Наші люди ніби сплять якимось дивним сном: влада знущається над нами, а ми тільки обурюємося вдома. Ви ж можете об’єднатись і вийти на протест за свої права.
Чи вас це все ще не дістало, чи ще потерпите? А краще не буде, і за нас самих ніхто краще не потурбується. Вас не хвилює, що з кожним опалювальним сезоном зменшують норми газу й обсяг субсидій?
А газ у нас такий «якісний», що тільки лічильник крутиться, а тепла немає. Раніше, було, за годину згорало 0,7 куба, а тепер — 1,1, і тепла нема. Агов, газовики, з чим ви змішуєте цю газову суміш?
А чи обґрунтовано ціну такого «газу»? У Конституції написано, що надра належать народу, але це право — лише на папері. Викачують усі один поперед одного, хто спритніший, а ми мовчки спостерігаємо, як вони обкрадають нас, державу. Може, досить боятися?
Більшість людей ледь-ледь зводять кінці з кінцями з такими пенсіями, зарплатами, з безробіттям. Держава майже банкрут, а чиновники, депутати отримують десятками, сотнями тисяч премії, а ми — мовчимо.
А це ознака того, що ми їм дозволяємо це робити. Потім така влада буде брати у МВФ мільярдні кредити на мізерні реформи і розкішне життя для себе.
Президент потайки літав на Мальдіви відпочивати. Велике спасибі журналістам, що всю правду доносять до нашого відома. Так само відпочивав і Генпрокурор Луценко зі своєю сім’єю на Сейшелах. У виправдання, що на відпочинок витрати склали 50 тис. євро, говорить, що так відпочивають люди з достатком середнього класу.
А чи збирались вони ці гроші задекларувати? У нас іде війна, а Президент вилетів на відпочинок хтозна-куди, вже Україна не влаштовує.
Де ж його брехливі передвиборчі обіцянки закінчити війну за два тижні? А зараз у нього в Росії новий вид бізнесу, в той час, як наші воїни на сході ризикують своїм життям, щоб ми всі мирно жили. А ми не робимо мінімальних зусиль, щоб вийти за свої права і тих, хто захищає нашу Україну.
Наша байдужість нас і згубить. Найгарячіші місця у пеклі — для байдужих. Прокиньтеся, зробіть перший крок.
Усіх вас прошу, бо я — людина з обмеженими можливостями. Не можу бути байдужою, бо мені це болить. Так 100 років тому боліло дядькові мого батька, який вступив в Армію Симона Петлюри.
Треба рятувати країну. Борітеся — поборете, вам Бог помагає!
З. БІЛЕЦЬ
с. Новоселівка, Полтавський район,
Полтавська область
