Іще продовжують росіяни пожинати плоди своєї недальновидної допінгової політики на домашніх Іграх у Сочі, коли вони активно підміняли пробірки з «брудними» пробами своїх олімпійців, — днями, приміром, РФ заплатила МОК 15 мільйонів доларів штрафу за масштабну повторну перевірку допінгових зразків своїх спортсменів, яку, в рамках скандальної справи Макларена, проводила Всесвітня антидопінгова агенція — а на них уже накочується нова хвиля критичного невдоволення, котру збурив один із членів команди «Олімпійських атлетів із Росії» на Олімпіаді-2018 у Пхенчхані.
І знову мельдоній
У двох допінг-пробах, узятих під час олімпійських змагань із керлінгу в російського спортсмена Олександра Крушельницького, котрий у міксті з партнеркою по команді Анастасією Бризгаловою виграв «бронзу» XXIII зимових Ігор, виявили мельдоній.
Той самий, на якому в останні кілька років погорів не один відомий атлет із «пострадянського простору», зокрема й відома російська тенісистка Марія Шарапова, котра вже відбула свою дискваліфікацію.
Як сталося так, що в умовах глобального скандалу з мельдонієм, який в останні кілька років не давав спокою спортивній спільноті планети, саме цей препарат, із недавнього часу занесений ВАДА до числа заборонених, опинився в організмі керлінгіста з Росії Олександра Крушельницького, можна лише здогадуватися.
Сам спортсмен каже, що це провокація і йому допінг підмішав хтось із команди. В умовах, коли позбавлена міжнародної акредитації Російська андидопінгова агенція намагається повернути собі ліцензії ВАДА, позитивний допінг-тест Крушельницького — ще один удар по іміджу Росії, спортивні функціонери котрої говорили, що їхня держава в контексті антидопінгової боротьби змінилася радикально й, як належить, перевіряє на допінг своїх олімпійців.
Реальною також виглядає й версія, коли припускають, що російський керлінгіст самостійно вирішив додати своєму організму енергії, необхідної для здобуття олімпійської медалі.
У будь-якому разі у Федерації керлінгу Росії обіцяють, що проведуть внутрішнє розслідування заради встановлення справедливості та «очищення доброго імені».
Поки ж змушені повернути до МОК виграну сімейним подружжям керлінгістів із Росії «бронзу» й чекати на дискваліфікацію від міжнародної федерації.
Що цікаво, на Іграх у Пхенчхані олімпійці з Росії наразі не виграли жодної золотої медалі й, попри наявність у їхньому активі чотирьох срібних та дев’яти бронзових нагород перебувають у медальному заліку нижче, ніж Україна, в скарбничці котрої є лише одне «золото» фристайліста Олександра Абраменка.
Командою й не пахне
Останньою можливістю поповнити свій доробок українські олімпійці в особі жіночої команди з біатлону не скористалися, проваливши й останній на Олімпіаді старт.
У четвер естафетна гонка для «синьо-жовтих» не склалася з самого початку, коли вже на другій стрільбі коло штрафу заробила Ірина Варвинець, віддалившись від групи лідерів більше ніж на одну хвилину.
Зі стрільбища Варвинець вийшла передостанньою, опустивши практично до нуля шанси українського квартету, котрий, нагадаємо, в Пхенчхані захищав титул олімпійських чемпіонів, здобутий чотири роки тому в Сочі.
На тому ж 17-му місці Варвинець передала естафету й Віті Семеренко, програвши італійці Лізі Вітоцці, котра першою прийшла до фінішу стартового етапу, 1 хв. 41 сек.
Думається, вже тоді заяву про відставку міг братися писати старший наставник жіночої збірної України словенець Урош Велепець, адже попри його заяви про неймовірний потенціал жіночої команди її виступ у Пхенчхані завершився банальним пшиком.
І рiч не тільки в проваленій естафеті, на другому етапі котрої Віта Семеренко примудрилася повторити «досягнення» Варвинець, залишивши в проміжному протоколі збірну України на передостанньому місці.
Ситуацію дещо виправила Юлія Джима, котра перемістила «синьо-жовтих» з 17-го на 10-те місце, проте молода дебютантка Ігор Анастасія Меркушина продовжити прорив нагору не змогла, перетнувши фінішну лінію одинадцятою.
Провалили гонку й головні її фаворитки — німкені. Трьох штрафних кіл виявилося забагато, аби знана Лаура Дальмаєр змогла підняти «бундестім» на п’єдестал.
А от для Дар’ї Домрачової та очолюваної нею збірної Білорусі обставини склалися найкращим чином.
Скориставшись осічками рейтинг-фаворитів, триразова олімпійська чемпіонка Сочі-2014, дружина легендарного норвезького біатлоніста Уле-Ейнар Бйорндалена привела свою естафетну команду до золотого тріумфу в Пхенчхані.
На початку олімпійського циклу президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак прагнув у повному складі зберегти «золоту» «естафету».
Запрошення ж на посаду словенця Велепця очільник біатлонного господарства назвав своєрідним експериментом, покликаним прищепити вітчизняним біатлоністкам європейські принципи підготовки.
Що ж, спроба змусити жіночу команду жити за іншим часом відверто провалилася.
І хоча до Пхенчхана приїхали всі учасниці «золотого» сочинського квартету, на ділі похвалитися їм просто немає чим.
«Не вірте жодному слову, все суцільна брехня. Знаєте, вболівальники, у нас не команда, а просто ж...» — цитує сайт sport.ua Валентину Семеренко, котру тренерський консиліум вирішив не ставити на естафету.
Після того як, за словами біатлоністки, наставники збірної розбили її мрію, позбавивши можливості виступити в головній гонці Ігор-2018, Валя вирішила більше не мовчати.
«Прикро й боляче, коли тобі брешуть у вічі, адже ніякої наради щодо складу на естафету ніхто не проводив. Усе зробили під килимом — викинули зі складу мене та Підгрушну. Чому поставили в естафету Варвинець і Меркушину, всі ж гонки вони бігли гірше мене», — гнівалася Валентина.
І справді, виступ нашої жіночої збірної з біатлону в Пхенчхані більше скидався на фарс, експеримент, але аж ніяк не на головний старт чотириріччя.
Привізши до Південної Кореї команду в розібраному стані — а її титуловані члени, до речі, на початку сезону не раз піднімалися на п’єдестал Кубка світу, зокрема й у естафетній гонці, — Урош Велепець та й інші керівники українського біатлону обов’язково мають щось сказати великій біатлонній громаді України.
