Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Завдяки непересічному таланту народного артиста України Вадима Писарєва Донецьк на балетній карті світу позначений колоритно і яскраво. А останні десять років й поготів: восени на сцені Державного академічного театру опери та балету імені А.Солов'яненка традиційно спалахують «Зірки світового балету». Не став винятком і цьогорічний жовтень, адже на ювілейному 10-му Mіжнародному фестивалі свою майстерність демонструють кращі виконавці практично з усіх куточків світу — Аргентини і США, Японії і Кіпру, Фінляндії і Німеччини, Росії і Чехії, Бразилії і Греції.
За минулі роки «Зірки...» привчили глядачів до вже обов'язкової прем'єри, і ювілейний фестиваль продовжив цю добру традицію. В перший вечір день балетного свята його організатори запропонували глядачам легендарний балет Арама Хачатуряна «Спартак», постановка якого стала відкриттям всього фестивалю.
Не дадуть збрехати фахівці — нині далеко не кожен театр ризикне «підняти» складну драматургію «Спартака». Донеччани ризикнули, однак насамперед завдяки наявності яскравих особистостей. Зокрема, партії Спартака та Фрігії взялися виконувати народні артисти України Вадим Писарєв та Інна Дорофєєва. А ще над спектаклем плідно попрацювали балетмейстер-постановник — заслужена артистка України Євгенія Хасянова, сценограф — народний художник СРСР Євген Лисик, диригент — народний артист Російської Федерації Михайло Банк та ще чимало провідних майстрів своєї справи. Зрештою, їх зусилля увінчалися успіхом, і відкриття фестивалю прем'єрою «Спартака» перетворилося на справді фантастичне видовище. Закономірно, переповнений театр раз по раз вибухав оплесками, а сплеск позитивних емоцій був викликаний не тільки влаштованим спонсорами фестивалю безкоштовним частуванням горілкою та коньяком в антракті. (Відчувалося, що деякі з глядачів після активного дегустування теж не проти вийти на сцену й собі дати навприсядки лиха закаблукам. Втім обійшлося.)
А тим часом «Зірки світового балету» пропонують донеччанам та гостям міста ще немало приємних миттєвостей зустрічі з прекрасним. Приміром, неважко було передбачити цікавість глядачів до спектаклю «Чиполліно» за участю юної донецької «чорної перлини» Жерліна Ндуді — недавнього тріумфатора конкурсу «Євробачення-2003». Так само, мабуть, приречений на успіх і балет «Баядерка», що потішить шанувальників таланту Анастасії Волочкової. А ще багатообіцяючою видається постановка «Дон Кіхота», головні партії в якому виконують аргентинські танцівники Марісель Сельвіна де Мітре та Алехандро Паренте, й вечір сучасної хореографії. І, звісно, своєрідною родзинкою фестивалю стане вечір-бенефіс на честь 20-ліття творчої діяльності Вадима Писарєва та Інни Дорофєєвої. Цікаво, що участь у згаданому вечорі візьмуть не тільки артисти, а й інші «зіркові» гості: приміром, олімпійська чемпіонка Лілія Подкопаєва, яка на одному з минулих фестивалів вже виходила на сцену, аби продемонструвати свої артистичні здібності. Причому не без успіху.
Словом, спалахнувши прем'єрою «Спартака», «Зірки світового балету» обіцяють глядачам високий рівень балетного дійства протягом всього фестивального тижня.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>