Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Вниз — і без України: падіння російського рубля вперше в історії не зачепило гривню
13.04.2018
(Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.)
Російська фінансова криза, що розгортається нині у сусідній державі, продемонструвала одну цікаву тенденцію: вона зовсім не зачепила Україну! Принаймні наразі.
Раніше будь-яке ослаблення рубля одразу ж спричиняло падіння гривні.
Як і поведінка фондового ринку: якщо падали російські акції, вслід за ними валилися й українські.
Втім останній «чорний вівторок» у РФ показав, що фінансові системи України та Росії перебувають на зовсім протилежних трендах: російська грошова одиниця падає, наша ж, навпаки, — зростає.
Економісти намагалися передбачити, як розвиватимуться події далі.
Санкції: «Іскандери» веселяться, рубль плаче
Черговий етап американських санкцій проти задерикуватої Росії показав: «Іскандери» вже остаточно перестали сміятися, а економіка, навіть у РФ, виявляється, працює не на «скрєпах», а підкоряється цілком прагматичним законам. Які є навіть вищими за укази президента Володимира Путіна.
Відтак санкції, ухвалені найкращим другом Росії Дональдом Трампом, спочатку обвалили їхній фондовий ринок, а згодом взялися і за курс рубля.
Курс російської валюти побив власний же антирекорд весни 2016 року: на момент підготовки до друку цього номера за один долар давали майже 65 рублів, а за одне євро — майже 80.
Центробанк цієї країни зайняв вичікувальну позицію, що тільки посилило панічні настрої.
Свіжообраний президент Володимир Путін та досвідчений прем’єр–міністр цієї країни Дмитро Медведєв, за інформацією ЗМІ, намагаються пом’якшити відчутний удар, що його завдала девальвація російським багачам.
Ті, за попередніми підрахунками, втратили 16 млрд. доларів. У вигляді заходів порятунку розглядають відкриття внутрішніх офшорів у Владивостоку та Калінінграді.
Надалі ж, як прогнозують експерти, ситуація у нашого східного агресивного сусіда поліпшитися не мала би. Адже міністерство фінансів США готує нові заборони, спрямовані проти Російської Федерації.
Якщо документ буде підписано, американським банкам заборонять проводити будь-які операції з обслуговування російського державного боргу.
До речі, нинішній курс рубля щодо долара, за твердженням фінансових аналітиків, наближається до критичного рівня для російської економіки.
Такий рівень, як вважає начальник управління операцій на російському фондовому ринку інвесткомпанії «Фрідом Фінанс» Георгій Ващенко, становить 65—66 рублів.
При його досягненні суттєво зросте волатильність, тобто стрибки курсу на валютному ринку, що може мати непередбачувані наслідки.
За словами Ващенка, при зазначених курсових показниках російський ринок можуть розпочати покидати керрі-трейдери, які раніше у вигляді фінансового інструменту використовували російські державні облігації, номіновані в рублях.
«У цьому випадку пожежа на валютному ринку посилиться. Передбачити, де буде пік, — неможливо», — резюмує аналітик.
Рубль падає, гривня зростає
Увага українських експертів у ці дні прикута до вітчизняного валютного ринку. Який, на відміну від попередніх разів, не поспішає входити у круте піке разом із російським.
Понад це, гривня, на відміну від рубля, навпаки, укріплюється.
«Починаючи з минулої середи, офіційний курс долара США, що його встановлює Нацбанк України, знизився із 26,33 грн. до 25,98 грн. Що становить 1,3%. На міжбанку цей показник становить 1,2%. Купівля і продаж готівкового долара подешевшали на 0,6%. При цьому спред, тобто різниця між купівлею і продажем валюти, залишився на рівні 1,2%», — коментує старший аналітик компанії «Альпарі» Вадим Іосуб.
Іншими словами, російські проблеми насправді жодним чином не відгукнулися на курсі гривні.
«Обвал на російських фондовому і валютному ринках жодним чином не відобразився на українському ринку, — погоджується Іосуб. — Відчутні наслідки для української економіки могли б виникнути у випадку широкої взаємної торгівлі з Росією і якщо би в цій торгівлі активно використовувалися національні валюти: гривня і рубль. У цьому випадку падіння рубля щодо гривні призвело би до подорожчання українських товарів у Росії і зниженню їх цінової конкурентоспроможності».
Тож, на думку експерта, можна було би очікувати зниження експорту до Росії з одночасним зростанням імпорту з цієї країни.
«Проте у нинішніх реаліях взаємна торгівля України з Росією стискається, діє взаємне торговельне ембарго, а залишки зовнішньоторговельних потоків обслуговуються переважно у світових валютах — як з метою розрахунків, так і для встановлення ціни. У такій ситуації коливання курсу рубля не мало би вплинути на українську економіку і торговельний баланс», — резюмує аналітик «Альпарі».
Фінансовий аналітик Віталій Шапран прогнозує, що через девальвацію рубля український експорт до Росії подорожчає на 5–7%, проте це ніяк не відобразиться на торгівлі між двома країнами.
Наступного тижня Вадим Іосуб очікує продовження поміркованого зниження курсу долара щодо української гривні. «Безготівковий долар через сім днів торгуватиметься на рівні 25,8 грн., а готівковий долар у банках купуватимуть за 25,7 грн. і продаватимуть за 26 грн.», — зазначає експерт.
«Ми вперше пішли своїм шляхом!»
Український Національний банк відреагував на падіння російського рубля, різко знизивши на вчорашній день курс із 4,5 грн. за 10 рублів до 4,16 гривень. «Насправді історичний момент, — прокоментував економіст В’ячеслав Чечило. — Я вперше таке бачу. Схоже, що українська економіка і справді пішла «особливим шляхом».
«Уперше за свою історію валютні ринки України та Російської Федерації показали різноспрямовану динаміку, — погоджується із ним Віталій Шапран. — Ревальвація гривні на тлі девальвації рубля свідчить про слабку експортну залежність України від Росії».
Утім у песимістів залишаються сумніви, чи не поміняється ситуація вже завтра-післязавтра і чи не кинеться гривня наздоганяти стагнуючий рубль.
«Думаю, такий варіант малоймовірний. Що ж стосується валютного ринку, то на ньому можливий хіба що короткочасний спекулятивний сплеск, — каже експерт Олександр Охріменко. — Можливо, для когось буде вигідно зіграти на крос-курсі «рубль—долар—гривня», проте це може тривати всього кілька днів. Після чого ми знову спостерігатимемо ревальвацію гривні».
За його словами, ще один запобіжник, який має Україна щодо впливу російського фінансового ринку, — це оплата контрактів у валюті.
«Якщо раніше українські компанії оплачували контракти в рублях, то тепер вони перейшли на долари», — пояснює експерт.
Як відомо, раніше підприємства Російської Федерації часто в односторонньому порядку вимагали оплату в рублях, наприклад при експорті природного газу. Тепер такі контракти є поза правовим полем.
Російські мільярди в українській провінції, або Санкції проти війни
При цьому російські інвестори, як вважають експерти, наразі не будуть покидати Україну.
Навіть навпаки: міжнародні санкції проти Москви можуть підштовхнути власників великого російського бізнесу активізувати свою діяльність у нашій державі: під європейськими брендами.
«У даний момент російські інвестори проходять процес маскування, змінюючи назви своїх торговельних марок і перереєстровують свої бізнеси на нідерландські та люксембурзькі компанії, — продовжує Охріменко. — Характерно, що одна мережа громадського харчування, яка належить російському олігарху, не лише не скоротила кількість закладів в Україні, а й інтенсивно їх нарощує».
«Більша частина російських інвесторів заходить до України через офшорні країни, наприклад через Кіпр, — погоджується з ним фінансовий аналітик Віталій Шапран. — Санкції проти російських олігархів змушуватимуть їх ховати гроші в Україні, вкладаючи у місцевий бізнес. До того ж ревальвація гривні робитиме такі інвестиції ще вигіднішими».
Ще одне важливе для нас питання: чи здатні американські санкції вирішити дві найбільші проблеми України — окупацію Криму та війну на Донбасі.
Висновок експертів для нас, на жаль, не втішний: економічні негаразди не змусять Володимира Путіна припинити нищення нашої держави. Принаймні поки президентом залишається ВВП.
«Я би взагалі не очікував, що впродовж найближчих 5–10 років економічні санкції можуть штовхнути режим Путіна до якихось змін у зовнішній політиці. Великою мірою, основний удар із того, що можна було зробити, вже було виконано впродовж 2014–2015 років. Усе інше — окрім хіба що відключення від SWIFT, що є малоймовірним, — болісно тільки для окремих компаній та окремих людей. Але Путіну на це плювати. Тому я би взагалі не очікував змін у цьому плані», — каже економіст Дмитро Некрасов.
«Мають статися значно катастрофічніші проблеми в російській економіці, аби в Кремлі почали хоча би щось думати», — такої ж думки російський економіст Владислав Іноземцев.
Прогноз — повільне помирання...
Очікувати швидкого колапсу нинішньої Росії внаслідок американських санкцій, на жаль, не доводиться. «Санкції — річ неприємна, але не смертельна», — вважає інвестбанкір Сергій Фурса.
«Від того, що якась кількість мільярдерів втратила свої гроші, причому наразі не свої гроші, а те, що було у, певною мірою, віртуальній реальності, тобто вартість їхніх компаній, — від цього у Росії нікому ні холодно і ні жарко», — каже Владислав Іноземцев.
Рубль також не звалиться у тартарари, як валюта Венесуели. З одного боку, в російського центробанку є певні ресурси і вплив на ситуацію, з іншого — Кремль отримав несподіваного союзника у боротьбі за свою валюту.
Ним стала нафта, що впродовж останнього часу повільно, але стабільно дорожчає.
«При нафті 70 доларів за барель, як ми маємо сьогодні, серйозний рух рубля донизу неможливий», — вважає Дмитро Некрасов.
Зрештою, дальші перспективи російської економіки райдужністю не відзначаються.
«Російська економіка повільно помирає. На очах тануть резерви, можливості залучати капітал наближуються до нуля. Найголовніше, що можна побачити, — США стараються забезпечити технологічну ізоляцію економіки РФ. Санкції пішли як проти олігархів, які взяли на себе технологічний тягар, — наприклад «Сколково». Так і проти галузей, які би могли привести до росту технологій у Росії — виробництво алюмінію. Це свідчить, що Сполучені Штати готуються до тривалого протистояння», — зазначає Віталій Шапран.
А подібного тиску, на думку більшості експертів, сировинна Росія витримати не в змозі.
А ТИМ ЧАСОМ...
Цифра року — 18 мільярдів
Як повідомив провідний економіст представництва Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Фарук Кхан, Україні на погашення боргів у 2019 році необхідно залучити 18 мільярдів доларів. Із них 8 млрд. доларів треба буде отримати на зовнішніх ринках.
Кхан додав, що, на його думку, Україні важливо продовжувати співпрацю з Міжнародним валютним фондом для успішного залучення необхідного фінансування.
«Співпраця з МВФ та іншими міжнародними кредиторами слугуватиме важливим сигналом міжнародних ринків капіталу», — вважає представник банку.
