Президентів гублять шкідливі звички

Згубна звичка — пристрасть до алкоголю, здатна згубити будь-яку людину, і навіть якщо це можновладець. Це зло, яке змінює долі багатьох людей.

 

Потрапивши в залежність до зеленого змія, представник влади може приймати неадекватні рішення і навряд чи володіє ситуацією.

 

Такі реалії непростого життя відчули на собі мешканці Киргизстану, адже вже не секрет для громадськості, що президент А. Атамбаєв був помічений у нетверезому стані не тільки у власному кабінеті, а й на офіційних зустрічах. 

 

Ще під час президентської кампанії у 2009 році А. Атамбаєв не соромився з’являтися перед електоратом в нетверезому стані.

 

Зайнявши посаду президента після революції квітня 2010 року, він пішов у запій.

 

Більшість його появ на публіці з тих пір проходили в супроводі обов’язкового «допінгу» для хоробрості.

 

Таким європейські журналісти запам’ятали А.Атамбаєва на зустрічі з експертним співтовариством і журналістами в Брюсселі. А вже на батьківщині він частіше напідпитку, ніж тверезий. 

 

За відгуками близьких і друзів Атамбаєва, згубна звичка стала його візитною карткою ще в студентські роки. І не можна сказати, що він не хотів від неї позбавитися, були спроби лікування та реабілітації.

 

Цим і пояснюються часті неофіційні візити президента А.Атамбаєва за кордон, які були обумовлені відвідуванням іноземних медичних центрів. Найпопулярнішими для нього стали клініки в Туреччині.

 

У 2013 році А. Атамбаєв лікувався в Анкарі у військово-медичній академії «Гульхані». Часте відвідування Атамбаєвим турецьких клінік було для нього безкоштовним — за рахунок турецької сторони: Алмазбек Атамбаєв надав у Киргизстані турецькому бізнесу пільгові умови.

 

Крім цього, Атамбаєв у 2015 році пройшов «лікувально-профілактичні процедури» в одному з медичних центрів Китаю. 

 

Йдеться про одну з клінік на китайському узбережжі (передмістя Далянь), що спеціалізується на лікуванні наслідків наркотичної та алкогольної залежності.

 

Незабаром після повернення з КНР А. Атамбаєв виступає з заявою про згоду Бішкека на будівництво залізничної гілки Китай—Киргизстан—Узбекистан.

 

Відповідна міжурядова угода була підписана Атамбаєвим із головою КНР Сі Цзіньпіном у вересні того ж року в Пекіні.

 

Ціна проекту — близько 6 млрд. доларів США, причому це кредитна позика китайського уряду Киргизстану. Будівництво здійснюватимуть китайські компанії.

 

Бішкек, до того ж, віддає Китаю у безстрокове користування частину своєї території, включаючи родовища корисних копалин, необхідних для будівництва.

 

Починаючи з того ж року, будівельний і гірничо-металургійний комплекс країни фактично переходить під управління китайських корпорацій.

 

Приплив прямих іноземних інвестицій з КНР різко зростає вже в 2016 році — на 64%, і на 130% — у нинішньому році. 

 

При цьому Алмазбек Атамбаєв наказує своєму наступнику продовжити позичати гроші в Китаю на реалізацію інфраструктурних проектів.

 

Пекін отримав в особі Атамбаєва слухняного політичного гравця, який буде лобіювати інтереси китайців.

 

Будівельним і машинобудівним бізнесом у країні володіють турки, фінансова сфера віддана на відкуп іранцям, території і природні багатства колишній президент подарував Китаю. 

 

Атамбаєв розповідає про свою нелегку працю на благо батьківщини і дає настанови своєму наступнику, як управляти країною в подальшому. Він планує знову прийти до влади на парламентських виборах у 2020 році.

 

Хочеться лише сподіватися, що киргизький народ до цього часу перестане довіряти такому політику. Алмазбек Атамбаєв загнав Киргизстан у боргову яму: урядовий борг країни становить понад 62% ВВП і щодня тільки зростає. Чому так вийшло: від непродуманих рішень лідера або ситуацією скористалися ззовні — це питання великої геополітичної гри.