Кінець березня не за горами, а це означає, шановні співгромадяни, що настала пора переводити годинники на літній час (місцевий час, який встановлюється на певній території на літній період року).
Зробити це треба в останні вихідні березня: в ніч із суботи на неділю, перевівши стрілки годинника на годину вперед.
Зауважимо, що осінньо-весняні маніпуляції із часом, як пояснюють нам «розумні люди», проводяться в Україні (та й у інших країнах також) для того, щоб зекономити споживання електроенергії, а фактично — для ефективного використання денного світла.
Проте в Україні вже давно ведуть дебати щодо доцільності переведень часу, більше того, у 2012 році на рівні парламенту навіть планувалося скасувати переведення стрілок, залишивши постійним стандартний час другого часового поясу, але цього так і не було зроблено.
Варто нагадати історію виникнення «годинникової епопеї». Першим ідею літнього часу запропонував американський політичний діяч Бенджамін Франклін ще у ХVІІІ ст., а вдруге цю проблему порушив англієць — архітектор Вільям Віллет, і згодом уперше годинникову стрілку таки перевели у Великій Британії в 1908 році (щоправда, там був дещо інший підхід: переводили навесні та влітку годинники на 80 хвилин уперед — чотири рази по 20 хв., а восени — назад).
Але справжнім піонером запровадження літнього часу стала Німеччина: під час Першої світової війни у квітні 1916 року тут пересунули стрілки годинників на годину вперед, а 1 жовтня 1916 р. — на годину назад, а невдовзі такі ж зміни запровадила й Велика Британія.
У березні 1918 року Конгрес США запровадив поділ на часові пояси й застосування на період війни літнього часу — з метою заощадження палива.
Після певної перерви у 1966 році Конгрес ухвалив «Закон про єдиний час», уперше запровадивши літній час у мирний період.
У Росії перехід на літній час уперше відбувся в 1917 році. Із 1930 р. зміщений на годину час почали застосовувати на території СРСР цілий рік, називаючи такий час «декретним».
А з 1981 р. запровадили сезонні відмінності між літнім і зимовим часом, без скасування «декретного», внаслідок чого літній час відрізнявся від поясного на цілих дві години.
У 1990 році «декретний» час скасували на території УРСР. Що ж до сезонних відмінностей часу, то впродовж кількох років в Україні їх то вводили, то скасовували, але зрештою зупинилися на схемі, коли розрізняють літній і зимовий часи.
Зараз перехід на літній і повернення до стандартного часу відбувається відповідно до постанови уряду від 1996 року «Про порядок обчислення часу на території України».
