Подальші пригоди слона в порцеляновій крамниці

Під час виступу в Білому домі президент Трамп назвав угоду «гнилою», нездатною запобігти появі ядерної зброї в Ірану в недалекому майбутньо­му і пообіцяв відновити жорсткі санкції, які впливають на ядерну діяльність Тегерана. «Будь-яка країна, яка допомагає Ірану в його прагненні здобути ядерну зброю, також може потрапити під жорсткі санкції Сполучених Штатів», — додав Трамп.

Раніше лідери Великої Британії, Франції та Німеччини підтримали чинну ядерну угоду з Іраном і заявили, що це найкращий спосіб зупинити нарощення зброї в цій країні. Пан Макрон та пані Меркель намагалися переконати Трампа не відмовлятися від угоди під час візитів до Вашингтона минулого місяця. Це ж робила британський прем’єр Тереза Мей у телефонній розмові з володарем Білого дому. Але президент США надав перевагу порадам прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху, проігнорувавши при цьому консолідовану думку об’єднаної Європи. 

Трамп iще 2015 року дуже критикував цю міжнародну угоду як «одну з найгірших, які він бачив». Провідні європейські країни називають угоду з Іраном важливим фактором міжнародної безпеки. МАГАТЕ стверджує, що Іран не порушив закладених в угоді принципів. Але керівництво США та Ізраїлю вважає, що досягнута угода не дає твердих гарантій відмови Ірану від розробки ядерної зброї. Наприкінці квітня Ізраїль представив, як стверджує прем’єр країни Біньямін Нетаньяху, докази існування тисяч секретних документів, які показують, що Іран брехав про свої наміри у сфері ядерних технологій перед підписанням договору в 2015 році. Іран назвав Нетаньяху брехуном і заявив, що його ядерна програма має суто мирний характер.

Водночас лідери трьох західноєвропейських країн, які також підписали Спільний всеосяжний план дій, заявили про намір добиватися виконання цієї угоди навіть після того, як iз неї вийшли Сполучені Штати. Це публічно підтвердили канцлер ФРН Ангела Меркель, президент Франції Еммануель Макрон та британський прем’єр Тереза Мей. «Ми робимо все можливе для того, щоб і Іран продовжував виконувати взяті зобов’язання», — висловила спільну думку трьох провідних європейських лідерів Ангела Меркель. 

Рішення Вашингтона про вихід з «ядерної домовленості» негативно вплине на економіку європейських країн і самого Ірану. Вже сама заява про «вихід» спричинила стрибок світових цін на нафту. А подорожчання пального негативно позначиться на економіці, спричинить подорожчання споживчих товарів, зокрема й в Україні. 

У самому Ірані наступного дня після заяви Трампа курс іранського ріала різко впав щодо американського долара. Загалом упродовж останніх шести місяців невизначеності стосовно угоди іранська валюта на вільних торгах втратила майже половину своєї вартості. Рівень інфляції наприкінці минулого року сягнув позначки в 10,5%. Тепер ситуація погіршиться ще більше, оскільки Трамп дав імпортерам іранської нафти півроку, щоб згорнути свою діяльність. А Іран є третім в ОПЕК виробником нафти. Головними покупцями іранського «чорного золота» є країни Азії, Туреччина та Європа. А США нічого не втрачають. 

Відразу після заяви Трампа щодо Ірану посол США у Німеччині Річар Гренелл закликав німецькі підприємства «терміново» припинити ділові справи з Іраном. Промислові об’єднання ФРН різко розкритикували цю заяву та закликали німецький уряд та ЄС надати їм захист і підтримку у ділових справах з Іраном. Умови збереження угоди найближчого понеділка, 14 травня, обговорять глави МЗС Франції, Німеччини та Великої Британії під час спеціальної зустрічі з представниками Ірану. З Вашингтона, натомість, погрожують, що санкції стосуватимуться і тих країн, які не відмовляться від бізнесу з Іраном упродовж наступних 3-6 місяців. Компанії, які працюють з Іраном, будуть позбавлені доступу до американського ринку. 

У Сирії вже існує опосередкований воєнний конфлікт між Іраном та Ізраїлем, а на тлі останнього рішення Трампа він може загостритися. Невідомо, чи прийдуть США на допомогу європейським партнерам у разі якогось конфлікту, але допомогу Ізраїлю нададуть неодмінно. А далі краще вимкнути уяву. 

Вихід США з угоди може призвести не лише до «ескалації напруженості» в світі, а й до велетенських втрат для європейських компаній у цілому і французьких зокрема, наголосили в Єлисейському палаці. Втрати французького бізнесу обраховуються у десятки мільярдів євро. Контракти з іранськими чиновниками підписали глави багатьох найбільших компаній: «Аеробус» на поставку 114 літаків (стартова вартість контракту 20 млрд. євро з можливістю його розширення до 400 літаків), Bouygues на будівництво нового терміналу тегеранського аеропорту, концерт «Пежо— Сітроен» — про повернення на іранський ринок, де він багато років був монополістом, «Рено-Ніссан» — про будівництво в Ірані автомобільного заводу, який буде випускати 300 тис. автомобілів на рік і багато інших мільярдних контрактів. 

А що вже говорити про Європу, якщо від співпраці з Іраном з огляду на американські санкції відмовляється навіть його близький союзник Росія. Компанія сина генерального прокурора Росії Ігоря Чайки відмовилася від будівництва станції опріснення води в Ірані через санкції США. Про це повідомила 10 травня російська служба «Радіо Свобода». Іран входить до двадцятки країн із найсухішим кліматом у світі, і брак питної води є для країни серйозною проблемою. n