Теплі і практично літні дні, які несподівано встановилися в Україні, ще навіть фізично не змогли дати більшу пропозицію сезонних товарів на ринку. Втім інфляція падає «на оптимізмі».
Тобто, темпи знецінення грошей у нашій державі уповільнюються. Що разом із прогнозами прискореного зростання ВВП дарує певні позитивні сподівання на найближче майбутнє.
Але не настільки, щоби справдилися макроекономічні прогнози уряду, закладені у Державний бюджет нинішнього року.
За ними, як відомо, річна інфляція має становити 9%. Експерти стверджують, що з огляду на нинішній день, може бути щонайменше 10,4%.
Головне — не їсти і не пити!
Найприємніші новини українцям наприкінці минулого тижня подарувала Державна служба статистики. За її даними, iнфляція на споживчому ринку у квітні 2018 року сповільнилась до 0,8% після зростання на 1,1% в березні, 0,9% в лютому і 1,5% в січні.
Спостерігається оптимізм і якщо порівняти нинішній рік із минулим. Так, у річному вимірі, порівняно з квітнем 2017 року, зростання цін сповільнилося до 13,1% з 13,2%.
Усього, за даними Держстату, з початку року ціни зросли на 4,4%. Базова інфляція у квітні в порівнянні з попереднім місяцем становила 0,6%, а з початку року — 3,3%.
Продукти харчування наразі ще не вгамовують, а зовсім навпаки, — роздмухують інфляцію. Зокрема, на споживчому ринку в місяці, що минув, ціни на продукти харчування і безалкогольні напої виросли на 1,1%.
Найбільше, на 5,4%, подорожчали овочі. Оскільки на полицях супермаркетів нового врожаю ще практично немає, а те, що продають, — або імпорт, або залишки з минулого сезону.
Які навіть теоретично не можуть бути дешевими... На 0,7%—2,6% зросли ціни на м’ясо і м’ясопродукти, хліб, безалкогольні напої, макаронні вироби, рибу та продукти з риби.
Працюють проти України і шанувальники шкідливих звичок. Адже ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби у квітні зросли на 1,5%, тютюн, зокрема, подорожчав — на 2,1%, алкогольні напої — на 0,7%.
Утiм маємо і позитивні фактори: деякі продукти, навпаки, дешевшають. Так, на 1,1-5,9% упали ціни на гречану крупу, яйця, молоко, сало, фрукти, цукор.
Але, як кажуть, не харчуванням єдиним. Зростання тарифів на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 0,2% у Держстаті пояснили підвищенням тарифів на каналізацію на 1,5%, водопостачання — на 1,3%, утримання будинків і прибудинкових територій — на 0,4%.
Подорожчав в Україні і транспорт. На 0,3%, що в основному спричинено подорожчанням супутних послуг, — на 2,1%. Цікаво, що транспорт подорожчав навіть попри те, що на 0,7% подешевшало пальне.
«Інфляція впаде до 9%, потім — до 5%»
Ще одна державна структура, яка налаштована неабияк оптимістично, — Національний банк України. Регулятор вірить у стабільність нашої економіки навіть більше, ніж уряд. А днями залишив незмінним прогноз інфляції на поточний рік — 8,9%.
«У квітні 2018 року споживча інфляція продовжила сповільнюватися третій місяць поспіль і становила 13,1% у річному вимірі (порівняно з 13,2% у березні). Інфляція у місячному вимірі знизилася з 1,1% у березні до 0,8% у квітні, — констатувала прес–служба Нацбанку. І продовжила: — Хоча ми очікували на подальше зниження інфляції в річному вимірі, її квітневий показник дещо перевищив прогноз регулятора переважно за рахунок впливу найбільш волатильних компонент».
За оцінками регулятора, відхилення фактичної інфляції у квітні від прогнозу є незначним та може бути нівельоване у наступні місяці.
«До того ж, монетарні умови є наразі достатньо жорсткими, щоб забезпечити поступове зниження споживчої інфляції у відповідності до прогнозу НБУ (8,9% на кінець 2018 року) та її повернення до цільового діапазону у середині 2019 року», — резюмують у НБУ.
Надалі ж нове керівництво фінансового регулятора свято вірить в українську економіку та наші перспективи зменшити інфляцію практично до західноєвропейського рівня.
Так, за їхніми прогнозами, до 2020 року темпи знецінення української національної валюти мають становити близько 5%. Такої думки дотримується, зокрема, заступник голови Національного банку України Дмитро Сологуб. І ця точка зору була оприлюднена на сторінці НБУ у «Фейсбуці».
За його словами, більш жорстка монетарна політика сприятиме поверненню інфляції до цільового діапазону у другій половині 2019 року та її зниженню до 5% на кінець 2020 року.
Також посадовець зазначив, що українська економіка відновлюється, незважаючи на військовий конфлікт та торговельні обмеження з боку Росії.
«Реальний ВВП зріс на 2,5% в 2017 році за рахунок активізації споживання та стійкого інвестиційного попиту. За прогнозами НБУ, фіскальна політика та сприятливе зовнішнє середовище підтримуватимуть зростання реального ВВП у 2018 році — цього року економіка прискорить зростання до 3,4%. При цьому більш жорсткі монетарні умови матимуть стримуючий ефект, однак така політика НБУ є вимушеною — для поступового зниження інфляції до однознакового рівня», — представники регулятора публічно заявили про майбутню безхмарність економічного майбутнього України.
«НБУ рахує не так, і не туди...»
Із цим категорично не погоджуються експерти, які не входять до числа перших керівників Національного банку України. У тому числі й голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин, який поставив під сумнів достовірність прогнозів інфляції регулятора.
«З прогнозами інфляції у НБУ справа йде не кращим чином. Правда, і в практиці світових Центробанків помилкові прогнози щодо цінової динаміки зустрічаються приблизно з тією ж частотою, — м’яко зробив зауваження Данилишин. — Якщо розглянути країни, економіки яких належать до малих відкритих економік, Україна — в їхньому числі, то станом на середину минулого року в 40% iз них не досягнуті оголошені інфляційні цілі».
Проблема прогнозування та стримування зростання споживчих цін в Україні, за його словами, криється у вітчизняних умовах: інфляція найчастіше виникає через неузгодженість дій органів державного управління.
«Достовірність прогнозів у наших умовах апріорі перебуває під сумнівом (утім є деякі сумніви в прогностичних здібностях відповідних фахівців НБУ). Тому вони не завжди можуть слугувати якісною базою для ухвалення рішень», — зазначає голова Ради НБУ.
Богдан Данилишин дотримується ліберальної економічної концепції і ставить питання так: «Боротьба з інфляцією чи економічне зростання. Що важливіше?».
Нацбанк, як відомо, має чітку відповідь на це питання, наголошуючи на необхідності подолання інфляції.
«Дуже важливо не забути про головні наші стратегічні цілі — зростання економіки, зниження рівня безробіття та підвищення доходів населення. Сама по собі стабілізація інфляції на низькому рівні зовсім не гарантує досягнення цих цілей. Тим більше що використовуваний нині для цього інструмент НБУ — підвищення облікової ставки — має наслідком подорожчання кредитів», — опонує новопризначеному керівникові Нацбанку голова Ради його установи.
Свою точку зору Богдан Данилишин обґрунтовує просто — натякає на, м’яко кажучи, неефективну роботу регулятора. Що не є таємницею і для інших, особливо недержавних, експертів.
«Після того як НБУ у 2016 роцi перейшов на режим таргетування інфляції та того ж року успішно «влучив у ціль», подальші успіхи в досягненні запланованих темпів зростання цін скромні. Як 2017-го, коли споживча інфляція становила 13,7% при меті 8%±2 відсоткові пункти, так і цього року — зростання цін на 2,4% за січень-лютий при річній цілі 6%±2 п. п. (відповідно до «Основних засад грошово-кредитної політики на 2018 рік і середньострокову перспективу»). У березні 2018 р. у місячному вимірі індекс споживчих цін зріс ще на 1,1%, й у річному вимірі споживча інфляція становить 13,2%», — аргументує голова ради Нацбанку, екс-міністр економіки Богдан Данилишин.
Кредити для стабілізації: «стара» і «нова» програми
Показники інфляції, як і економічне зростання у нашій державі, втім, значною мірою залежать ще від стосунків України з нашим головним кредитором — Міжнародним валютним фондом.
Міністр фінансів Олександр Данилюк вважає, що ми перебуваємо на порозі чергового траншу і МВФ має надати його нам уже через місяць.
«Якщо ми виконаємо наші обов’язки, записані в меморандумі», — прохопився міністр фінансів, але тут же зазначив: він не сумнівається, що всі свої обіцянки Україна виконає швидко і якісно.
«Враховуючи наші інтенсивні переговори з МВФ щодо газового питання, тут рішення буде знайдено вже найближчим часом. Сподіваюся, що в травні в парламенті вже буде погоджено всіма сторонами проект закону про Антикорупційний суд. Ми зараз робимо все для того, щоб Україна отримала транш у розмірі $1,9 млрд. уже в червні», — додав Данилюк.
Експерти, втім, до подібного урядового оптимізму ставляться скептично. І згадують, що рівно місяць тому той самий Данилюк прогнозував отримання траншу МВФ у травні-червні.
«У нас зараз на порядку денному декілька питань: це і прийняття закону щодо створення антикорупційного суду. Це має бути закон, який вдасться швидко та ефективно імплементувати», — повідомив Данилюк.
Як ми пам’ятаємо, не вдалося, і міністр був змушений редагувати власний прогноз. А тому не факт, що він не зробить цього ще раз і ще...
А тому, враховуючи невпевненість у позитивному результаті двосторонніх домовленостей із Вашингтоном, Україна прагне розпочати нову програму розширеного фінансування.
«Думаю, буде ще одна програма. І вже дехто каже, що зараз нам уже потрібно починати її структурувати... Коли я говорю з інвесторами, вони також очікують, що буде ще одна програма», — сказав міністр.
При цьому, за його словами, уряд поки не буде починати роботу над новою програмою, оскільки ще потрібно виконати діючу і тоді вже думати про умови наступної.
«Зараз у нас унікальна програма як за сумою, так і за умовами. Ми отримали досить велику суму грошей і вийшли на нову стадію розвитку економіки. Проте в новій програмі першим питанням буде те, що не виконано в цій програмі. Так завжди робиться. Тому сфокусуймося на тому, щоб зараз виконати свої зобов’язання», — пояснив Данилюк.
А ТИМ ЧАСОМ...
Більше заробляємо — дальше відпочиваємо...
За даними Держстату, за 2017 рік число українців, що відпочивають за кордоном, зросло на 7,2% у порівнянні з 2016 роком.
Тоді як торік зростання цього показника щодо 2015 року становило 6,6%.
Число українців, які торік відпочивали за межами своєї Батьківщини, становило 26,4 млн., що на 1,8 млн. більше, ніж у 2016 року.
Більше відвідують і нас. Щоправда, темпи «Увімкни Україну» трохи зменшилися. Так, у минулому році Україну відвідало 14,3 млн. іноземних громадян.
Це на 6,7% більше, ніж у 2016 році. Але якщо порівняти позаминулий рік із 2015, то побачимо, що темпи зростання становили 7,3%.
