Вбивства собак і фекалії на килимі: що ще не пригадали російським спецслужбам

Нині у зв’язку з безпрецедентним в історії спецслужб видворенням російських дипломатів і розвідників з Англії, США, Канади, Австралії та ще понад двох десятків європейських країн росіянам закидають не лише отруєння Сергія Скрипаля, а й пригадують чимало інших гріхів. А їх навіть за новітню історію накопичилося доволі багато.

 

Не стану перелічувати всі, бо це може зайняти немало часу. Зупинюся лише на одному епізоді дворічної давнини, про який чомусь ніхто нині не згадує.

 

Водночас він, як жоден інший, у гіпертрофованому вигляді яскраво характеризує те, що сталося в Солсбері, і те, як російські спецслужби сьогодні поводяться у світі — зухвало, нахабно, демонстративно, а іноді просто огидно. 

 

Улітку 2016 року газета The Washington Post опублікувала статтю про те, як російські спецслужби влаштували цькування американських дипломатів у Москві і столицях деяких європейських країн. Про це йшлося у Вашингтоні на зустрічі послів США, які працювали в Росії і країнах Європи.

 

Дипломати розповідали неймовірні історії. Військовий аташе США у Москві нарікав, що в його квартиру залізли зловмисники і вбили улюбленого собаку.

 

До когось незвані гості крадькома пробиралися до помешкання лише для того, щоб увімкнути телевізор і світло в усіх кімнатах.

 

У когось переставляли меблі. Уявляєте, приходить господар додому, а там посеред кімнати стоять шафи, нібито якийсь полтергейст.

 

А один інтелігентний чоловік — байдуже, дипломат він чи розвідник — зізнався, що нахабні візитери напаскудили на килим. Ледве не вступив у це лайно.

 

При цьому майже всі були одностайно переконані, що це справа рук російських спецслужб, які у такий спосіб чинили тиск на американських дипломатів.

 

Одразу соціальні мережі вибухнули численними коментарями з цього приводу. Адже в історії спецслужб таке неподобство мало хто робив.

 

«Жах! Паскудство! Середньовіччя!» — яких тільки епітетів і порівнянь користувачі мережі iнтернет не вживали, аби висловити свою відразу до таких методів.

 

«Собаки й коти ходять у ванночки з піском або під дерево на вулиці, а ці...» — зауважували одні.

 

«Як низько опустилися російські спецслужби!» — саркастично висловлювалися інші.

 

«Гівномети!» — зловтішалися найуїдливіші. А дехто порекомендував іноземним дипломатам у Москві встановлювати у своїх помешканнях приховані камери відеоспостереження, знімати подібні сцени і розміщувати в мережі iнтернет. Нехай, мовляв, світ побачить справжні обличчя чи то інші частини тіла таких бійців невидимого фронту.

 

Водночас класика оперативної роботи полягає в тому, щоб після здійснення оперативно-технічних заходів супротивна сторона нічого не помітила й не запідозрила.

 

Скажімо, якщо оперативники негласно пробираються до помешкання дипломата-розвідника, то після завершення обшуку чи встановлення спеціальної техніки повинні залишити ідеальний порядок.

 

Усі речі, книги, документи, посуд, меблі мають лежати на своїх місцях — там, де їх залишив господар.

 

Існують неписані правила, за якими забороняється брати чужі цінні речі, гроші, коштовності, вживати їжу чи напої.

 

Та, як бачимо, бувають випадки, коли цими правилами не просто нехтують, а демонстративно роблять усе так, щоб господарі помітили: за їхньої відсутності хтось побував у квартирі.

 

Та хай би навіть і так, методи психологічного тиску до певної міри прийнятні. Але навіщо ж опускатися нижче плінтуса?

 

Російські спецслужби все частіше чинять не по-джентльменськи. Ті неписані правила взаємовідносин між розвідниками різних країн, які складалися десятиліттями, вони демонстративно ігнорують.

 

Натомість, на зміну приходять найбрудніші методи часів холодної війни, а то й навіть сталінізму, із застосуванням льодорубів та інших знарядь помсти. 

 

Зрештою, відповідь лежить на поверхні: якщо найвідоміший екс-розвідник РФ вдається до закликів на кшталт «мочити неугодних у сортирах», то всі інші, мовляв, заради досягнення потрібного результату можуть спокійнісінько навіть житлові помешкання іноземних дипломатів використовувати як сортир і їм за це нічого не буде.

 

Та усе ж слід пам’ятати мудрий вислів про те, що можна увійти в історію, а можна вляпатися.

 

Нині російські спецслужби вляпалися й самі опинилися по вуха у лайні. Від цього доведеться дуже довго відмиватися! Зрештою, бруд змити можна, але запах лишиться надовго.