Шановна редакціє, я — ваш постійний читач і передплатник, а іноді — й трохи автор. Представляю викладацьку династію з глибини віків. Освіта — величезна складова будь-якої політики в усі часи, в усіх народів.
Друже мій, учись!
Гуде і стогне Всесвіт стоголосий,
Туман галактик огортає нас.
Нам до душі в зелених луках роси,
Широкий простір, швидкоплинний час.
Чи варто жити, заземливши очі,
Висот не бачить вищих від воріт.
Змістовні дні і поетичні ночі
Хай надихають серце на політ.
Відкрий для себе Космосу глибини,
Вершини духу. Думку розвивай.
Плекай в собі звання і честь людини,
У ситій тупості, прошу, не завмирай!
Ставай на шлях, далекий і широкий,
Що ген за світлий обрій поведе.
Це — шлях науки, друже ясноокий,
Здійми ж в собі горіння молоде.
Пізнай тепло фонеми і морфеми,
А з них — поезій сонце водограй,
Блискучо-сніжно чисті теореми,
Єднання формул звабливий розмай.
Античний світ від Марса і Венери,
Молекул шепіт, подих льодників,
Міраж пустель і мандрівні галери
Поміж далеких теплих островів…
Пізнаєш все, якщо розгорнеш крила.
Читай і слухай, думай і дивись.
Знання та вміння — незборима сила.
Візьми цю силу, друже мій, учись!