Ринок криптовалют у світі продовжує активно розвиватися, — навіть попри дуже неоднозначне ставлення експертів до цього виду «грошових знаків».
Та попри те, що дехто вважає їх різновидом шахрайства чи навіть черговою фінансовою пірамідою, капіталізація криптовалют нещодавно перевищила 400 млрд. доларів.
В Україні, щоправда, статус криптовалют досі не визначено: Нацбанк вже вкотре відмовився сказати своє «так» або «ні».
Тим часом на ринок активно виходять шахраї, які ловлять у свої тенета українців, що хочуть виглядати фінансово грамотними.
Австралія дозволяє, Іран — проти
Станом на позавчора вартість 1584 криптовалют, якими користуються у світі, перевищила 400 мільярдів доларів. Такі дані наводить компанія CoinMarketCap.
Лідером залишається вже добре знайомий нашим співвітчизникам «біткоїн», — із часткою в 37,8% в загальному обсязі. Ціна криптовалюти на вчорашній день становила 8 тис. 918 доларів.
У світі ставлення до криптовалют — неоднозначне. Економічно найрозвиненіші держави дозволили їх обіг, відтак «біток», як називають на сленгу головну криптовалюту, має легальний статус, приносить прибуток у вигляді маржі на обмінні операції тощо.
Деякі держави, навпаки, заборонили криптовалюти, деякі, як, наприклад, Росія, — спочатку сказали «ні», а потім вирішили послабити заборону задля досягнення певних внутрішніх цілей. У випадку з росіянами — задля виходу з-під санкцій.
В Ірані, наприклад, повністю вивели криптовалюти із правового поля. Робота з криптовалютами заборонена для всіх фінансових установ і обмінних пунктів країни.
«Віртуальні валюти можуть бути використані для відмивання грошей, підтримки тероризму і для платежів між зловмисниками», — йдеться в офіційній заяві Центробанку країни.
Нещодавно Комісія з фінансових послуг Південної Кореї (FSC) заборонила у країні проведення будь-яких форм первинних пропозицій монет (ICO), а також всіх видів кредитування в цифрових валютах, включаючи маржинальну торгівлю.
Деякі держави, як, наприклад Іспанія, дозволяють платежі у криптовалютах, навіть виплату заробітних плат.
Практично без обмежень використовують віртуальні гроші в Австралії, доволі толерантно ставляться до них у Нідерландах тощо. Євросоюз тим часом починає активно відстежувати криптовалюти на відмивання.
Європейський парламент днями затвердив пакет нових заходів для боротьби з відмиванням коштів в країнах Євросоюзу, серед яких і посилення контролю за криптовалютами.
За океаном до проблеми криптовалют залучають правоохоронців. Так, генеральний прокурор Нью-Йорка Ерік Шнейдерман розпочав розслідування 13 криптовалютних бірж.
Він направив біржам листи, у яких просив детально відповісти на питання про права власності, керівництво, правила проведення операцій, умови обслуговування, політику конфіденційності, обсяги торгів, використання ботів, а також взаємовідносини із фінансовими установами.
«Після завершення всього процесу ми плануємо опублікувати всю інформацію, оскільки метою розслідування є отримання так необхідної суспільству прозорості і підзвітності перед криптовалютним співтовариством», — заявив Шнейдерман.
«Чи є у вас, сер, рахунок у біткоїнах?»
Документ є п’ятим та останнім оновленням Директиви Європейського Союзу щодо боротьби з відмиванням грошей і частково — відповіддю на терористичні напади 2015 та 2016 років у Парижі та Брюсселі, а також на офшорний скандал «Панама Пейперс».
Нові правила надають громадянам право доступу до інформації про бенефіціарних власників фірм, які працюють у ЄС, і допоможуть уникнути корупційного використання компаній, створених для відмивання грошей, приховування багатства та уникнення сплати податків.
Додаткові заходи також дозволять відкрити дані про бенефіціарних власників довірчих фондів і подібних організацій для тих, хто демонструє «законний інтерес».
Це дозволить надавати інформацію журналістам-розслідувачам та неурядовим організаціям. Держави-члени також зберігатимуть право надавати ширший доступ до інформації відповідно до їх національного законодавства.
Нові заходи також стосуються ризиків, пов’язаних із передплатними картками та віртуальними валютами. Для того щоб припинити анонімність, пов’язану з криптовалютами, платформи обміну ними та віртуальні гаманці, як і банки, повинні застосовувати контроль клієнта з належною обачливістю, включаючи вимоги до перевірки клієнтів.
Такі платформи та постачальники послуг зберігання криптовалют також повинні бути зареєстровані, як і компанії, що надають послуги з обміну валют.
Оновлена директива набере чинності через три дні після її публікації в Офіційному журналі ЄС. Державам-членам буде надано 18 місяців, щоб імплементувати нові норми в національне законодавство.
Розкажіть Нацбанку про біткоїн!..
В Україні ж держава старанно робить вигляд, що проблеми, як і самих криптовалют, не існує. Тобто, не легалізує віртуальні валюти і не забороняє їх.
«Біткоїн та інші криптовалюти офіційно не випускає жодна держава світу, не можуть підтвердити їх цінність і легальність обігу», — сказав для преси голова департаменту стратегії і реформ Нацбанку Михайло Відякін.
За його словами, ці валюти не можуть називатися платіжним засобом.
«Це не валюта, випущена єдиним центральним емітентом конкретної держави», — пояснив Відякін для тих, хто «в танку».
Натомість, за словами чиновника, наша держава не має змоги ухвалювати автономні рішення у фінансовому секторі через гармонізацію вітчизняного законодавства з європейськими нормативами.
«Ці валюти ще не випущені жодним центробанком. Чому вони не потрапляють під регулювання готівки? Тому що не мають фізичної форми. Чому не можуть використовуватися як електронні гроші? Тому що не прив’язані до рахунків банків чи інших організацій, які мають фінансову ліцензію. Зараз процес визначення статусу криптовалют і механізму їх регулювання гальмує відсутність єдиного підходу у європейському законодавстві, адже Україна має на меті гармонізацію українських законів з європейськими», — відзначив представник регулятора.
Хоча при цьому спеціальна робоча група, до складу якої входять співробітники Нацбанку, зараз працює над урегулюванням статусу криптовалюти і питанням урегулюванням ринку криптовалют у цілому.
Щоправда, серйозних успіхів на цьому шляху наразі досягнути не вдалося. Тож у державі маємо ситуацію, коли криптовалюти фактично існують.
За словами юриста Артема Аф’яна, майнинг криптовалют в Україні вже має свій КВЕД (63.11).
«Сам по собі КВЕД для майнингу не вирішує жодних глобальних проблем в індустрії, крім однієї: він свідчить, що майнинг — законний, — каже Аф’ян. — Але це не відповідь на те, як платити податки, як залучати інвестиції, як спілкуватися на цю тему з податковими службами».
За його словами, спочатку Україна зробила для розвитку ринку найкраще з того, що могла зробити — вона взагалі самоусунулася із регулювання проблеми.
«Але всьому є межа. Для того, аби криптобізнес міг далі розвиватися, йому треба пояснити правила гри. Адже він уже побував у спрощеній системі оподаткування, вже відбулися різні транзакції, фонди і тому подібне», — каже юрист.
Найбільша, за його словами, проблема полягає у тому, що для банківської системи немає пояснень, що таке взагалі криптовалюта.
Існує близько п’яти варіантів, як можна трактувати криптовалюту. І кожен із цих варіантів — законний.
«Але поки не обрано один, банк не може обміняти вам криптовалюту, не може забезпечити платіж із цільовим призначенням «криптовалюта». Такі кейси, втім, сьогодні існують, але вони — одиничні випадки, і їх явно не вистачає, щоби бізнес міг нормально працювати», — каже Аф’ян.
Але правове визначення у регуляторі — це ще не всі проблеми. «Звичайне питання: у який рядок балансу внести криптовалюту, — гальмує все», — каже правник.
Чекаємо чітких законів, або Нацбанк біткоїни не майнить!
Законопроекти, які би могли регулювати криптовалюту, існують. Але вони, на думку експертів, — сирі. Наприклад, закон, у якому криптовалюта вказана як програмний код.
Що, як відомо, передбачає отримання роялті, адже програмний код — це авторське право.
«А тепер уявіть собі роялті на біткоїн, ліцензійну угоду та наслідки оподаткування», — зауважує Артем Аф’ян.
Ще одне трактування криптовалюти — децентралізоване вимірювання вартості, яка може бути виражена і функціонувати як наслідок обміну зі збереженням вартості одиниці обліку.
Вкрай малозрозуміле визначення, але воно, на думку експертів ринку, найбільш близьке до європейського, ухваленого, наприклад, у Німеччині.
Втім, уже сьогодні в Україні активно працюють різні ініціативні групи експертів, які намагаються напрацювати документи із точним визначенням термінів.
«Мета — напрацювати правовий статус токенів, криптовалюти, правил оподаткування, визначити статус, умови і вимоги для професійних гравців: що таке криптовалютна біржа, яким правилам вона має підпорядковуватися, які переваги і права вона має. Кінцевим результатом цих старань має стати можливість в Україні вільно і комфортно заробляти криптовалюту, і тоді вона займе своє місце у нашій економіці», — резюмував Аф’ян.
А поки ці абітні плани ще не реалізовані, українською криптовалютою вже почали активно цікавитися шахраї.
У мережі з’явилися повідомлення про те, що Україна запустила власну криптовалюту, «електронну гривню» eUAH. Про це повідомив спеціалізований ресурс Bitcoin Exchange Guide.
У повідомленні було сказано, що цей «проект національної криптовалюти» спільно розробляли Національний банк України, Держагентство з питань e-government і Міністерство юстиції.
На електронній біржі Ethplorer можна побачити транзакції за участі «електронної гривні», які почалися в березні цього року.
Однак насправді eUAH виявилася фейком — сайт цього «проекту» був зареєстрований групою невідомих осіб 16 квітня. І жодного стосунку до «електронної гривні» Нацбанк та інші держоргани не мають.
Шахраї вирішили зіграти на загальному захопленні криптовалютами. Вони пообіцяли випустити 50 млн. токенів (монет) «електронної гривні». З них 10% — уже до кінця 2018 року.
І закликали інвестувати в нову криптовалюту. НБУ застеріг, що робити цього не можна, тому що даний «проект» — обман.
А ТИМ ЧАСОМ...
Гривня по 29,5?
Українська гривня продовжує зміцнюватися на міжбанківському ринку, — наразі до позначки 26,10 грн. за долар.
Втім міжнародні експерти не вірять у надто дорогу гривню, як, наприклад, 23 грн. за долар, що не так давно прогнозували деякі аналітики.
За даними агенції Standard & Poor’s, курс гривні на кінець 2018 року триматиметься на рівні 29,5 гривні за долар, на кінець 2019 року — 30,5 гривні за долар.
Але потім гривня таки дорожчатиме. Як припускають в агенції, в 2020-2021 роках гривня зміцнюватиметься до позначки 29,8 грн./дол. і 28,80 грн./дол. на кінець року відповідно.
Також S&P очікує зростання реального валового внутрішнього продукту України в 2018 році на рівні 3,1% з уповільненням його до 2,9% в 2019-2021 роках.
Номінальний ВВП в 2018 році, на їхню думку, становитиме 3383 млрд. грн., в 2019 році — 3760 млрд. грн., в 2020 році — 4139 млрд. грн, в 2021 році — 4558 млрд. грн.
Інфляція, за цими ж прогнозами, у поточному році становитиме 8,9%, в 2019 році — 7,5%, в 2020-2021 роках — 7%.
