Громада — як одна сім’я:

Шановна редакціє. Мене, пенсіонера, який живе у селі, спонукало звернутися до вас із листом те, що для нас,  тих громадян, які живуть в Україні, а не виїхали в різні країни через обставини, що склалися в державі від господарювання олігархів, кнопкодавів, створюють нестерпні умови навіть не життя, а виживання.

 

У побуті ми всі користуємось електроенергією та газом. Так от, у недалекому минулому користувачі для обліку спожитого послуговувалися лічильниками та обліковими книжками і, відповідно, проводився розрахунок за спожите.

 

На сьогодні споживачам необхідно наперед подзвонити у відповідні служби, щоб надати цифри використаних ресурсів, а потім вам надійде платіжка, де буде розписано, за що й скільки платити.

 

Ви не уявляєте, як важко туди додзвонитися. І ось пенсіонери, а дехто з них із паличками, їдуть у райцентри, щоб з’ясувати, що й до чого, і надати показники своїх лічильників особисто.

 

Це створює масу незручностей для споживачів. Невже з цього хтось матиме прибуток, змушуючи людей до зайвих витрат?

 

І ще: проживаючи в селі, тільки й чуєш, що то одну хату, то другу обікрали, виламавши замки. То, може, замість селищних та сільських рад організувати козацькі дружини?

 

Це б дисциплінувало населення і дозволило швидко виявляти всіляких небажаних суб’єктів легкої наживи.

 

А лізли в Україну і будуть лізти з усіх бокiв. А для того, щоб Україна існувала як держава, потрібно, щоб населення нашої країни було однією сім’єю.