«Податок» на ВВП: як зростання економіки може суттєво збільшити зовнішній борг України

04.05.2018
«Податок» на ВВП: як зростання економіки може суттєво збільшити зовнішній борг України

Міжнародний валютний фонд переглянув прогнози зростання внутрішнього валового продукту — головного економічного показника держави — в Україні на 2019-й та наступні роки.

 

І дійшов висновку, що ми розвиватимемося швидше, ніж передбачалося раніше.

 

Такої ж думки і рейтингові агенції, скажімо «Стандарт енд Пурз». Але радості від цього зростання, як не дивно, не багато, адже підвищення заробітку України означатиме одночасне... нарощування боргового тиску на державу. 

 

Причина — реструктуризація зовнішнього боргу, проведена екс-міністром фінансів Наталією Яресько.

У тексті документа, як відомо, йшлося: якщо наша держава розвиватиметься швидше, ніж ми декларували під час реструктуризації, то виплати інвесторам також мають прискоритися.

Аналітики вірять у нас!

МВФ уже переглянув темпи приросту українського ВВП, новий прогноз виявився дуже обнадійливим. Так, Фонд переглянув прогноз на 2019 рік, збільшивши номінальний ВВП з 118,8 млрд. до 126,7 млрд. доларів.
 
Реальний ВВП при цьому, навпаки, повинен знизитися з 3,5% до 3,3%. Тобто темпи зростання хоча й уповільнюються, але у гривнях сума виглядатиме більшою.
 
Такої ж думки і «Стандарт енд Пурз», який вбачає, що економіка України цьогоріч прискориться до 3,1%, а вже у наступному — уповільниться до 2,9%.
 
Це зовсім інша динаміка у порівнянні з попередньою, коли аналітики компанії стверджували: у нинішньому році українська економіка зростатиме на 2,6%, а у 2019 і 2020-му — «розженеться», відповідно, до 3% та 3,2%.
 
Що ж стосується інфляції, то «Стандарт енд Пурз» переконані: темпи знецінювання національної валюти цьогоріч зростуть із 8,7% до 8,9%. Що на загал є дуже хорошим показником, адже у 2017 році інфляція, як ми пам’ятаємо, вимірювалася двозначним числом.
 
Через рік цей показник, на думку експертів, становитиме 7,5% (раніше вони думали, що 8%), а у 2020 році — 7% (раніше вони стверджували, що 7,5%).
 
На колишньому рівні залишився прогноз суверенного кредитного рейтингу України, який, за висновком «Стандарнт енд Пурз», залишатиметься на познаці В-\В із прогнозом «стабільний».

Плюс 8 мільярдів ... великому мінусу

Різниця номінального ВВП, простіше кажучи, суми, яку заробить за наступний рік держава Україна, на перший погляд, зовсім не суттєва: плюс 8 млрд. доларів, до того ж на нашу користь.
 
Але вона суттєво змінює графік погашення зовніш­ньої заборгованості, — і зовсім не на нашу користь. Так, за домовленістю з інвесторами (яка, як і газова угода Юлії Тимошенко, подавалася у ЗМІ як наша велика перемога), наші кредитори претендують на частину приросту реального ВВП (з урахуванням інфляції), що перевищить показник у 3% в 2019—2038 рр., за умови, що номінальний ВВП (без урахування інфляції) буде більшим, ніж 125,4 млрд. доларів.
 
Іншими словами домовленість ґрунтувалася на обіцянці: якщо наша економіка практично не зростатиме впродовж останнього часу, то інвестори і справді дають нам відтермінування платежів.
 
Якщо ж Україна почне заробляти трохи більше, то, будьте ласкаві, почати платити раніше. Втім експерти наразі розходяться в оцінках, скільки і коли має заплатити кредиторам Україна.
 
У наступному році насамперед завдяки інфляції наша держава може підійти до межі, окресленої у домовленостях з інвесторами. 126,5 млрд. доларів — це рівно на 1,1 млрд. доларів більше, ніж прописано в документі.
 
А значить, усе, що ми заробимо більше, ніж 3% ВВП, треба повернути у вигляді компенсації за добровільно реструктуризовані українські борги. Якщо прогнози аналітиків справдяться, то ця цифра сягне 0,3% нашого ВВП.
 
І новий борг доєднається до попередніх, узятих раніше кредитів МВФ, що призведе до піку боргових виплат не лише перед цією інституцією, а й перед іншими. А боргова удавка ще щільніше обхопить українське горло, — якщо, звичайно, до цього часу не буде знайдено компромісне рішення.
 
Як зазначають експерти, якщо ці прогнози справдяться, вип­лати за VRI (так званими ВВП-варантами) почнуться не в 2020, а в 2019 р. Тобто наше боргове навантаження знову зросте, що затьмарить загальну радість від приросту ВВП.

Інфляція, яка нас руйнує...

Українські експерти оцінюють стан наших справ навіть оптимістичніше, ніж МВФ. Хоча в цьому контексті оптимізм можна легко сплутати з песимізмом.
 
На думку економіста «Драгон Кепітал» Олени Білан, номінальний ВВП у 2019 році може становити 134 млрд. доларів.
 
На її думку, голов­ними драйверами зростання ВВП у минулому році були високе зростання цін на зовнішньому і внутрішньому ринках, а також зростання зарплат у державному секторі на тлі підняття мінімальної заробітної плати.
 
У нинішньому та наступному роках, на її думку, вплив цих факторів трохи ослабне через уповільнення росту цін на головні експортні товари, жорстку монетарну політику Національного банку та менш стрімкого зростання зарплат чиновників.
 
Але навіть за таких умов зростання номінального ВВП уже в 2018 році переступить «поріг Яресько» — і становитиме 128 млрд. доларів.
 
«А у 2019 році ця цифра наблизиться до показника 2014 року — 134 млрд. доларів», — стверджує Білан.
 
З нею погоджується головний економіста «Альфа-Банку» Олексій Блінов. На його думку, головне зростання номінального ВВП у році, що минув, та в найближчій перспективі пояснюється інфляційними складниками. На його думку, вже у нині­шньому році зростання номінального ВВП практично у 7 (!) разів перевищить зростання реального: 20% та 3,2%.

«Трудящі, рівняємося на ІТ-колег!»

Тим часом влада, відчуваючи наближення виборів, почала активно опікуватися зростанням економіки.
 
На думку Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, впоратися із завданням зможе наш героїчний ІТ-сектор.
 
«Українська економіка має зростати у 1,5-2 рази швидше, ніж інші пострадянські країни. Головним чином, тому що за попередні роки ми накопичили величезне відставання, — сказав він. — Торік ІТ-індустрія показала зростання у 20%, і вона не має опускати цю планку. По ситуації на початок 2018 року ми бачимо, що темпи зростання індустрії можуть стати ще стрімкішими, і це дуже позитивний сигнал».
 
Також пан Гройсман закликав інші галузі орієнтуватися на героїчних айтішників, які своєю невпинною працею творять і примножують, так би мовити. Задля порятунку України, ясна річ! 
 
Його злегка охолоджує економіст Андрій Новак: «Якщо взяти суху статистику, то найбільше зростання в нашій державі відбулося в ІТ-сфері та аграрному секторі.
 
Але Україна має усвідомити, що через глобалізацію світу всі економічні проблеми потрібно співвідносити зі світовими проблемами».
 
«Адже якщо не зважати на глобальні проблеми, то країна не зможе знайти своє місце у світі», — застеріг Андрій Новак.
 
І показав інші галузі, які також можуть активно розвивати вітчизняну економіку. «Це саме ті товари та послуги, без яких людство вже не зможе обійтися», — пояснив аналітик і додав, що Україна досить непогано вписується у світові тренди.
 
«ІТ-сектор в Україні вже запу­стився. Щодо виробництва у транспортній сфері, то в Україні найкраща перспектива у вантажній авіації, суднобудуванні та вагонобудуванні, що потрібно відновлювати та розвивати. Ще одна перспективна галузь для України, яка поки що спить, — це фармацевтика. Я вважаю, що Україна має всі шанси, щоб зробити прорив у фармацевтичному секторі. Для цього є наукові рішення, інтелект і промислові потужності», — зазначив голова Комітету економістів України.
 
І додав, що якби в Україні була розумна політика, то по всіх головних глобальних трендах економіки можна знайти гарну нішу для країни.
 
Наразі ж керівники уряду просто говорять пафосні речі про сфери, у яких вони не надто розуміють: високопарно, по-радянськи і зовсім не продуктивно...