У минулому році зростання реального внутрішнього валового продукту в Україні становило 2,5%, що є рекордом за останні п’ять років.
Це нова, виправлена інформація Держстату, — за першою, опублікованою раніше, як ми пам’ятаємо, економіка нашої держави торік зросла на 2,2%.
Нова цифра, таким чином, є вищою за показники 2016 року, за якими ВВП зріс на 2,4%. Тож Україна встановила рекорд після початку війни на Донбасі і втрати Криму.
Але при цьому темпи зростання, як стверджують експерти, залишаються низькими.
Зростання-2017: краще, ніж думали, але гірше, ніж могли б
Зріс і номінальний ВВП: загальний обсяг коштів за підрахунком проданих товарів і послуг. За підсумками минулого року, він становив 2,98 трильйона гривень. Зріс і ВВП у перерахунку на одну особу — до 70,2 тис. гривень. Це середній заробіток людини за рік.
Міністерство економіки плекає сподівання, що наша країна повернеться до рівня 2013 року за три-чотири роки.
Про це, зокрема, публічно заявив заступник міністра економіки Михайло Титарчук. На його думку, причинами падіння економіки починаючи з 2014 року є воєнна агресія Росії. Насамперед війна на Донбасі, яка триває вже п’ятий рік.
Такої ж думки і міжнародні аналітики. За словами відомого експерта, старшого наукового співробітника Євразійського центру «Атлантичної ради» Андерса Аслунда, окупація частини нашої території і воєнні дії на іншій частині завдали Україні збитків на 100 млрд. доларів.
«Найпростіше і найбільш узагальнене визначення збитків, яких зазнала Україна, полягає у множенні частки втраченого ВВП на чотири, — каже він. — Донбас був джерелом 10% ВВП України, а Крим — 3,7%. Міжнародний валютний фонд оцінив ВВП України у докризовий 2013 рік на рівні 179,6 млрд. доларів. Таким чином, загальна вартість активів Криму і Донбасу становила 13,7% із 179,6 млрд. доларів, помножене на чотири. Це дорівнює 98,4 млрд. доларів».
Головною матеріальною втратою України в Криму, за словами Аслунда, є вартість землі, енергетичні активи, банки, житло тощо.
Газові активи у Криму охоплювали 18 газових родовищ у Чорному морі, приблизна вартість яких становить 40 млрд. доларів. У банківському секторі наша держава, як вважає експерт, втратила 1,8 млрд. доларів.
Агресор має заплатити
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман уточнює: через воєнну, економічну і торговельну агресію Російської Федерації українська економіка була вимушена переорієнтуватися на ринки країн Європейського Союзу, Америки, Африки і Азії. Втім, за словами Гройсмана, цей факт лише підсилив українську державу.
«Зрозуміло, що коли країни перебувають поряд в умовах агресії з однією з них, дуже важливо повністю обірвати всі відносини. Але треба сказати, що саме Росія зробила цілком неприйнятні кроки у плані воєнної агресії», — наголосив Прем’єр.
За його даними, обсяги вітчизняного експорту на нові ринки, зокрема Євросоюзу, Америки, Африки та Азії, зростають. «Ми освоюємо нові ринки. Але треба також зрозуміти, що ми від цих викликів стаємо сильнішими», — додав Володимир Гройсман.
Пріоритетом українського уряду, за словами його керівника, є створення підприємств усередині України і виробництва більшої кількості вітчизняної конкурентоспроможної продукції.
«Це питання №1 на сьогодні», — уточнив очільник Кабміну, додавши, що він радий тому, що «Україна відв’язался від штучної прив’язки до російської економіки».
Минулого тижня, як відомо, відбулася подія, яку в нашій країні з нетерпінням очікували з першого дня воєнних дій із країною-агресором.
На своєму засіданні Кабінет Міністрів розірвав програму економічної співпраці з Росією на 2011—2020 роки.
Кабмін, зокрема, зупинив дію цього документа і доручив Міністерству закордонних справ в усталеному порядку інформувати уряд Росії.
Програму від імені України свого часу підписав екс-Прем’єр Микола Азаров. Документ являв собою узгоджений між двома країнами погляд України та Росії на перспективи довготермінової економічної співпраці як рівноправних держав-партнерів.
Також визначалися пріоритети щодо активізації роботи різних галузей економіки, обопільне зростання обсягів торгівлі тощо, що в умовах війни, звичайно ж, виглядало, м’яко кажучи, дивно.
Повернути повну суму збитків, завданих Росією, наразі, звичайно ж, неможливо. Але часткова компенсація, як заявляють експерти, цілком у наших силах.
За словами міністра юстиції Павла Петренка, всі кошти російського «Газпрому», які були на території України, вже передані до нашого державного бюджету.
«Можу сказати, що Міністерство юстиції вилучить у «Газпрому» ще 6 мільярдів доларів за рішенням українського суду щодо штрафу на користь бюджету за ініціативою Антимонопольного комітету. Ми вже вилучили частину коштів: усе, що було в «Газпрому» на території України, було описано, арештовано і вилучено до державного бюджету. Це понад 100 мільйонів гривень», — сказав міністр.
Також, за словами Петренка, Міністерство юстиції співпрацюватиме з колегами з інших країн, щоб змусити Росії виплатити до копійки всі борги, які є станом на сьогоднішній день.
Нацбанк вам у допомогу!
Тим часом економіка України може зростати значно швидше, ніж це відбувається сьогодні.
Міністерство економіки вважає, що на це потрібно чотири роки, і вбачає два можливі сценарії реалізації.
«Перший із таких сценаріїв, бюджетний, можна буде реалізувати в 2020 році, — каже Михайло Титарчук. — Другий — у 2021 році». Також, за його словами, результати реформ, які проводить сьогодні українська влада, не можна буде побачити одразу, а лише через три роки.
Академік, голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин сказав, що рівень монетизації економіки станом на кінець 2017 року становив 40%.
Це значить, що сама економіка може зростати на 4-6% щороку.
За словами економіста, якщо при плановій інфляції у 8% плюс-мінус два відсоткові пункти Україна мала темпи здешевлення грошей на рівні 13,7% і зростання ВВП — на рівні 2,5%, то це критично слабо.
Своє слово, як вважає Данилишин, тут має сказати Національний банк України. Проте жорстка монетарна політика провокує повільні темпи економічного зростання.
«Ось кілька цифр на підтвердження, — каже він. — Рівень монетизації України, як ми знаємо, становив 40%, а Польщі — 62%, Туреччини — 61%. Це країни, з якими ми маємо тісні зовнішньоторговельні відносини й економічні успіхи яких можна ставити Україні у приклад. «Фінансова глибина економіки», тобто співвідношення суми банківських кредитів до ВВП, у нас становить 35%, у Польщі — 75%, у Туреччині — 80%».
Податки, як у США
Ще одна проблема української економіки — податки та їх адміністрування. За словами бізнес-омбудсмана Альгірдаса Шамети, у 90% випадках скарг бізнесу на податкову є підстави.
«Відповідно до різних оцінювань, 35-40% української економіки є в тіні. Що свідчить про те, що багато підприємств не платить податки. Щоправда, після того, як ми розслідуємо скарги, з’ясовується, що переважно бізнес був правий, а податкова — ні. Дуже часто дії податкового органу або не відповідають законодавству, або податківці неправильно інтерпретують закон», — каже він.
І додає: більшість фіскалів діє непрофесійно, не розуміє нових моделей бізнесу, і тому накладає на підприємства зобов’язання, які не передбачені в законі.
Уряд, який періодично демонструє, що розуміє бізнес, але не може реалізувати свої слова на ділі, вирішив внести зміни в податкове законодавство: перевести Україну на податкові норми Сполучених Штатів Америки.
Уряд розпорядився надати на ратифікацію угоди з урядом США про застосування у нас положень закону Америки «Про податкові вимоги до іноземних рахунків».
РЕЙТИНГИ
Пакистан, Єгипет, Україна
Падіння курсу української національної валюти, яке перманентно продовжується і сьогодні, призвело до того, що наша держава визнана однією з найдешевших країн світу.
Такі дані дослідження The Cost of Living Around the World 2018, які ґрунтуються на індексі Numbeo.
Методологія включає близько 50 чинників, за якими проводиться підрахунок: починаючи від вартості їжі в кафе і закінчуючи ціною на абонемент у спортивний зал, пляшку вина і капучино.
Відтак Україна стала поряд із такими державами, як Пакистан і Єгипет.
Найдорожчими виявилися Бермудські острови, Швейцарія, Ісландія, Норвегія і Багамські острови.
Також Україна втрачає позиції у так званому рейтингу щастя. Ми займаємо вже 138-ме місце зi 156 можливих і перебуваємо поряд із такими африканськими країнами, як Того і Судан.
ЦИФРИ РОКУ
Кому продаємо, в кого купуємо...
За даними Держстату, вітчизняний експорт товарів та послуг у 2017 році зріс на 16% — до 52,33 млрд. доларів. Натомість імпорт зріс на 23,3% — до 54,96 млрд. доларів.
У торгівлі з країнами Євросоюзу український експорт зростав швидше, ніж імпорт. Відповідно, продаж наших товарів та послуг за кордон торік збільшився на 27,6%, а імпорт — на 19,1%.
Утім у грошах імпорт зростав відчутніше: експорт минулоріч зріс на 20,05 млрд. доларів, а імпорт — на 23,3 млрд. доларів. Таким чином, сальдо наразі залишається мінусовим.
Експорт у країни СНД зріс до 9,2%, а от імпорт стрибнув до 31,2%. У грошах, щоправда, ця різниця виглядає не так помітно. Експорт до держав колишнього СРСР збільшився на 10,65 млрд. доларів, а імпорт — на 12,12 млрд. доларів.
ВІДДІЛ КАДРІВ
Керівника обере комітет
Кабінет Міністрів урегулював процес конкурсного відбору керівників особливо важливих для економіки підприємств.
Механізм стосується відбору керівників особливо важливих для економіки підприємств, а саме: підприємств, вартість активів яких перевищує 2 млрд. гривень, або річний розмір чистого доходу яких перевищує 1,5 млрд. гривень.
Відтепер Комітет iз призначень керівників особливо важливих державних підприємств — це колегіальний орган, що складається з 4 членів iз правом голосу (представників уряду) та 4 членів iз правом дорадчого голосу (незалежні недержавні експерти.)
Членами Комітету з правом голосу уряд визначив міністра Кабінету Міністрів України, першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі, першого заступника міністра фінансів та керівника органу управління держпідприємства (представник змінюється для кожного конкурсу).
Персональний склад незалежних недержавних експертів, які стануть членами комітету за призначенням, будуть затверджені урядом додатково.
Таким чином, комітет iз призначенням буде складатися з 8 членів замість 18. Кворум, необхідний для проведення засідання, — 3 особи з правом голосу.
Замість відбіркових комісій при кожному органі управління утворюється єдина комісія із відбору.
До неї пропонується включити двох представників секретаріату Кабінету Міністрів України, представника Мін’юсту, представника відповідного органу управління та експерта з підбору персоналу, який бере участь у роботі комісії з правом дорадчого голосу. Водночас засідання комісії є правомочним, навіть якщо орган управління не визначив свого представника.
Держпідприємства повинні повідомити Кабінету Міністрів про відкриття вакансії керівника не пізніше ніж через п’ять днів після її відкриття і про контракт з керівником особливо важливого для економіки підприємства, термін якого закінчується в наступному місяці, не пізніше 30-го числа.
