На ЧС-2018 в дивізіоні ІВ збірна України з хокею зазнала двох історичних поразок

Коли в попередні роки національна збірна України вилітала до дивізіону ІВ, процес її повернення до другої за силою ліги планети не займав багато часу.

 

 

І в 2013-му, й у 2016-му «синьо-жовті» переможно завершували свої виступи в третій хокейній лізі світу й, як нагороду, отримували підвищення в класі.

 

 

Подібного розвитку подій очікували від збірної України й цього разу, тим паче що за кілька днів до старту дорослого ЧС-2018 в дивізіоні ІВ українські хокеїсти-юніори вдома виграли аналогічний турнір у категорії до 18 років.

 

 

Утім, узявши переможний старт на «мундіалі» в Каунасі, далі звитяги над аутсайдером секстету — командою Румунії — справа у підопічних Олександра Савицького не пішла.

 

Перше в історії вітчизняного хокею фіаско збірній Естонії, поразка відверто скромній команді Хорватії, котрій, до слова, українські хокеїсти також раніше не програвали — і говорити про виграш турніру в Литві та швидке повернення в дивізіон ІА уже не доводиться.

 

Після сенсаційної поразки естонцям форвард «синьо-жовтих» Віктор Захаров обіцяв краще підготуватися до наступного поєдинку, проте максимум, на який спромоглися підопічні Савицького в порівняні з першим програним у Каунасі поєдинком, — це пара закинутих у ворота хорватів шайб.

 

Організувати кардинальну трансформацію — на кшталт тієї, як за одну добу «Жальгіріс-арена» перетворилася з хокейного майданчика, де грають матчі чемпіонату світу, на місце для баскетбольної Євроліги, — українським хокеїстам та їхнім наставникам не вдалося.

 

Не допоміг «синьо-жовтим» у грі з хорватами й дебют у воротах молодого 19-річного голкіпера «Донбасу» Богдана Дяченка, котрий у третьому періоді замінив у «рамці» колегу Сергія Гайдученка, гра котрого в двох програних Україною поєдинках не відзначалася особливою надійністю.

 

З іншого боку, чому дивуватися, якщо до табору національної збірної 28-річний Гайдученко приїхав як гравець без клубу.

 

Такий вибір тренерського штабу, коли місце основного голкіпера дістається хокеїсту без ігрового досвіду, може лише викликати подив. Хоча бажання Олександра Савицького бачити у воротах людину з досвідом — теж абсолютно зрозуміле. 

 

Інша справа, що після різкого омоло­дження чемпіонату країни успішних воротарів iз розлогим кар’єрним резюме в Україні не залишилося.

 

Кликати ж під знамена збірної голкіпера Едуарда Захарченка, репутація котрого постраждала від скандалу з договірними поєдинками під час чемпіонату світу-2017 в Києві, в таборі «синьо-жовтих» не ризикнули.

 

Хоча одразу слід зауважити, що дискваліфікацію Захарченка та іншого гравця української збірної Володимира Вариводи, котрих звинувачували в «здачі матчів», Міжнародна федерація хокею на ковзанах в лютому 2018 року призупинила, пославшись на недостатність доказової бази.

 

Зрештою, на «мундіаль» до Каунаса Олександр Савицький привіз одразу чотирьох «збірників» без клубу. Іще семеро хокеїстів — легіонери, котрі представляють чемпіонати Словаччини, Румунії, Білорусі та Росії.

 

Решта ж гравців — представники двох найсильніших українських колективів — «Донбасу» та «Кременчука». У підсумку вийшов такий собі сплав «легіонерської» досвіду та «вітчизняної» молодості.

 

Вочевидь, поєднання — не надто продуктивне, проте нічого кращого в існуючих реаліях головний тренер «синьо-жовтих» придумати не зміг.

 

Відтак буде зовсім непогано, якщо збірна України на наступний рік збереже місце в дивізіоні ІВ й уже в новому розіграші, усвідомивши істинний рівень своїх можливостей, спробує поборотися за перепустку до вищого дивізіону. 

 

ТАБЛО