З 12 по 14 лютого у Києві проводять тренінг «Африканська чума свиней — спільна проблема для України та ЄС».
Він проходить у рамках Європейського інструменту інституціональної розбудови TAIEX за участі фахівці Держпродспоживслужби з усіх регіонів України, представників вищих навчальних та наукових закладів та закордонних фахівців.
Мета заходу — обмін досвідом для попередження та ліквідації африканської чуми свиней.
Учасники з України, Білорусі, Латвії, Литви, Молдови та Німеччини обговорюють особливості епідемії, запобіжні заходи, діляться діагностичними й епізоотичними дослідженнями, налагоджують комунікацію та кооперацію із зацікавленими сторонами.
Епідемії й океан не перепона
Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа визнав, що боротьба з АЧС набула сьогодні міжнародних масштабів і потребує об’єднання зусиль усіх європейських країн.
Поширення африканської чуми свиней в Європейському Союзі вже викликає занепокоєння навіть у виробників свинини у США, стаючи інформаційним приводом для публікацій в американських Euromeat News.
«Можливість спалаху африканської чуми свиней в ЄС викликає занепокоєння у виробників свинини в США, оскільки додаткові заходи для запобігання поширенню вірусу вже роблять у Польщі, Німеччині та Данії», — прозвучало в одній iз лютневих публікацій видання.
В ЄС діє Комітет iз торгівлі NPPC і Комітет iз безпеки тварин і продовольчої безпеки в Данії, Польщі та Німеччині.
До співпраці з ними сьогодні приєдналися й профільні експерти галузі свинарства США задля глибшого вивчення ситуації i щоб запобігти поширенню АЧС на комерційних свинарських об’єктах, з якими веде справи американський бізнес.
Данія, Польща і Німеччина вимагають підвищення ефективності систем відстеження тварин і посилення заходів біозахисту в постраждалих зонах.
За підсумками співпраці з європейськими країнами, представники галузі свинарства США передадуть отримані результати уповноваженим американським організаціям, а також обговорять iз ними плани забезпечення безпеки свинарства від АЧС як в ЄС, так і в США.
Ризик спалаху АЧС в Європі навіть став окремою темою, включеною до порядку денного «Зеленого тижня», який відбудеться цьогоріч у Берліні.
Три роки зачумлення
Епідемія АЧС спостерігається в Украіні третій рік поспіль. Досі результати боротьби з цією хворобою не втішні.
Як повідомляє агенція УНН, збитки від чуми вже перевищили мільярд гривень. Експерти і фермери критикують Держпродспоживслужбу за відсутність ефективних заходів щодо попередження АЧС.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Асоціацією тваринників України, у 2017 році ця хвороба розповсюджувалася вдвічі швидше, ніж попереднього року, та вдесятеро швидше, ніж у 2014 році.
Зокрема, минулоріч зафіксовано 163 нових випадки АЧС, тоді як з 2012 року сукупно сталося 311 спалахів.
Тим часом лише за перший неповний місяць нинішнього року вже зафіксовано 13 нових випадків АЧС.
«Збитки від АЧС на одну голову в господарствах населення складають 114 доларів, на малих та середніх свинофермах — 196, а на великих промислових комплексах — 460 доларів. Але загальні збитки від епізоотії набагато більші від фактичних коштів, які втрачаються від загибелі чи забою однієї свині», — наголошує голова АТУ Ірина Паламар.
Ще 2016 року фахівці Асоціації тваринників разом із науковцями та представниками Держпродспоживслужби розробили програму боротьби з АЧС на найближчі п’ять років.
Але, за словами Паламар, Мінагрополітики її ігнорує, бо проект досі не ухвалено.
За підрахунками експертів, АЧС торік завадила Україні заробити додаткові 12 мільйонів доларів лише на експорті свинини.
Нездатність відповідних державних структур ефективно реагувати на поширення хвороби призвела до значного подорожчання свинини і сала.
Через обмежений потенціал офіційних українських ветслужб зi швидкого виявлення та підтвердження захворювання з’ясувати ступінь поширення АЧС в Україні сьогодні неможливо, такий висновок продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
Оскільки ж АЧС є загрозою для вітчизняного сектору свинарства не перший рік, поширення вірусу вже призвело до серйозних соціально-економічних наслідків.
І хоча Україна зробила певні кроки щодо викорінення хвороби, негативний вплив вірусу на внутрішній ринок м’яса зберігається, констатують у ФАО.
Кабан — здобич не для мисливця
Утiм не менше шкоди від АЧС зазнають і наші європейські сусіди. Фахівці ветеринарної медицини зареєстрували чергові 44 випадки африканської чуми свиней у Польщі.
Як передало днями Польське радіо, хворих мертвих кабанів виявили на територіях чотирьох воєводств. Їх знаходили, зокрема, на території Варшави та кількох повітів на захід від Вісли.
За словами директора Державного ветеринарного інституту в Пулавах Кшиштофа Нємчука, найбільшу загрозу дикі звірі становлять на прикордонних територіях iз Білоруссю, Литвою та Україною.
«На жаль, у нас надто багато диких кабанів, їх відстріл потрібно збільшити. На території так званого білоруського мису є місце, де вони масово мігрують на польський бік і харчуються поруч iз невеликими свинофермами. Це смертельні ризики для свійських тварин», — застерігає очільник Державного ветеринарного інституту.
Вірус африканської чуми свиней лютує у Польщі вже протягом чотирьох років. До спалаху цієї хвороби Польща відправляла майже половину експортного м’яса та продуктів зі свинини за межі Європейського Союзу.
Вартість експорту досягала 430 мільйонів євро на рік. Нині доступ до цих ринків обмежено, доводиться змінювати напрямок торгівлі на вже заповнені ринки Європейської спільноти.
Де взяти професіоналів?
В Україні з початку року зафіксовано 30 спалахів АЧС. За оцінками експертів, у цьому році епідемія поширюється удвічі швидше.
На думку нардепа Сергія Тригубенка, подолати АЧС уповноваженим органам заважає відсутність професійних кадрів і неефективне використання бюджетних коштів.
Українська свинарська промисловість залишається вразливою для епізоотичних спалахів.
Як повідомляє вже згадана вище продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО), на початку 2018 року чисельність поголів’я свиней в Україні оцінювалася в майже 6,1 мільйона голів.
Значна частина його міститься в домогосподарствах і дрібних фермерських господарствах, які, швидше за все, зіткнуться з труднощами при прийнятті заходів щодо підвищення біобезпеки.
Тому українська свинарська промисловість залишається вразливою для епізоотичних спалахів.
Частка свинини складає 36 відсотків споживаного в Україні м’яса. Тому українці значною мірою залежать від свинини, а виробництво даного виду м’яса забезпечує важливу частину доходів сільського населення.
Тому успіх кампанії проти АЧС багато в чому залежатиме від підвищення інформованості домашніх господарств.
Йдеться про надання можливості виробникам замінювати свиней іншими тваринами або переходити від тваринництва до інших видів сільського господарства, таких як виробництво високоцінних культур.
Тим часом, згідно з прогнозами, прямі збитки українських свинарів через АЧС обраховуватимуться мільярдами гривень.
Адже дії нинішніх контролерів на шляху подолання епідемії визнаються недієвими і неефективними.
Рахункова палата дійшла висновку, що Держпродспоживслужба недоцільно витрачає бюджетні гроші на заходи щодо поліпшення протиепізоотичної ситуації в країні в цілому.
Згідно зі звітом, чиновники неефективно використали понад 3,2 мільйона гривень.
Як заявив минулого тижня економіст інвестиційного відділу ФАО і керівник проекту технічної допомоги ФАО/ЄБРР «Підвищення обізнаності про африканську чуму свиней в Україні» Дмитро Приходько, безконтрольне поширення АЧС може завдати свинарям прямих збитків обсягом на суму 9 мільярдів гривень протягом наступних 15 років.
Якщо ж врахувати зниження вартості активів у свинарстві і втрату доданої вартості на рівні виробництва та переробки продукції, збитки за вказаний період можуть досягти 30 мільярдів гривень.
«Тому, коли приватний сектор і держава стають партнерами з науковим співтовариством, з’являється прекрасна можливість боротися з цією та іншими хворобами тварин, знижуючи ризики для фермерів, переробників та інвесторів»,
Географія епідемії
Чергові випадки африканської чуми свиней (АЧС) у лютому зафіксовано у Закарпатській та Рівненській областях, повідомила прес-служба Держпродспоживслужби.
Зазначається, що АЧС у Закарпатській області зареєстровано на території низки мисливських угідь.
Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області, на території мисливських угідь Новостайківського лісництва ТОВ фірми «Барс» (Рівненський район), МРГ «Лань» урочища «Новики» (Млинівський район), мисливського господарства ФГ «Ричинський» урочища «Підгаєщина» (Млинівський район) проведено відстріл диких кабанів.
Діагноз АЧС підтвердили лабораторними дослідженнями.
«В осередках захворювання вживають заходів із локалізації та недопущення поширення збудника АЧС», — переконують у Держпродспоживслужбі.
Очікується, що міжнародні проекти, що стартували, допоможуть забезпечити необхідну лабораторну підтримку для швидкої і точної діагностики, що в поєднанні з іншими заходами уможливить раннє виявлення і викорінення хвороби.
