватиме зростання української економіки
22.05.2018
Масштабне вирубування деревини, яке вже стало чи не найгострішою проблемою сучасної України, мало б суттєво стимулювати вітчизняний експорт меблів. (Фото з сайта rbc.ua.Фото з сайта unian.net.)
Вітчизняна економіка продовжує демонструвати кволі паростки відновлення.
Так, Державна служба статистики повідомила: зростання валового внутрішнього продукту України в січні-березні 2018 року становило 3,1% до аналогічного періоду 2017 року.
Якщо порівнювати із четвертим кварталом 2017 року, то економіка України в першому кварталі 2018 року з урахуванням сезонного фактора додала 0,9%.
До того ж зростання валового національного доходу в 2017 році становило 25% у гривні й 17% у доларах.
Здається, це прорив, але експерти зазначають: кінець нинішнього року може виявитися не таким успішним, як його початок.
Показники як старт для виборчої кампанії
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман старт передвиборчого сезону в Україні відкриває на мажорній ноті. Українська економіка, за його словами, набирає обертів.
Очільник уряду зазначив, що за перший квартал цього року валовий внутрішній продукт зріс на три відсотки.
«Цифра в три відсотки говорить про те, що ми починаємо відновлювати наше економічне зростання. Але якщо перевести на мову реальних цифр, то Україна повинна виробити на 471 млрд. грн. продукції та послуг більше, ніж це було минулого року», — сказав він.
За словами Гройсмана, зростання економіки дасть можливість зосередити фінансові ресурси на підвищенні добробуту українців, не отримуючи нових кредитів.
Останню фразу можна трактувати як певний песимізм на тлі приїзду до Києва технічної місії Міжнародного валютного фонду.
На зустрічі з делегацією Світового банку Гройсман зазначив: «Рівень нашої співпраці доволі високий. За 25 років ми реалізували понад 70 важливих проектів вартістю близько 12 млрд. доларів. Така підтримка потрібна нам і сьогодні, коли ми одночасно проводимо не просто секторальні реформи, а фундаментальні зміни в різних сферах... Ми вже досягли непоганих результатів. Зростання економіки за 1-й квартал — 3,1%. І це — в умовах бойових дій, величезного боргового навантаження на бюджет, інших геополітичних і економічних викликів. Наш успіх відзначили мої співрозмовники. І я вдячний за теплі слова й високі оцінки роботи уряду».
До своїх досягнень влада ще може доплюсувати зміцнення національної валюти, яка відбувається вже кілька місяців поспіль. І наразі можна говорити тільки про те, наскільки найближчим часом впаде долар щодо гривні.
Краще, ніж у 2016-му, гірше, ніж у 2014-му...
Оптимізму додає ще і показник валового національного доходу (ВНД), який являє собою суму ВВП та сальдо закордонних виплат.
Тобто, вартість виробленої продукції, виплачених зарплат, податків і сальдо закордонних виплат — різниця між доходами за-за кордону та виплатами за кордон.
Суть цього показника — що він дозволяє точніше оцінити ситуацію в економіці держави, ніж ВВП. Адже якщо до держави залучається більше коштів, ніж виходить за кордон, тоді це сальдо є позитивним.
Іншими словами, якщо державі вдається залучити інвесторів, відкривати великі інфраструктурні проекти, показник валового національного доходу буде більшим.
Якщо ж у країні домінує імпорт над експортом, треба виплачувати значні суми зовнішнього боргу, тоді ВНД падатиме.
За цим показником минулий, 2017-й, рік, з одного боку, можна вважати провальним, адже ВНД виявився трохи меншим за ВВП: 2 959 460 млн. грн. проти 2 982 920 млн. грн.
Але якщо порівняти наші торішні справи із попереднім, 2016-м, роком, коли ВНД становив 2,36 трлн. гривень, то маємо зростання на цілих 25%!
Тут можна зауважити, що, мовляв, дані в гривні не надто показові. За «гривневою» статистикою, Україна демонструвала зростання ВНД навіть у кризові роки.
Тому зазвичай використовують дані в доларовому вираженні, зокрема, ВНД кожної країни в доларовому еквіваленті служать базовим показником для світової статистики і рейтингів, у тому числі за рівнем життя.
У доларовому вираженні ВНД України 2017 року становить близько 111 млрд. дол., якщо вважати за середньорічним курсом. Із 2016-го цей показник був значно нижчим — 92,3 млрд. дол.
Із 2016-го, порівняно з 2015 роком, ВНД зріс тільки на 2,4 млрд., а 2017-го — відразу на 18,7 млрд., або близько 17%.
Таким чином, ми наразі ще не дійшли навіть показника 2014 року, коли ВНД впав зі 187,7 до 132 млрд. доларів. Зате впритул наблизилися до показника попередньої кризи — 2009 року вiн становив 114,8 млрд. доларів.
Приблизно така ж ситуація і з ВНД на душу населення. Як відомо, 2014 року на одного українця припадало 2940 доларів валового національного доходу, 2015-го — тільки 2013 доларів.
З 2016-го цей показник уперше став зростати після кризи, але зростання становило всього 3%.
А ось за підсумками 2017-го валовий національний дохід на душу населення показав зростання понад на 20% і становив понад 2500 доларів.
Але якщо подивитися, яке місце за цим показником ми займаємо на мапі світу, то картина виглядатиме ще сумнішою: середній ВНД у світі коливається на рівні понад 10 тис. доларів.
А такий, як у нас, тобто, 2500 доларів, був аж... у 1979 році. Що ж стосується найближчих, тобто східноєвропейських, сусідів, то за показником ВНД ми обігнали Молдову і Білорусь, а за ВНД на душу населення — лише Молдову.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко зауважує: порівняно з 2013 роком, Україна все ще показує досить низькі результати.
І, щоб хоча б повернутися до докризових позицій, на його думку, знадобиться ще кілька років.
Як відомо, за методологією Світового банку, бідними вважаються країни з рівнем доходу на душу населення 1035 доларів, середніми — з доходом від 1036 до 12 615 доларів, багатими — з доходом понад 12 616 дол.
Згідно з цією класифікацією, Україна була і залишається країною з середніми доходами.
Тенденція — позитивна. Але чи надовго?..
Тішить також зростання експорту. Так, за даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, у першому кварталі нинішнього року експорт товарів з України зріс на 10,3%, або на 1,1 млрд. доларів і становить нині 11,4 млрд. доларів, якщо порівняти з показниками минулого року.
У міністерстві відзначили: експорт суттєво зріс за всіма товарними групами. Зокрема, металургійний комплекс виріс на 23%, продукція машинобудування — на 22,2%.
Експорт деревини, паперової маси та виробів iз неї — на 39,6%, хімічна продукція — на 29,6%.
Утім левову частку у цьому експорті становить продукція агропромислового комплексу, яка зросла на 38%. На другому місці — продукція металургійного комплексу, яка виросла на 26,1%.
Найбільшим торговельним партнером України залишається Євросоюз. Частка експорту до нього становить 44,4%. У грошовому еквіваленті це становить 5,07 мільйона доларів.
Тим часом у світі розпочинаються кризові тенденції.
Так, на думку західних аналітиків, економічні показники в Європі стали погіршуватися, у першому кварталі 2018 року зростання становило тільки 1,6%.
Схожа ситуація і в США: зростання становило 2,3%, хоча у попередньому кварталі ця цифра сягала 3%. Економіка Японії взагалі зменшилася на 0,6%, завершивши таким чином період дворічної стабільності.
Готуймося до епохи турбулентності
У передчутті нових тенденцій на світовому ринку зростають ціни на нафту, вугілля, газ. Від імпорту цих товарів значною мірою залежить і Україна.
Скажімо, у Європі вартість вугілля може сягнути 90 доларів за тонну: зростанню сприяє збільшення попиту у Китаї та послаблення долара. Значну частину вугілля, як відомо, ми купуємо.
Наразі дорожчає і нафта: із 50 до 78 доларів за барель. Маємо зростання вартості у півтора раза. У європейських хабах ціна газу зросла з 170—180, яка була минулої осені, до 250 доларів у травні. Що являє собою доволі дивовижну тенденцію: зазвичай під літо газ дешевшає.
Передбачається, що нафта може подорожчати до 100 доларів за барель, а газ — до 300 за тисячу кубометрів. Відтак, з одного боку, Україна буде у виграші, оскільки ми є великим експортером сировини, адже ціна на неї також зростатиме.
З іншого, на Україну тиснутимуть високі ціни імпорту: може подорожчати транспорт, продукти харчування, комунальні тарифи.
А зростання імпорту може, з одного боку, знову прискорити інфляцію, а з другого, — повернути процес посилення гривні у протилежний. Коли наша національна валюта падатиме.
До того ж нас чекають зростання виплат за зовнішніми боргами.
«Така ситуація істотно змінить і валютний курс, і будуть задіяні золотовалютні резерви НБУ, що посилить ризики української економіки і погіршить рейтинги країни. Дефолту цього року ми не очікуємо, але погіршення показників, що показують стабільність української економіки і золотовалютної системи, погіршуватимуться. Сальдо платіжного балансу буде негативним. Тому до кінця року кількість негативних факторів статистику все-таки підкоригують в негативну сторону», — вважає експерт Анатолій Амелін.
«Наша економіка сировинна і вкрай залежна від цін на сировину на світових ринках. Якщо ціни впадуть — все обвалиться само собою. А в уряду, на жаль, немає стратегії розвитку бізнесу і економіки. Крім того, я вважаю помилковою політику НБУ, який сподівається монетарними інструментами подолати немонетарну інфляцію. Все це може призвести тільки до стагнації економіки. І якщо дивитися за показниками першого кварталу 2018 року, можна говорити, що економіка вже фактично в режимі стагнації. Після такого глибокого падіння, яке було в 2014-2015 роках, нам потрібно розвивати економіку прискореними темпами. А я сумніваюся, що цього року ми отримаємо навіть 3-3,2% зростання ВВП, як прогнозував МВФ», — зазначає експерт.
А ТИМ ЧАСОМ...
Гранатами, кулеметами — і експортом!
За перші три місяці нинішнього року Російська Федерація продала Україні на 28% своїх товарів більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Ні війна, ні ініціатива активістів щодо блокування російських товарів не змогли, як ми бачимо, зупинити лавиноподібне зростання товаропотоку з країни-агресора.
Завдяки масштабному розширенню свого експорту до України Росія заробила додатково 2 мільярди доларів.
Показово, що Україна, у свою чергу, скоротила експорт своїх товарів до РФ — на 11,5%.
При цьому частка українських товарів, проданих країнам Європейського Союзу, зросла на 26,5%. Що становило понад 4 млрд. доларів. Загальна частка наших товарів, які ми продаємо до ЄС, становить 39% від всього експорту.
Імпортних товарів з Європи ми придбали на суму 4,5 млрд. доларів — зростання становило 10,7%, у порівнянні з аналогічним періодом 2017 роком.
