У грудні 2017-го відомий художник Олександр Ройтбурд виграв відкритий конкурс на посаду директора Одеського художнього музею.
Він обійшов колишнього директора музею Віталія Абрамова та його заступника Сергія Седих.
Уже тоді митець запланував зробити музей більш відкритим, переосмислити концепцію експозиції, подумати про те, як музею пережити складний період капітального ремонту.
Утiм 28 лютого 2018-го постійна комісія з питань освіти, науки, молодіжної політики, спорту, культури та туризму під тиском депутатів облради відмовила Олександру Ройтбурду в призначенні на цю посаду.
Відповідно до закону про культуру, директорів комунальних закладів призначає той, хто проводить конкурс. Але закон про місцеве самоврядування передбачає, що на посади керівників КП призначає власник, тобто Одеська обласна рада.
Позицію комісії пояснив депутат облради від «Опоблоку» Віталій Саутьонков: «Не буду розповідати, яких зусиль коштувало захистити культурну межу нашого міста від всеядства і палких, але не підкріплених професіоналізмом амбіцій вищезгаданого громадянина. Говорячи про професіоналізм, маю на увазі, в першу чергу, менеджерські навички та досвід у господарській сфері. Не кожен скрипаль може стати директором філармонії. Не кожен художник може стати директором музею — ось мій головний аргумент», — написав він у «Фейсбуці».
Його публічно підтримали ще два депутати: Роман Сеник та Олексій Кобильніков.
Ще одним вагомим для депутатів аргументом проти було те, що Ройтбурд використовує у своїй творчості порнографічні мотиви і заангажований на користь певних політичних сил.
«У житті кожної людини є час, який вона проводить у публічній сфері, в сім’ї, в ліжку, в туалеті. Ми всі живі люди. Я написав більше 2,5 тис. робіт. З них частину займає тема сексу. В кількох роботах я попрацював з цією темою. Те, що ви скаржитесь Президенту і міністру культури, що я пі…ку намалював, — цим ви не мене ганьбите», — відповів сам Ройтбурд на закиди в аморальності. Він досить іронічно ставиться до ситуації і називає її занадто політизованою.
Думки громадськості щодо персони майбутнього директора розділилися. Люди мистецтва підтримали художника.
«Комісія з питань культури облради не затвердила мого друга Олександра Ройтбурда на посаді директора Одеського художнього музею. Як говорить один телеведучий — збіг? Не думаю.... А думаю я, що прибрати провінційний гонор і несмак з одеського менталітету ще важче, ніж сніг з її вулиць», — прокоментуавав ситуацію поет Борис Херсонський.
Підтримують Ройтбурда і патріотичні сили міста, оскільки художник є знаним активістом «Євромайдану».
«Рiч у тiм, що вперше на посаду директора подався відомий всьому світу художник, але його не пускає місцева «вата» — їхнiм «скрєпам» це явна загроза, тому що Олександр Ройтбурд — проукраїнський. Тому що він підтримував Майдан i не приховував цього. Але в місцевих радах у нас сидять переважно «любітєлі русского мiра», — зазначила керівниця Одеського Кризового медіа-центру Олена Балаба.
Активісти розмістили на сайті change.org. петицію, адресовану, зокрема, Президентові України та міністрові культури з вимогою «дати можливість Олександру Ройтбурду очолити Одеський художній музей та звернути увагу на цькування художника, яке розв’язали антиукраїнськи сили та партії». За чотири дні петицію підписали майже 3 тис. осіб.
Є серед одеситів і такі, хто підтримує колишнього директора, мовляв, у призначенні на таку посаду не варто керуватися принципом революційної доцільності. А зробити ремонт може і Абрамов, головне — дайте грошей.
Однозначно, Олександр Ройбурд — не лагідне кошеня від мистецтва. І він, і його живопис — дратують, провокують, але головне — викликають живий інтерес.
А от художній музей інтересу вже давно не викликає, навіть у закоханих у своє місто одеситів. Більшість експертів у галузі культури сходяться на тому, що Ройтбурд — це бренд, і він є одним iз небагатьох, хто уміє заробляти на мистецтві.
Йдеться про вміння тримати руку на пульсі та не працювати «в запасники». (Дев’ять років тому його картина «Прощай, Караваджо» була куплена на аукціоні Phillips за рекордні на той час для українського арт-ринку 97 тис. 500 доларів).
Чи до снаги Олександрові Ройтбурду застосувати ці вміння — перетворити «мамонта» на «американську гірку», при цьому не позбавивши його мистецької цінності? Відповідь може бути лише після призначення на посаду.
У понеділок, 5 березня, комісія з питань управління майном облради погодила кандидатуру Олександра Ройтбурда на посаду директора.
14 березня відбудеться сесія Одеської обласної ради, на якій остаточно вирішать долю музею (зараз там протікає дах. — Ред.) і його очільника. Якщо рішення депутатів буде не на користь художника, він зможе оскаржити його в суді. Поки що він не має наміру аж так боротися за музей.
