Україна всіма силами намагається позбавитися економічної залежності від північного сусіда-агресора.
Але війна ця не менш виснажлива, ніж бойові дії в зоні АТО.
Мінеральні добрива — один із тих міцних канатів, якими наша економіка все ще припнута до федеральних постачальників.
На жаль, ситуацією постійно намагаються маніпулювати спекулянти з обох боків.
Зважаючи на неоднозначність де-юре українських виробників міндобрив, приналежність галузевих хімпідприємств Україні важко трактувати однозначно.
Аргументи і рішення
Напередодні нинішнього сезону весняно-польових робіт вітчизняні виробники добрив ініціювали засідання уряду, переконуючи: доцільно посилити обмеження на імпорт російських азотних добрив.
26 березня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила рішення розширити дію антидемпінгових заходів на імпорт нітрату амонію (аміачної селітри) з Росії.
Згідно з повідомленням прес-служби Мінекономрозвитку, відтепер антидемпінгове мито для ПАТ «Дорогобуж» становитиме 29,25 відсотка, для інших експортерів та загалом для Росії — 42,96 відсотка.
Рішення Комісії набуває чинності з дня його опублікування в «Урядовому кур’єрі».
Такому вердикту Комісіі передувало тривале вивчення матеріалів щодо існуючої практики постачання мінеральних добрив російськими виробниками та експортерами.
Виявлено численні порушення, а також загроза подальшого обходу такими постачальниками діючих антидемпінгових заходів.
Комісія також вирішила змінити опис товарів, до яких вони застосовуються, щоб російські виробники та експортери мінеральних добрив не могли їх обійти.
Враховуючи комплексний характер проблеми та щоб уникнути створення штучного дефіциту мінеральних добрив на внутрішньому ринку України, у підсумку прийнято кілька рішень.
Перше — Кабінету Міністрів варто стимулювати роботу Верховної Ради над прийняттям проекту Закону № 6422 «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України»» для диверсифікації постачання добрив в Україну.
Друге — Антимонопольний комітет України повинен контролювати ціни на добрива на внутрішньому ринку України.
Третє — Кабінету Міністрів запропоновано товар, що є об’єктом застосування антидемпінгових заходів, виключити з переліку товарів, заборонених до ввезення в Україну з Росії (постанова КМУ від 30 грудня 2015 року № 1147).
Розіпнуті цінами і шантажем
На сьогодні щодо імпорту товарів із Росії вже діють 12 захисних торговельних заходів: 10 антидемпінгових, 1 компенсаційний та 1 спеціальний.
Тим часом втрати вітчизняного аграрного сектору від завищених цін на азотні добрива всередині країни щорічно становлять понад 32 мільярди гривень.
На таку цифру вивело дослідження, яке провели Всеукраїнська аграрна рада, центр «Соціальний моніторинг», Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» та консалтингове агентство «Украгроконсалт».
Як зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов, такий комплексний аналіз провели в Україні вперше.
В опитуванні взяли участь малі та середні агровиробники, які займаються переважно вирощуванням зернових, кормових та технічних культур.
За словами Соколова, усередині країни ціни на азотні добрива перевищують загальносвітові на 30 відсотків.
До цього, на думку опитаних фермерів, призводить корупція в органах державної влади та монопольне становище окремого виробника.
Адже через логістичні обмеження Україна може завозити переважно добрива з РФ, відносно яких давно діє антидемпінгове тридцятивідсоткове мито.
Таким чином у нас і формуються ціни, вищі, ніж у світі. Заборона імпорту російських добрив може спровокувати ситуацію, коли ціни на азотні добрива в Україні перевищуватимуть світові більш, ніж на 50 відсотків.
Через завищені ціни на добрива аграрії вже сьогодні вносять їх набагато менше за норму.
Результати проведеного дослідження показали: у середньому рівень внесення азотних добрив українськими фермерами становить 40-60 кілограмів на гектар.
Для порівняння: у Німеччині сільгоспвиробники використовують на гектар близько 150 кілограмів діючої речовини азоту.
У підсумку кожен гектар українських сільгоспземель щорічно втрачає від 200 до 400 кілограмів поживних речовин.
Наслідок — сільгоспвиробники потерпають від виснаження ґрунтів і скорочення валового збору врожаю.
Зрештою, у програші вся українська економіка, бо саме аграрний сектор генерує сьогодні понад 40 відсотків валютної виручки країни та 18 відсотків ВВП.
Спроба номер...
Тим часом як державні силові структури, так і аграрії самотужки намагаються виборсатися з лабет міндобривного спрута.
Департамент у сфері економіки ГПУ розслідує кримінальне провадження за фактами ухилення від сплати податків підприємств — виробників міндобрив.
Як повідомив Генеральний прокурор України Юрій Луценко, орієнтовна сума ухилення від сплати податків становить понад 500 мільйонів гривень.
«Проводяться санкціоновані обшуки в офісних приміщеннях підприємств реального сектору економіки та торговців цінними паперами, які причетні до вчинення злочинів», — повідомив Генпрокурор.
Юрій Луценко зазначив, що для забезпечення відшкодування платежів планується накладення арешту на майно цих підприємств.
Минулого місяця підприємці зі свого боку почали попереджати про спритників, які намагаються наживатися на сезонному запиті добрив.
Як повідомив фермер Іван Галюк, шахраї працюють під прикриттям такого собі ТОВ «Ерко груп», укладаючи фіктивні договори: «За вказаною в документах адресою такої фірми немає. Сьогодні сам їздив і перевіряв. Там розташована зовсім інша фірма, працівники якої поспівчували і сказали, що ми вже не перші приїхали».
Завадити такому тривалому багаторівневому шахрайству на добривах спроможна лише грамотна консолідована позиція держави, орієнтована на добросовісних учасників ринку. Поки що, зважаючи на ситуацію, що склалася, її явно бракує.
