Хоче закінчити війну: Трамп чекає на зустріч із Путіним
Дональд Трамп заявив, що чекає на зустріч із правителем рф володимиром путіним, щоб закінчити війну в Україні. >>
Попередження з Боснії: Росія планує знову розпалити конфлікт на Балканах
20.04.2018
Пам’ятник росіянам, якi воювали на боці сербів у Боснії в 1992-1995 роках, на цвинтарі в місті Вишеград.
Кремль хоче розпочати конфлікт «в українському стилі» у Боснії та Герцеговині, йдеться у розміщеному на сайті «Радіо Свобода» аналітичному матеріалі.
Поліцейські та парамілітарні формування з автономної сербської частини цієї держави проходять військову підготовку в Росії й накопичують зброю.
Про це свідчить звіт американського аналітичного центру Foreign Policy Research Institute під назвою «Боснія на російській обробній дошці: загроза насильства та як цьому запобігти».
«Радіо «Свобода» поспілкувалося з одним зi співавторів цього звіту, політологом із Сараєва Еміром Суляґічем, колишнім віце-міністром оборони Боснії і Герцеговини.
Цей аналітик — один із небагатьох боснійських чоловіків, яким у липні 1995 року вдалося врятуватися під час геноциду, вчиненого військовими Ратка Младича у місті Сребрениця.
Про пережите у Сребрениці Суляґіч написав біографічну книжку «Поштівка з могили».
Він каже, що хоча війна в його країні закінчилася 23 роки тому, вона дотепер сильно впливає на тих, хто її пережив, а також на членів їхніх сімей.
Попередження з Боснії
За словами Еміра Суляґіча, група експертів написала аналіз ситуації в Боснії і Герцеговині, щоб привернути увагу лідерів країн Заходу до небезпечного розвитку подій на Західних Балканах.
У своєму звіті аналітики перелічують факти, які мали б занепокоїти Європейський Союз і США. Згідно з їхніми даними, в країні, яка у 1992–1995 роках пережила війну та етнічні чистки, знову може дійти до збройного конфлікту.
Як наголошується у звіті, російський президент Володимир Путін надає політичну та фінансову допомогу сербським сепаратистам, аби таким чином заблокувати зближення Боснії і Герцеговини із Заходом.
За висновками експертів, ця стратегія нагадує застосовану Кремлем щодо України.
Аналітики наголошують, що активізація Росії на Балканах супроводжується посиленим озброєнням Республіки Сербської.
Поліцейських та учасників парамілітарних формувань із цієї автономної частини Боснії і Герцеговини навчають російські військові, зокрема на території Росії.
«Відбувається інтенсивне озброєння поліційних формувань міністерства внутрішніх справ Республіки Сербської. Впродовж кількох останніх років вони придбали чотири тисячі автоматичних гвинтівок. У звіті ми використали інформацію з двох дуже авторитетних джерел про те, що вони купують ракети проти авіаційних засобів ураження, які можна монтувати на гелікоптерах», — каже Суляґіч. Він вважає, що таким чином мілітаризована сербська поліція перетворюється в армію.
Аналітик звертає увагу на те, що лідер боснійських сербів Мілорад Додік заявляє про необхідність проведення референдуму щодо виходу Республіки Сербської зі складу Боснії і Герцеговини.
На думку Суляґіча, досить промовистий той факт, що Додік регулярно спілкується з Путіним.
«Додік зустрічається з Путіним частіше, ніж будь-який інший лідер європейської держави, частіше, ніж президенти країн-учасників Мінського процесу. Тобто він із Путіним бачиться частіше, ніж президенти Німеччини чи Франції», — зазначає він.
Суляґіч припускає, що рішення Республіки Сербської про вихід із Боснії і Герцеговини супроводжувалося б хвилею насилля.
Мовляв, сербські сепаратисти встановлювали б свої кордони безпосередньо на околицях Сараєва, тобто там, де впродовж 1992–1995 років була лінія фронту. А на це боснійське населення країни ніколи не погодиться.
«Додік однозначно готується до насилля у великих масштабах, і не потрібно бути якимось винятковим аналітиком, щоб це побачити. Треба просто хотіти це бачити», — говорить Суляґіч.
Під час війни у 1990-х Європа заплатила високу ціну за сотні тисяч біженців, які залишили Боснію і Герцеговину. Цього разу наслідки можуть бути ще гіршими.
На жаль, каже аналітик, євробюрократи не мають політичного плану щодо запобігання ескалації конфлікту на Балканах. На його думку, ЄС реалізує надто м’якотілу політику щодо проросійського Мілорада Додіка та його оточення. Це може закінчитися катастрофою, вважає Суляґіч.
Такій агресії, яку Росія здійснила в Україні, не можна протиставляти бюрократію, мусить бути чітка політика.
Він переконаний, що для запобігання новому конфлікту на Балканах потрібні швидкі й рішучі дії — санкції ЄС проти Мілорада Додіка та його команди. У Європі гора «мегафонів Путіна» — від Земана до Марін Лепен.
Це люди, які повторюють російську пропаганду. Суляґіч порівнює неповороткість європейських держав щодо ситуації в його державі з нерішучістю Євросоюзу щодо подій 2013-2014 року в Україні.
«Російський план полягає в тому, щоб спричинити тут нову пожежу й підпалити Європу з південного флангу. Росії потрібен новий конфлікт, який тривав би якомога довше. Можливо, що мета Мілорада Додіка — незалежність Республіки Сербської, але мета росіян — почати тут багаторічний конфлікт, повторити сценарій, випробуваний в Україні чи Придністров’ї, а може, й у Сирії, щоб вони мали ще одну козирну карту, коли сидітимуть за столом переговорів iз лідерами ЄС і США», — твердить аналітик.
За даними Еміра Суляґіча, щонайменше декілька сотень добровольців із Сербії та Республіки Сербської на сьогодні воюють на Донбасі проти української держави.
«З яким досвідом і якими планами ці люди повертаються на Балкани?» — риторично запитує аналітик.
Він зауважує, що деякі з росіян, задіяних у конфлікті на Донбасі, свого часу воювали в Боснії на боці сербів, де вбивали місцеве мусульманське населення. Одним із таких «добровольців» був сумнозвісний Ігор Гіркін (російський полковник. — Ред.), відомий під псевдонімом Стрєлков.
«Неподалік Сараєва у горах є великий цвинтар російських бойовиків, а на цвинтарі у місті Вишеград є навіть пам’ятник, який убитим у Боснії воякам із Росії поставила тамтешня сербська влада. Росія має тут велику історію насилля, спрямованого проти боснійських мусульман», — розповідає Суляґіч.
Нагадаємо, що під час облоги Сараєва, яка тривала 1425 днів, що втричі довше облоги Сталінграда та на рік довше блокади Ленінграда у Другій світовій війні, російські снайпери методично винищували цивільне населення міста, втрати серед якого обраховуються цифрою до шести тисяч осіб.
На думку Суляґіча, Росія не має жодних підстав для того, аби якось виправдати свої дії в Україні навесні 2014-го. Політолог зазначає: «На місці українців я не мав би ніяких дилем щодо того, що відбулося тоді в Україні, бо навіть із Боснії видно, що сталося і на чиєму боці правда».
Суляґіч зі смутком каже, що європейці не зробили висновків із того, що трапилося в першій половині 1990-х у його країні. Якби такі висновки були, вважає аналітик, то не було б жахіття війни у Сирії.
Попередження зi США
Стаття на сайті «Радіо Свобода» лише остання з низки інших, в яких попереджається про те, що Росія прагне дестабілізувати Балкани та Європу через ініціювання нового конфлікту в Боснії і Герцеговині.
Згаданий вище звіт дослідницького інституту Foreign Policy Research Institute «Боснія на російській обробній дошці» проаналізував ще 19 березня американський тижневик «Ньсвік».
Видання також звертає увагу на значне нарощування збройних сил у Боснії і Герцеговині. І зазначається, що російський президент Путін підтримує етнічних сербських сепаратистів, а це може спричинити конфлікт у центрі Європи за сценарієм, подібним до українського.
«Для Москви (Республіка Сербська) є дуже зручним фактором, який вони можуть використовувати для дестабілізації Європи, коли захочуть», — зазначив Майкл Карпентер, колишній високопосадовець Пентагону.
Республіка Сербська значно збільшила витрати на зброю. Президент Республіки Сербської Мілорад Додік також будує нове сховище біля регіонального аеропорту, а колишні бараки югославської армії переробляють на «навчальні центри поліції», повідомляє місцева преса.
Нова дорога, що пов’язує навчальний центр зі сховищем, дозволяє поліції діяти як справжня армія.
«Для будівництва цієї дороги немає причин, — наголошує Річард Креймер, один із головних авторів звіту, — дорога йде через покинуті села і не має жодної цілі, крім прихованого переміщення зброї та військових».
Дослідники виявили щонайменше 78 таких формувань, які можуть відіграти ключову роль у просуванні інтересів Росії в Боснії і Герцеговині та на Балканах узагалі.
«Росія може вдатися до конфронтації iз Заходом на ще одному фронті», — попереджає балканський аналітик Дімітар Бечев.
ДО РЕЧІ
І перші чорні круки...
Через три дні після публікації у «Ньюсвік», про перших ластівок, чи то пак круків-передвісників конфлікту в Боснії, повідомив «Голос Америки».
Майже два десятки членів прокремлівського байкерського руху «Нічні вовки» відвідали 21 березня Баня-Луку, адміністративний центр Республіки Сербської, регіону Боснії з переважно сербським населенням, у рамках туру, який вони назвали «Російськими Балканами».
Раніше стало відомо, що лідерам «Нічних вовків» заборонили в’їзд у Боснію і Герцеговину. Проти «Нічних вовків» і їхнього лідера Олександра Залдостанова на прізвисько «Хірург» діють санкції Заходу через підтримку проросійських бойовиків на сході України.
Дії учасників клубу, які регулярно намагаються здійснювати мотопробіги по Європі, сприймаються як провокаційні і політично мотивовані. Вони з’явилися в Криму перед анексією півострова, яку ретельно готували за підтримки кремлівської влади.
