Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Завдяки непересічному таланту народного артиста України Вадима Писарєва Донецьк на балетній карті світу позначений колоритно і яскраво. А останні десять років й поготів: восени на сцені Державного академічного театру опери та балету імені А.Солов'яненка традиційно спалахують «Зірки світового балету». Не став винятком і цьогорічний жовтень, адже на ювілейному 10-му Mіжнародному фестивалі свою майстерність демонструють кращі виконавці практично з усіх куточків світу — Аргентини і США, Японії і Кіпру, Фінляндії і Німеччини, Росії і Чехії, Бразилії і Греції.
За минулі роки «Зірки...» привчили глядачів до вже обов'язкової прем'єри, і ювілейний фестиваль продовжив цю добру традицію. В перший вечір день балетного свята його організатори запропонували глядачам легендарний балет Арама Хачатуряна «Спартак», постановка якого стала відкриттям всього фестивалю.
Не дадуть збрехати фахівці — нині далеко не кожен театр ризикне «підняти» складну драматургію «Спартака». Донеччани ризикнули, однак насамперед завдяки наявності яскравих особистостей. Зокрема, партії Спартака та Фрігії взялися виконувати народні артисти України Вадим Писарєв та Інна Дорофєєва. А ще над спектаклем плідно попрацювали балетмейстер-постановник — заслужена артистка України Євгенія Хасянова, сценограф — народний художник СРСР Євген Лисик, диригент — народний артист Російської Федерації Михайло Банк та ще чимало провідних майстрів своєї справи. Зрештою, їх зусилля увінчалися успіхом, і відкриття фестивалю прем'єрою «Спартака» перетворилося на справді фантастичне видовище. Закономірно, переповнений театр раз по раз вибухав оплесками, а сплеск позитивних емоцій був викликаний не тільки влаштованим спонсорами фестивалю безкоштовним частуванням горілкою та коньяком в антракті. (Відчувалося, що деякі з глядачів після активного дегустування теж не проти вийти на сцену й собі дати навприсядки лиха закаблукам. Втім обійшлося.)
А тим часом «Зірки світового балету» пропонують донеччанам та гостям міста ще немало приємних миттєвостей зустрічі з прекрасним. Приміром, неважко було передбачити цікавість глядачів до спектаклю «Чиполліно» за участю юної донецької «чорної перлини» Жерліна Ндуді — недавнього тріумфатора конкурсу «Євробачення-2003». Так само, мабуть, приречений на успіх і балет «Баядерка», що потішить шанувальників таланту Анастасії Волочкової. А ще багатообіцяючою видається постановка «Дон Кіхота», головні партії в якому виконують аргентинські танцівники Марісель Сельвіна де Мітре та Алехандро Паренте, й вечір сучасної хореографії. І, звісно, своєрідною родзинкою фестивалю стане вечір-бенефіс на честь 20-ліття творчої діяльності Вадима Писарєва та Інни Дорофєєвої. Цікаво, що участь у згаданому вечорі візьмуть не тільки артисти, а й інші «зіркові» гості: приміром, олімпійська чемпіонка Лілія Подкопаєва, яка на одному з минулих фестивалів вже виходила на сцену, аби продемонструвати свої артистичні здібності. Причому не без успіху.
Словом, спалахнувши прем'єрою «Спартака», «Зірки світового балету» обіцяють глядачам високий рівень балетного дійства протягом всього фестивального тижня.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>