В погоні за продуктивністю сільськогосподарських культур людство останніми роками захопилося хімічними засобами захисту рослин.
Справді, отриманими в рослинництві результатами аграрії вже завдячують не стільки класичним селекції та добривам, скільки значному зростанню частки «хімії» в агротехнологіях.
Тільки за останнє десятиліття кількість ЗЗР, які зазвичай використовують аграрії, підскочила в 15-20 разів. Але навіть самі виробники засобів захисту останнім часом визнають: потенціал такого підходу до ведення сільського господарства поступово вичерпує свої ресурси, а ефект від застосування збільшених доз синтетичних пестицидів стає менш стійким.
На думку кандидата біологічних наук, керівника відділу R& D Торгового Дому «Ензим-Агро» Павла Маменка, до вилучення багатьох агрохімікатів, зниження рівня їх залишкової кількості у продуктах і середовищі та впровадження нормативно-правових змін щодо розвитку екологічно безпечних технологій у першу чергу призвів тиск iз боку споживачів.
У підсумку збільшилися витрати на розробку і реєстрацію синтетичних ЗЗР, а впровадження нових хімікатів сповільнилося. Це спонукає агрохімічних гігантів вкладати значні кошти в біотехнологічні дослідження та переорієнтовуватися на залучення агрономічно корисної мікрофлори у системи захисту сільгоспкультур.
«Якщо у 2009 році ринок біологічних ЗЗР становив 1,4 мільярда доларів, що становило лише 3,5 відсотка світового ринку пестицидів, то вже минулого року він оцінювався в понад 3,2 мільярда, — розповідає експерт. — А за прогнозами аналітиків, уже у 2019 році ринок біопрепаратів перевищить 7 мільярдів».
Попри активний розвиток, більшість сільгоспвиробників, у тім числі й українських, поки що сприймають мікробні препарати як більш дорогі й менш ефективні засоби захисту, ніж агрохімікати. Досі цей тип продуктів вважається нішевою альтернативою хімічним добривам і засобам захисту рослин для «органіків».
«Така точка зору є хибною, оскільки принципи дії і методи застосування біологічних препаратів суттєво відрізняються від хімічних аналогів, — пояснює Маменко. — Значною перевагою біологічних препаратів є їхня висока ефективність проти широкого спектра шкідників чи збудників хвороб, відсутність формування резистентності у патогенних мікроорганізмів i комах-шкiдникiв, а також пролонгований ефект. Основна дія біопестицидів спрямована на попередження розвитку захворювань, проте їхня ефективність у боротьбі з уже прогресуючою хворобою значно нижча у порівнянні з хімічними аналогами».
У вигляді перехідного ланцюжка аграрії останнім часом почали впроваджувати технології послідовного застосування спочатку хімічного препарату, а через декілька днів — біологічного. Новим трендом у світі біопестицидів стали комбіновані препарати, що містять одночасно хімічний та біологічний компонент. Такий підхід виявився ефективнішим як у боротьбі з захворюваннями, так і з точки зору вартості.
«Хоча синтетичні пестициди, як і раніше, домінують на комерційному ринку, щоб нагодувати людство, необхідно переглянути багато з існуючих підходів до ведення сільського господарства. Недавнє спеціальне видання Американського товариства мікробіологів висловило припущення, що мікроорганізми, принаймні частково, можуть бути ефективним рішенням для стійкого збільшення сільськогосподарського виробництва. Програма 20:20:20 передбачає збільшення врожайності на 20 відсотків за умов зменшення використання добрив та пестицидів на 20 відсотків за 20 років», — повідомив експерт.
Ринок біопестицидів швидко зростає: у світі вже зареєстровано понад 140 мікробних препаратів, які ефективно використовуються з комерційною метою.
Цьому сприяє підвищений інтерес споживачів до органічних культур та скорочення синтетичних продуктів. Ефективне поєднання хімічних засобів живлення і захисту та корисних мікроорганізмів допоможе прискорити розвиток рослин, підвищити їхню стійкість до посухи, хвороб і шкідників, підвищити продуктивність і знизити залежність сільгоспвиробників від використання добрив та пестицидів задля ефективного і безпечного ведення сільського господарства.
