Організатори фестивалю політичної сатири «Гарячі припарки» на Тернопільщині впевнені, що наразі він є чи не єдиним такого роду в Україні (дійства на кшталт одеської «Гуморини» вони відносять до жанру так званого побутового гумору і називають «забамбурюванням народу»). Що ж, якщо зважати на те, де саме народився фестиваль два роки тому, то він — справді майже феноменальне явище. Пов'язано це з умовним, але досить чітким поділом Тернопільської області на райони більшої та меншої громадської і політичної активності в контексті як давніх, так і ще зовсім свіжих історичних подій. Лановеччина, батьківщина «Гарячих припарок», у зв'язку з цим вважається однозначно пасивною, як і весь північно-східний «кущ» регіону. Втім у «батька» фестивалю Василя Неручка, викладача місцевого профтехучилища і директора госпрозрахункового мистецько-спортивного клубу «Тризуб» (не плутати з відомою однойменною організацією. — Авт.), є дещо інша думка.
— Свого часу якраз на північному заході області, — каже Василь Неручок, — зароджувалася Українська Повстанська армія. Відповідно, у цих краях потім був особливий терор, тому, можливо, в підсвідомості людей залишилось більше страху та обережності. Але мої земляки нічим не поступаються галичанам, а зараз наші ідеї і настрої, можливо, навіть актуальніші. Галичина чомусь не спішить підтримувати Волинь, але без об'єднання впертих волиняків і експресивних галичан (та сама УПА з'явилася колись саме з такої єдності) ми нічого не зможемо змінити на краще.
Думаю, це так само важливо, як важливо, щоб порозумілися і об'єдналися, наприклад, шахтарі і взагалі весь робітничий клас Східної та патріотично налаштована інтелігенція Західної України.
Продовжуючи думку пана Василя про неформальне об'єднання регіонів задля підвищення їхньої політичної свідомості й активності, треба дещо відійти від розповіді про «Гарячі припарки» заради бодай побіжного знайомства з проектом «Золотий тризуб», складовою якого вони є. Проект цей, започаткований кілька років тому, теж є досить оригінальним явищем як симбіоз спортивного, культурного та громадсько-політичного. Окрім згадуваного вже фестивалю, він об'єднує, зокрема, фестиваль канонічного та релігійного співу «Волинські гостини» (проводиться у сусідньому райцентрі Кременець), футбольний «Кубок Добросусідства». В останньому зараз беруть участь команди Тернопільської та Хмельницької областей, у перспективі ж він має об'єднати ще Рівненщину, Волинь, Львівщину, Буковину, Івано-Франківщину і навіть Вінниччину, щоб відродити міжобласний турнір імені Симона Петлюри.
* * *
— Василю, чому таке незвичне поєднання — футбол і та ж політична сатира?
— Ще за часів радянської влади, наприкінці 80-х, ми пробували об'єднати людей заради підвищення їхньої громадянської активності лише культурними заходами, але вдавалося це дуже важко. Такий же синтез найкращий.
— А як з'явилася ідея власне «Гарячих припарок»?
— Задум організувати щось, що могло б хвилювати людей, зачіпати їхні емоції і почуття, вперше з'явився у мене років 5-6 тому після урочин з нагоди Шевченкових роковин. Проходили ті урочини, здавалося, ще формальніше і трафаретніше, ніж у радянські часи, а хотілося чогось свіжого, оригінального. Чому вибір впав на сатиру? По-перше, бо у самого Шевченка дуже багато сатиричних творів. Я навіть пробував досліджувати цю частину його творчості, щоб проводити за здобутим матеріалом уроки громадянської освіти в училищі.
По-друге, сатира завжди ставала для українців останньою зброєю. Як ніколи потрібна вона і зараз, коли вже всі зрозуміли, що Україна далеко не така, якою її хотіли бачити Шевченко, Симоненко і Стус, коли існує надсерйозна загроза незалежності держави взагалі й без здорової єдиної опозиції врятувати її неможливо. Фестиваль же політичної сатири якраз і сприяє формуванню такого конструктивного протесту проти всіх, хто гальмує розвиток держави.
* * *
«Фестиваль політичної сатири «Гарячі припарки» є своєрідним профілактичним засобом для «прочищення мізків» середньоарифметичного виборця... Адже сатира має властивість захоплювати людину на рівні підсвідомості, будити в ній того внутрішнього цензора, який змушує відмовлятись від стереотипів мислення, які ретельно нав'язують режисери виборчих технологій». Це — витяг із положення про фестиваль, що має офіційну підтримку Тернопільської обласної організації Спілки письменників України. Вперше практично і досить успішно реалізували свої задуми організатори «Гарячих припарок» у ході виборів минулого року. До речі, за сприяння блоку «Наша Україна», але не у Ланівцях, а в сусідньому, більш «розкомплексованому» політично райцентрі Збараж. Взагалі перший місцевий фестиваль політичної сатири мав відбутися 1 квітня 2001 року. Готуючи його, організатори об'їхали тоді навколишні райони трьох областей, де шукали відповідні таланти в основному у навчальних закладах. Знайти то знайшли, але, як розповів Василь Неручок, списки учасників якимось чином потрапили у силові структури, відтак у результаті пресингу широко розрекламований в усіх місцевих ЗМІ захід зірвався. Журналісти, які на нього прибули, відзначили у своїх повідомленнях присутність на події, яка не відбулася, надто великої кількості правоохоронців.
До речі, після цього, намагаючись знайти спільну мову з «силовиками», організатори «Гарячих припарок» в доповнення до звичайного журі вирішили створити ще й почесне. До складу останнього мали увійти представники міліції, прокуратури та СБУ, які мали визначати переможців у номінаціях: «За громадянську мужність у боротьбі з суспільним злом», «За витривалість у боротьбі зі свавіллям бюрократії» та «За пильність у боротьбі зі злочинною халатністю, хабарництвом і казнокрадством». На ім'я районних начальників перелічених вище структур було розіслано спеціальні запрошення, однак ті «гумору», мабуть, не зрозуміли, тож почесне журі утворювати в результаті не було з кого. Зате на стадіоні, де мав проходити фестиваль, якраз на цей час «вирубили» електроенергію.
* * *
Цьогоріч «Гарячі припарки» проходили у сусідньому з Ланівцями райцентрі Збараж, де місцева влада виявилася значно лояльнішою до політичної сатири. Однак він, усупереч «генеральному» задуму організаторів, залишився локальним, тобто участь у ньому брали тільки три райони Тернопільщини. «Політичної сатири таки бояться, — каже Неручок, — тож потенційних учасників всіляко «обробляють». На мене особисто явно не тисне ніхто, зате постійно, прямо чи приховано, відмовляють у найелементарнішому — в наданні приміщень, наприклад. Нещодавно навіть футбольні змагання не дозволили провести, зіславшись на надумані причини неготовності стадіону. Представники місцевої влади дивляться на нас, зверхньо підсміюючись, як на ту мураху, що тягне непосильну ношу. Але ми не збираємось здаватися, бо віримо, що зуміємо знайти й об'єднати здорову опозицію не лише в своєму регіоні, а й по всій Україні».
На наступний рік — рік президентських виборів і всього, що з цього впливає, — в організаторів фестивалю «Гарячі припарки» великі плани. У Шевченкові роковини, приміром, планується провести своєрідні міні-фестивалі в усіх районах області. Для цього треба налагодити роботу з опозиційно налаштованими громадськими організаціями і об'єднаннями, і передусім з тими, що підтримують блок Віктора Ющенка. Минулоріч фестиваль морально і матеріально підтримали саме представники «Нашої України» в регіоні. Взагалі ж місцеві партійні осередки, за словами Василя Неручка, чомусь не поспішають сприяти боротьбі з політичними й іншими маразмами методом сатири, що він вважає великим мінусом у їхній «ідеологічній роботі».
Сам пан Василь, до речі, не є членом жодної партії і жодною політичною силою не заангажований. Зате він справжній патріот і фанат своїх «Гарячих припарок». Займаючись фестивалем безкоштовно, він щоразу з великими труднощами назбирує сякі-такі кошти на його проведення за допомоги нечисленних спонсорів. Серед останніх — агрофірма «Горинь» та кондитерський цех «Дантес» рідного Лановецького району, духовна семінарія та центральний універмаг Збаража, а більше й назвати нікого.
Тим часом однодумці Неручка продовжують працювати на голому ентузіазмі і щиро вірити, що їм вдасться таки змінити навколишню дійсність за допомогою політичної сатири. Якщо у когось виникне бажання не «вчити їх жити, а допомогти матеріально», то можна скористатися реквізитами: поточний рахунок №26000301084 у Лановецькому відділенні №6387 Ощадбанку України, МФО 398143, код 21149870 — ГМСК «Тризуб», для фестивалю «Гарячі припарки».