На початок нинішнього року в Україні укладено майже 4,9 мільйона договорів оренди земельної частки. Більшість iз них мають тривалі терміни.
Зокрема, 2 мільйони 300 тисяч таких домовленостей власники паїв підписали терміном на вісім-десять років.
Фермерські господарства уклали з орендодавцями 750 тисяч договорів.
Днями Держгеокадастр узагальнив дані про вартість оренди сільськогосподарської землі.
В середньому по Україні громадяни-власники паїв торік отримали 1369 гривень за гектар.
Станом на 1 січня 2017 року цей показник становив 1093,4 гривні за гектар. Тобто за рік оренда землі виросла на чверть.
Найвища орендна плата за паї зафіксована у Черкаській (2961,8 грн./га), Полтавській (2553 грн./га), Харківській (2111 грн./га) та Сумській (2100,2 грн./га) областях.
Найдешевше користування землею обходилося у Закарпатській (718,9 грн./га), Запорізькій (794,7 грн./га), Миколаївській (825,8 грн./га) та Херсонській (842,3 грн./га) областях.
Загальна площа цієї категорії сільгоспземель, переданих в оренду за договорами, складає 16,9 мільйона гектарів.
Середня орендна плата за передані на земельних аукціонах ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності станом на початок нинішнього року склала 2793,2 гривні за гектар, тоді як роком раніше показник становив 2249,8 гривні. Зростання за рік склало 24 відсотки.
Загалом у середньому за останній рік державні землі здавали в оренду вдвічі дорожче, ніж приватні. Таке саме співвідношення Держгеокадастр фіксував і за підсумками 2016 року.
Ще більший розрив спостерігається у порівнянні з орендною платою за землі державної власності, передані в користування на безконкурентних засадах за договорами минулих періодів. Наразі цей показник у середньому по Україні становить усього 1053 гривнi і, очевидно, саме орендарі цих дешевих гектарів складають основне монопольне лобі противників земельних реформ.
На думку першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка держава демонструє вищу ефективність у розпорядженні своїми земельними ресурсами в порівнянні з приватним сектором завдяки низці послідовних, хоч і не завжди популярних кроків.
«Були перекриті можливості безаукціонної передачі землі, а самі земельні торги перестали бути формальними, перетворившись на висококонкурентний інструмент, що забезпечив середню ставку оренди держземель за минулий рік на рівні 14,74 відсотка», — підкреслив він.
Торік держава вперше визначила основні засади управління землями, прийнявши відповідну Стратегію та закріпивши мінімально припустимі параметри оренди (до семи років та не менше 8 відсотків від нормативної грошової оцінки).
На думку експертів, зростання вартості оренди в частині приватних земель гальмує наявність локальних монополій орендарів, відсутність вільного ринку землі та відсутність дієвих об’єднань власників землі, більшість яких є громадянами похилого та дуже похилого віку.
