Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Україна ризикує перетворитися на кладовище заводів — експерти
16.03.2018
Україна ризикує перетворитися на кладовище заводів — таку невтішну перспективу змалювали для нашої країни учасники «круглого столу» «Стратегія розвитку промисловості України», що відбувся у Верховній Раді.
Адже за кордон уже виїжджають не тільки робочі руки і кваліфіковані кадри, а й цілі підприємства.
Бо умови ведення бізнесу там значно зрозуміліші й лояльніші, ніж на батьківщині.
То хто гальмує промислову політику держави і на чому варто зосередитись парламенту та уряду для успішного розвитку промисловості? Якою має бути промислова стратегія України?
Ці та інші питання обговорювали за «круглим столом» парламентарії, урядовці, представники бізнесу та галузевих асоціацій.
«Ми не хочемо переставляти ноги уряду»
«Будь-яка політика — податкова, кредитна, торговельна — може бути спрямована або на те, щоб знищити промисловість, або на те, щоб посилити її, розвинути і зробити більш конкурентною, — каже Віктор Галасюк, голова парламентського Комітету з питань промислової політики та підприємництва. — На жаль, сучасна система побудована так, що значно вигідніше побудувати виробництво за кордоном, ніж в Україні. Один з учасників нашого «круглого столу», компанія «Велта», будує в Ізраїлі завод із переробки титанової руди.
Вкладає туди сотні мільйонів доларів і створює робочі місця тільки тому, що в індустріальному парку в Ізраїлі компанія отримала великі податкові знижки, повністю безкоштовне приєднання до мереж і 30-відсоткову компенсацію капітальних інвестицій. І цей інвестор буде вивозити з України сировину та робити готову продукцію в іншій країні. Такий на сьогодні підсумок промислової політики нашої держави. Маємо змінити цю систему докорінно, щоб виробництво в Україні стало вигіднішим за банальне вивезення сировини за кордон».
Віктор Галасюк нагадує, що ще в березні 2015 року очолюваний ним комітет затвердив «Модель промислової політики України». У цьому документі були «намічені конкретні задання і цілі, які запропонували уряду як опорні».
«Я офіційно звернувся до тодішнього Прем’єр-міністра, аби цю «Модель» негайно імплементувати на рівень державної програми. На жаль, віз і нині там, — констатує Віктор Галасюк. — Ми подали й інші пропозиції, які вирішуються на рівні уряду, але він нас не почув».
Парламент по суті перехопив ініціативу в уряду у сфері промислової політики й, зі свого боку, зробив низку важливих законодавчих ініціатив.
«Це, зокрема, десятирічний мораторій на експорт лісу-кругляка, — нагадує Віктор Галасюк. — І хоча цей закон отримав шалену критику від Євросоюзу і навіть Президента України, але тільки за минулий рік маємо плюс 4 млрд. гривень несировинного експорту, плюс 2 млрд. гривень капітальних інвестицій, плюс 1,5 млрд. податків і десятки нових робочих місць. Далі: підвищення втричі вивізного мита на металобрухт, завдяки цьому зберегли понад 30 тисяч робочих місць металургів і понад 1,5 млрд. доларів у торговому балансі України, без цього закону я навіть не хочу говорити, який був би курс гривні сьогодні.
Затверджено податкові стимули для вітчизняного газовидобування — з 2021 року це дозволить Україні повністю відмовитися від імпортного газу. Ухвалено закон про створення Експортно-кредитного агентства, який зменшить у 3-4 рази вартість кредитів для бізнесу.
Але мало того, що створення ЕКА уряд зірвав на 9 місяців, так сьогодні ще й вносять правки до закону про ЕКА! Тобто замість того, щоб виконувати закон, вони намагаються його перекроїти!» Віктор Галасюк перерахував ще цілу низку ініціатив, які вже проголосовані або ж будуть ухвалені парламентом найближчим часом.
«Ми можемо констатувати, що парламент зробив низку кроків, але він не є виконавчою гілкою влади. І ми не хочемо переставляти ноги уряду», — наголосив Галасюк.
«У нас немає часу!»
У свою чергу, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов нагадав, що для реалізації промислового потенціалу України його міністерство розробило «Стратегію розвитку промислового комплексу України», основними напрямами якої стали чотири блоки: енергоефективність, просування технологій — індустрія 4.0, економічна децентралізація та «smart-регулювання» промисловості.
«Україна має відійти від практики Радянського Союзу, де виробляли все — починаючи від каструль та закінчуючи космічними ракетами, — каже Максим Нефьодов. — Ми маємо визначити ті сфери, в яких будемо конкурентоздатними. Тому Мінекономрозвитку пропонує проводити політику смарт-спеціалізації регіонів. Ідеться про кластери, і ми вже реалізовуємо подібний проект в автомобілебудівному секторі на прикладі того, як це було зроблено у Східному Берліні».
Він додав, що за рік Стратегія розвитку промисловості може бути затверджена.
Але в нас немає стільки часу — обурюються виробники й експерти! Більше того, проект Стратегії, який уперше Мінекономрозвитку представило наприкінці січня цього року в стінах уряду, виробники жорстко розкритикували, а Національний комітет з промислового розвитку взагалі відхилив його.
«Нафталіновий мотлох», «учорашній день», «жодної конкретики» — таких епітетів удостоївся вищезгаданий документ.
«Стратегія, яку сьогодні презентував заступник міністра, — це 31 сторінка тексту. І половина сторінок — констатація факту в стилі «совка». У нас ще цілий рік до затвердження цієї Стратегії, а часу немає вже зараз! Маємо негайно реалізовувати доктрину індустріалізації!» — каже голова ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.
І наводить конкретний приклад: «Ми проаналізували, як формується база собівартості в Туреччині та в Україні. У Туреччині за рахунок інструментів стимулювання база собівартості менша на 15,5%. ПДВ — нема, ввізне мито — нуль, соціальний внесок відшкодовують, кредит — на 5% менший. Як результат, ВВП Туреччини за цей час зріс на 38 відсотків, у нас він упав на 11,7%. Держборг Туреччини зменшується, а в нас росте. Це і є наслідком тієї промислової політики, яку провадить уряд».
Після емоційної дискусії учасники «круглого столу» ухвалили резолюцію, яку направили Прем’єр-міністру Володимиру Гройсману.
В ній, зокрема, вимагають визнати діяльність Мінекономрозвитку в сфері промислової політики незадовільною, а першого заступника міністра Максима Нефьодова звільнити з посади.
Окрім того, доопрацювати урядову «Стратегію розвитку промисловості України» з урахуванням «Моделі промислової політики України», подати на розгляд парламенту проект Закону «Про промислову політику», залучивши до його розробки експертів ООН з промислового розвитку (UNIDO) та провідних виробничих об’єднань України, а також створити Міністерство промисловості України, яке на базі кращого світового досвіду має опікуватись промисловою та інноваційною політикою країни. Чи почує промисловців уряд цього разу?
