Чи варто змішувати зерно різного класу на лінійних елеваторах — питання неоднозначне як для трейдерів, так і для виробників.
Прихильники змішування наголошують: це полегшить роботу елеваторів, бо різні класи зерна не доведеться зберігати в окремих силосах.
Та й при роздільному зберіганні зерно все одно змішується на торговельному судні. Опоненти звертають увагу, що у такий спосіб аграріїв позбавлять стимулу вирощувати пшеницю вищого класу, оскільки змішування відбуватиметься неоднорідно.
Різну аргументацію обговорили днями учасники конференції «Стратегії експорту: трейдинг і логістика».
Як нагадує екс-президент Української зернової асоціації Володимир Клименко, раніше основним документом, що регулював операції з зерном на елеваторах в Україні була «Інструкція про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах».
Її затвердили ще у жовтні 2008 року, і саме вона визначала облік та оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки.
Залежно від необхідності, зміни до цієї інструкції вносили в 2012 та 2014 роках. У документі зазначалися закономірності зміни маси, вологості, сміттєвих домішок, допустимі втрати при регулюванні, а також регулювався процес зміни власності зерна.
Це був основний нормативно-правовий документ, що регулював відносини між учасниками ринку, відповідно, всі учасники були в однакових умовах. У березні минулого року згадану Інструкцію №661 скасували.
Першою виступила проти цього компанія «Нібулон», зауважуючи: це призведе до безладу при проведенні операцій із зерном та негативно впливатиме на партнерські відносини у межах зернового ринку України.
Як пояснює Володимир Клименко, на перший погляд, змішування зерна на лінійних та портових елеваторах є вмотивованим, адже оптимізує використання ємностей на зернових складах України.
Але негативних факторів більше, бо це призведе до погіршення якості партій зерна.
Об’єднана партія зерна, сформована за середньозваженою якістю майже завжди буде неоднорідною.
На сьогодні діюче законодавство не визначає процедури формування «об’єднаних експортних партій», відсутній прозорий облік результату.
Тому ми ризикуємо, що продовольча пшениця не дотягуватиме за якісними параметрами до стандартів, а для фуражної матиме значно завищені показники.
Зрештою під виглядом фуражних партій пшениці постачатиметься більш якісна партія продовольчої пшениці або навпаки.
Отже дозвіл змішувати партії зерна на лінійних зернових складах призведе до того, що елеватори не зможуть гарантувати якість зерна в експортних партіях.
Трейдери запропонували зміни, які мали б поліпшити експортну процедуру зернових: вести кількісно-якісний облік зерна у розрізі культур, класів, років урожаю по кожній партії експортного зерна. Це можливо за одночасної наявності двох умов.
Перша: переміщення партій зерна через кордон України здійснюється морським транспортом відповідно до експортних контрактів, на виконання яких сформовані саме ці партії експортного зерна.
Друга: відвантаження партій на водні транспортні засоби, якими ці партії зерна і переміщуватимуть через митний кордон України — одразу в ці транспортні засоби або за допомогою інших водних транспортних засобів.
Варто врахувати, що сільгосптоваровиробник, зберігаючи своє зерно на елеваторі, не завжди продає його на експорт. Тому при використанні на внутрішньому ринку об’єднані партії пшениці не зможуть відповідати борошномельним кондиціям, наприклад, за кількiстю та якiстю клейковини.
