Батькові п’ятьох дітей Миколі Сахнюку в селі Забороль Луцького району відновлювальні джерела енергії довелося встановити через безнадію в очікуванні централізованої електрифікації.
Коли він у 2006 році купував земельну ділянку під будівництво, її господарі запевняли, що незабаром тут буде і лінія електропередач.
Але й дев’ять років потому, коли нарешті звели дім, електромережу сюди не проклали.
Господар спочатку купив вітряк за 2 тисячі доларів, а потім і чотири сонячні панелі по 220 доларів кожна.
У хмарні дні родина Сахнюків використовує сонячну електроенергію, накопичену у чотирьох акумуляторах.
Акумуляторів таких, за словами волинянина, вистачає максимум на два роки, — щоразу по сто доларів треба відірвати від сімейного бюджету, Автономне електропостачання забирає з сімейного бюджету чимало коштів.
Щоб вирішити проблему централізовано, власники місцевих земельних ділянок створили кооператив та за свій кошт виготовили проектно-кошторисну документацію електрифікації вулиці.
У «Волиньобленерго» нарахували до сплати 2 мільйони 814 тисяч гривень, щоб поставити спільний трансформатор і провести лінію електропередач.
Сума непідйомна для тих, хто живе чи тільки побудувався на кількох десятках земельних ділянок поза старим селом.
Місцева влада допомагати теж не налаштована, бо це — третина річного бюджету всієї громади, до якої входить кільканадцять сіл.
Екопоселенці мимоволі поки що не знають, як довго доведеться очікувати централізованого енергопостачання.