Аби реформи йшли як слід,
Аж брали завидки весь світ,
То варто спробувать, можливо,
І ще б таку альтернативу.
З Верховної почнемо Ради:
Немає кращої поради,
Щоб байдики не били депутати —
То половину з них відняти,
Звідки прийшов — туди й послати.
Щоб у законах менше було браку,
Один на одного не йшли в атаку,
І не ставали політичним секонд-хендом,
А дорожили українським брендом,
Один є вихід — у оренду!
Комусь із друзів з-за кордону,
Наприклад, Меркель чи Макрону.
Чи в МВФ закласти під кредит,
Не менше, як на сорок літ,
Під нуль відсотків. Хай їм грець!
З них все одно навару, як з яєць.
Борги за збільшені тарифи,
Що мають урядові грифи,
У спадок передать Прем’єру,
Міністрам, віце, помам, мерам
Як головну із нагород
За їх турботу про народ.
А Президента персонально
Переселить не віртуально,
Одного, без панів й панянок,
В його країну обіцянок.
На форумах, нарадах — всюди
Надати перевагу словоблудам.
Для них-бо є завдання просте —
Переливать з порожнього в пусте.
Нехай піаряться досхочу.
А ті, що діла дуже хочуть,
У кого вже душа болить —
Хай заспокояться на мить.
Роки наступні — від села до міста —
Оголосить роками популіста.
По всій державній вертикалі,
А якщо хоче хто — то й далі...
Або візьмем аграрний сектор.
На кожен га потрібен лектор,
На кожну сотку — агітатор.
Хто ще так вміє засівати
Чи молотить по порцій кілька,
Що аж підстрибує тарілка?
Щоб мати більше молока і масла —
Корми на фермам замінить на гасла.
І бажано, аби корівки дійні
Були усі однофракційні.
І ще зробити один крок —
Всіх ялових — в опозиційний блок.
Якнайскоріше, без розмов,
Потрібно збільшить довжину промов.
За кожен виступ, як годиться,
Віддячать щедро гречка і пшениця.
А урядові постанови та інструкції
Ударять, що є сили, по корупції.
А Президента черговий указ
Її доб’є вже котрий раз.
І заживем ми весело й щасливо!
Як вам така альтернатива?