У Києві проведуть в останню путь відомого філософа Мирослава Поповича.
Вчений пішов із життя ввечері 10 лютого. У квітні йому виповнилося б 88 років.
«Невимовно сумно через непоправну втрату. Очікувана, але від цього не менш гірка смерть, — написав журналіст Василь Зоря. — Незадовго до Нового року стан здоров’я Мирослава Володимировича різко погіршився. Після останньої операції на серці на початку року внаслідок кількох мікроінсультів він помер».
«Відійшов у вічність наш директор, учитель, філософ, громадський діяч, мудра і добра людина, — констатують колеги Мирослава Поповича з Інституту філософії ім. Григорія Сковороди НАН України. — 1930 — 2018... Ціла епоха. Майже століття. Червоне століття. Кривавий вік. Катастрофи, війни і голодомори — крізь шквал буремних подій він проніс свій штандарт людяності, любові і свободи. Про ці чесноти він говорив мужньо, тоді, коли за це можна було постраждати. Разом з іншими видатними громадськими діячами України він стояв біля витоків ініціативної групи «Першого грудня», яка стала осередком моральних авторитетів нації. Він є філософом. А філософи не вмирають, вони назавжди залишаються нашими співрозмовниками у світі ідей. Вічна і світла йому пам’ять!»
Мирослав Попович народився 12 квітня 1930 року в Житомирі. Після закінчення філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка працював учителем на Тернопільщині.
Згодом вступив до аспірантури в Інституті філософії імені Сковороди.
«Якщо взяти мій особистий шлях iз суто «анкетного» погляду, то я не впевнений, що там можна знайти аж так багато цікавого. Який там, власне, шлях? Навчався в університеті, згодом закінчив аспірантуру, пішов на роботу в Інститут філософії й прожив усе своє життя в інституті — почав з молодшого наукового співробітника і завершив директором інституту. На цьому питання про мій особистий шлях можна вважати вичерпаним», — розповідав в одному з інтерв’ю сам Мирослав Володимирович.
Мислитель, філософ, гуманіст, моральний авторитет і совість нації — так називали Мирослава Поповича ще за життя, і від того ще болючішою є ця втрата.
«Україна втратила великого мислителя й одного зі своїх беззаперечних моральних авторитетів. Вічна пам’ять людині, яка дала нам приклад правди і свободи», — написав у «ФБ» Президент Петро Порошенко.
Він до останнього переймався долею України. Навіть незадовго до свого відходу разом з учасниками ініціативної групи «Першого грудня» продовжував закликати українців: «Будьмо вимогливі не лише до керівництва держави, а й передусім до самих себе. Коли спільний човен перекидається, провина за це лягає на всіх».
У своїй авторській колонці на сайті видання «Новоє врємя» наголошував: «Народ повинен розуміти, що його мовчання і відстороненість впливає на політику, що на ньому також лежить відповідальність. Важливо, щоб кожен сформував свою позицію і не ховався за спини колег».
«Звісно, дуже важко прожити життя, щоб не помилитись, не спіткнутись (і я не можу сказати про себе, що уник цього), але подумаємо разом ось про що. Людське життя — таке красиве, таке безкінечно цінне, і ось ідею цінності життя багато й багато з нас пропускають крізь себе, абсолютно не замислюючись над цим, — розмірковував в одному з інтерв’ю філософ. — Ідеї цінності життя повинні бути почутими й побаченими — через любов до людини. До кожної людини».
Мирослава Поповича поховають 13 лютого на столичному Байковому цвинтарі. Прощання, як повідомили «УМ» в Інституті філософії, відбудеться з 11.00 до 12.30 в приміщенні Президії НАН України (вул. Володимирська, 54). Вічна пам’ять і земля пухом вам, Учителю...
