Світовий банк в поміч: Україна отримає новий пакет підтримки в 750 млн доларів
Для підтримки України Світовий банк оголосив про новий пакет допомоги на суму $750 мільйонів. >>
Штурм на глісаді: що змінить для українців прихід лоукосту «Райянейр»
27.03.2018
Ірландський «Райянейр» агресивно заходить на український ринок, натякаючи конкурентам на жорсткий ціновий пресинг. (Фото з сайта meta.ua.)
Прошу не сміятися: цієї весни на український ринок, як і торік, знову заходить найбільший у світі авіаперевізник-дискаунтер ірландський «Райянейр».
Цього разу вже, здається, серйозно. Оголошено про початок виконання рейсів із Києва і Львова, анонсовано про можливі польоти у ще чотири українські міста.
Але інтрига від цього не меншає, а запитань стає навіть більше, ніж було торік. По-перше, чому ірландці за рік так радикально змінили свою точку зору?
По-друге, як можна пояснити таку доволі дивну маршрутну карту і чи дочекаємося обвальних цін? І нарешті, що може стояти за напрочуд рожевими обіцянками перевізника?
Політика в повітрі
Питання номер один: що змінилося упродовж одного року, коли «Райяни» гучно хряснули дверима і відмовилися виконувати вже анонсовані рейси до України, на які вже було продано квитки? Чому зараз ірландцям уже нічого не заважає?
Версія номер один: це була типова стратегія напружених перемовин (а «Райянейр» завжди позиціонував себе як жорсткого перемовника) за кращі умови для компанії за аеропортові збори.
Головним чином у головному аеропорту України — «Борисполі», у якому базується національний перевізник, компанія «Міжнародні авіалінії України», що використовує летовище як хаб для своїх маршрутів.
«Райянейр» хотів літати сюди практично безкоштовно: вимагав знижок, яких не має у «Борисполі» ніхто.
Не отримавши бажаного після кількох раундів ультиматумів, «Райянейр» гучно хряснув дверима, скасував свої рейси, повернув гроші за продані квитки — і звинуватив в усьому керівництво державного летовища «Бориспіль».
Тобто українську владу. Яка сама ж потрапила у власну пастку: спочатку топ-чиновники створили міф про компанію, яка хоче прийти до України мало не з гуманітарною місією, щоби дешево перевозити українців, а потім вони ж були змушені пояснювати, чому ця компанія нам не потрібна.
Таким чином звичайний елемент розвитку транспортної системи набув політичних ознак.
Найбільші дивіденди із ситуації видобув для себе міністр інфраструктури Володимир Омелян, який гучно і прямо звинуватив «Бориспіль» та, щоправда, вже не прямо, власника «МАУ» Ігоря Коломойського у змові, спрямованій проти українського пасажира.
Себе ж Омелян оголосив найбільшим захисником «Райянейру» в Україні, що, за задумом, могло принести йому навіть і політичний рейтинг.
Про те, що політика в дешевих авіаперевезеннях в Україні присутня, могла свідчити і присутність Президента України Петра Порошенка на прес-конференції з нагоди анонсування рейсів «Райянейру».
«В Україну приходить найбільша міжнародна авіакомпанія, яка минулого року перевезла більше 140 мільйонів пасажирів, — сказав глава держави. — Це не просто можливості перевезення за конкурентними тарифами, це — знак якості, якості інвестиційного клімату, умов для конкуренції».
Порошенко говорив більше про себе, ніж про авіаринок. За словами Президента, після підписання безвізового режиму з ЄС необхідно було створити умови для дешевих подорожей.
«Залізниця працює і квитки доступні, автобусне сполучення розширюється, але авіаквитки також мають бути доступними для більшості українців», — сказав Порошенко.
«Бориспіль» вистояв і переміг?
Які саме аеропортові збори виторгували для себе ірландці, сказати не можуть навіть авіаційні експерти.
«У цьому конкретному випадку, швидше за все, йдеться про те, що «Райянейр» пішов на компроміс, ніж аеропорти надали якісь унікальні умови», — вважає експерт Богдан Долинцев. Сам СЕО компанії «Райянейр» О’Лірі порівняв переговори з футбольною грою, «в якій ірландці програли».
«Переговори проходили, як футбольна гра. У футболі, як і в авіації, ірландці знову програли, українці знову виграли. Нам сподобався цей матч», — пожартував О’Лірі.
Істини в цьому жарті — якщо відкинути конспірологічні теорії про обіцянки нібито виділити ірландцям землю для забудови в Києві тощо — схоже, було більше.
Утім експерти не виключають, що поступки з українського боку «Райянейру» таки були.
А головною причиною минулорічного демаршу ірландців було бажання піти ва-банк у перемовинах, а також ціла низка внутрішніх проблем.
З одного боку, керівництво «Райянейру» не могло домовитися зi своїми пілотами, що потім вилилося у дві масовані хвилі скасування рейсів по цілій Європі, які зачепили тисячі пасажирів.
З іншого боку, «Райянейр» хотів уклинитися у «поділ Іспанії»: через переорієнтацію європейського туристичного потоку з Єгипту та частково Туреччини на Іспанію та Італію, виникла додаткова потреба в 6 мільйонах пасажирських місць у рейсах із Західної Європи до Іспанії.
Квитки на іспанський напрямок продавалися за високими цінами, і авіакомпанії наввипередки намагалися заробити на кон’юнктурі ринку.
Також «Райянейр» спробував отримати зиск на банкрутствах деяких європейських компаній, головним чином «Ейр Берлін», (друга за величиною німецька авіакомпанія), а також проблемами в «Альіталії».
Ірландці намагалися зайти на ці рейси, а також хоча б частково покрити дефіцит льотного складу. А тому минулого року, коли ірландці оголошували про скасування польотів до Києва і Львова, їм і справді було не до України.
Правильніше сказати, нашу країну «поставили на паузу», намагаючись більше виторгувати у комерційному плані, а також дочекатися зручнішого моменту виходу на український ринок. Хоча при цьому наш ринок був для них доволі цікавим.
Дискаунтер на периферії
Принаймні так можна оцінювати заяви про готовність «Райянейру» літати не тільки до Києва і Львова. Серед інших повітряних гаваней, куди теоретично можуть приземлятися лайнери із синьо-жовтою лівреєю — Одеса, Харків, Херсон і Дніпро.
Також О’Лірі сказав про можливість виконання «Райянейром» внутрішніх рейсів у нашій державі. Як це робить компанія, скажімо, в Італії чи сусідній Польщі.
Остання заява може бути доволі цікавою, оскільки — в разі, якщо «райяни» підуть на цей комерційний ризик — може суттєво змінити авіаційний ринок в Україні.
Втім iмовірність реалізації цієї стратегії є більше, ніж сумнівна: у нашій державі порівняно невеликі відстані, добре розвинутий наземний транспорт, а рівень доходів громадян низький.
Свого часу, в 2008 році, внутрішньоукраїнські рейси намагався виконувати «Віззейр». Анонсувавши спочатку в своїй програмі цілу низку вітчизняних летовищ, «візи» відкрили три внутрішні напрямки: з Києва до Одеси, Львова і Сімферополя, але потім відмовилися від їх виконання, зосередившись на міжнародних польотах.
Після них внутрішньоукраїнські маршрути обіцяли турецький лоукост «Атлас», який для цього навіть відкрив українську «дочку», та «Скай Ап», перший вітчизняний лоукост», як пафосно назвав міністр Омелян намагання злегка ребрендити одну з чартерних компаній.
Утiм до виконання рейсів руки у них наразі не дійшли. А у «Райянейра», за словами того ж О’Лірі, дійти можуть не скоро.
Що ж стосується інших летовищ, то зробити це буде непросто. Проблемним вважають аеропорт «Одеса», куди вкрай неохоче пускають конкурентів і, головне, — летовище Дніпра, яке перебуває під контролем команди головного бенефіціара компанії «МАУ».
І пробитися туди дискаунтерам не вдавалося ще жодного разу. Щоб обійти Ігоря Коломойського, деякі компанії літали до сусіднього Запоріжжя.
А міський голова Дніпра Борис Філатов має іншу ідею: спорудження нового терміналу. Який буцімто дозволить убезпечитися від диктату керівництва летовища.
У небі над Києвом, або Битва низьких цін
Але чи не найбільша загадка «другого приходу» «Райянейра» — його маршрутна карта, яка має запрацювати вже в останній день жовтня 2018 року. Найдивніші — рейси з Києва.
Скажімо, віддалений аеропорт Стокгольма «Скавста», до якого намагався літати «Віззейр», але потім скасував цей рейс через низьку заповнюваність літака.
Також це Краків, і на цій лінії «райяни» конкуруватимуть iз «МАУ», що, треба сподіватися, сприятиме зменшенню вартості квитків.
Безсумнівно джек-потом для українського мандрівника є Барселона, переліт до якої нині суттєво подорожчав.
«Райянейрівські» 30 євро в один бік, які у день старту продаж були, скажімо, на лютий наступного року, є чудовою пропозицією.
Решта шість напрямків: Братислава, Варшава, Вільнюс, Вроцлав, Ґданськ, Лондон, Познань — повністю або майже повністю дублюють рейси запеклого конкурента «райянів» угорсько-польської компанії «Віззейр».
Зазвичай, відкриваючи нові лінії, компанія намагається закріпити за собою прибуткові маршрути, але не охоплені конкурентами.
Те, що «Райянейр» вчинив iз точністю до навпаки, свідчить, що ірландці мають плани на наш ринок. І готові до жорсткої битви з конкурентами. Саме в небі над Україною.
Для вітчизняного пасажира це, безумовно, великий плюс. Адже конкуренція буде відбуватися в ціновій площині. Боротися будуть не тільки «Райянейр» iз «Віззейром», а й «МАУ».
Які, втім, завжди заявляють, що не мають нічого спільного з лоукостами, але при цьому, коли на ринку з’являється дешевший перевізник, завжди оголошують акційні ціни.
Можна сподіватися на зростання кількості так званих лоукост-тарифів на рейсах «МАУ», хоча раніше компанія вже суттєво скоротила їх кількість.
Із львівського летовища «Райянейр» полетить до Варшави. Щоправда, другого аеропорту Варшави, «Модлін», але навіть такий напрямок може стати вразливим для польського національного перевізника «Льот», який постійно збільшує частоту рейсів між цими містами.
У тому, що цінова битва може мати місце, переконує поведінка «Віззейру», який доволі показово відреагував на прес-конференцію «Райянейру», присвячену початку польотів.
«Віззейр» анонсував 30-вiдсоткову знижку на свої рейси. Хоча традиційна знижка «для членів клубу», яка буває не часто, рідко коли перевищує 20%...
РЕКОРДИ
17 годин у кріслі...
Австралійська авіакомпанія «Квантас» днями першою в історії запустила прямий безпересадковий рейс із Зеленого континенту до Великобританії. Літак «Боїнг 787-9 Дрімлайнер», який дозволяє вдвічі ефективніше економити пальне, ніж конкуренти, вилетів з австралійського міста Перт і за 17 годин приземлився в лондонському аеропорту «Хітроу». Ціна авіаквитка становила 1300 американських доларів.
В історичний рейс вирушили 200 пасажирів (усього «Дрімлайнер» дозволяє взяти на борт 236 пасажирів) та 16 членів екіпажу. Велика кількість льотного складу на борту пояснюється тим, що пілоти вестимуть повітряне судно по черзі: одна команда перебуватиме за штурвалом, а інша має відпочивати.
Пасажири, приземлившись після сімнадцятигодинного перельоту, втім, розповідали, що аніскільки не втомилися і почуваються «свіжими, мов маргаритки». Цікава деталь: за повідомленням компанії «Квантас», перший її рейс із Сіднея до Лондона було здійснено в 1947 році, переліт тривав... майже чотири доби. Із проміжними посадками у Дарвіні (Австралія), Сiнгапурі, Калькутті (Індія), Карачі (Пакистан), Каїрі (Єгипет), Тріполі (Лівія), Рим (Італія).
А ТИМ ЧАСОМ...
Лоукост: тепер і на Буковині
Чернівецький аеропорт веде перемовини про початок польотів із румунською малобюджетною компанією «Блю Ейр».
Летовище в головному місті Буковини вважається одним із таких, що найстрімкіше розвиваються. Торік він обслужив понад 48 тис. пасажирів. Це майже в чотири рази більше, ніж у 2013 році.
Найбільше пасажири літають із нього за внутрішніми рейсами, їхня кількість становить близько 40 тис. осіб.
Аеропорт призначення — «Бориспіль», а перевізник — Міжнародні авіалінії України. Пасажиропотік за кордон доволі малий і становить лише неповних 8 тис. пасажирів.
Але із можливим приходом «Блю Ейр» ситуація може докорінно змінитися.
Компанія «Блю Ейр» українському пасажиру відома тим, що її дочірня компанія «Блю Ейр Моравія» пообіцяла вже у нинішньому році запустити рейс зі Львова до столиці чеського регіону Моравія міста Брно.
Втім кілька тижнів тому перевізник повідомив, що плани хоча й залишаються актуальними, але переносяться в часі: менеджмент компанії наразі не зумів домовитися з владою Чехії.
