Праяйце: у Черкасах можна побачити писанку майже 900-річної давнини

06.04.2018
Праяйце: у Черкасах можна побачити писанку майже 900-річної давнини

Та сама писанка, якій майже 900 років. (Фото з «Фейсбука».)

В експозиції  Черкаського міського археологічного музею є писанка, якій майже 900 років.
 
 
Цю неймовірну знахідку знайшли в Корсунь-Шевченківському районі вісім років тому, повідомляє «Рідна  Черкащина».
 
 
«Керамічну давньоруську писанку ХІІ-ХІІІ ст. знайшли на городі в селі Сахнівка Корсунь-Шевченківського району, метрів за 200 від підніжжя городища Дівич-гора, яке, як вважають, було феодальним замком одного з київських князів. Писанка зроблена з кераміки, вкрита поливою, оздоблена орнаментом, характерним для таких писанок. Усередині — шматочок глини, який торохкотить», — розповідає археолог і директор Черкаського археологічного музею Михайло Сиволап.
 
За його словами, цей тип пам’яток дуже добре відомий археологам. А от в інших музеях Черкащини таких писанок немає, хіба що кілька фрагментів. Ця — єдина ціла.
 
Як зазначає Михайло Сиволап, у давньоруські часи такі писанки створювали майстри-ремісники. А от такий народний звичай, як писанкарство — у значенні розпису пташиних яєць символами і візерунками, в ті часи навряд чи існував.
 
Утім створення керамічних орнаментованих писанок стало його початком.
 
«Справді, орнаменти на українських писанках дуже древні, але «суміщення» цих орнаментів із великоднім яйцем тоді лише починалося», — пояснює Михайло Сиволап. 
 
Він каже, що цей процес завершився пізніше, впродовж середніх віків, коли язичницькі за своїм похо­дженням малюнки перекочували на християнську писанку.
 
Бо початково в християнстві це були просто фарбовані великодні яйця. А на цій писанці ми бачимо зов­сім не той орнамент, до якого  звикли, але це реальність того часу.
 
Керамічні писанки зникли після навали ординців у ХІІІ ст. Очевидно, через те, що багато ремісників загинуло під час татаро-монгольської навали. Нашестя було страшною бідою і втрати наших земель були величезні.
 
Ту кількість населення, яка жила тут до Батия, Україна відновила тільки через 400 років. А Київ — аж у ХІХ столітті.