Українських бджіл відправлять до Канади рятувати місцеву популяцію

Наші пасічники зголосилися допомогти канадським бджолярам впоратися з нагальною проблемою, яка постала як перед фермами, що розводять медоносних комах, так і в цілому перед канадською флорою і фауною.

 

Для цього карпатські рої повезуть у прямому розумінні рятувати канадських крилатих родичів, які опинилися на межі зникнення. Про це днями заявив посол Канади в Україні Роман Ващук.

 

Як повідомив посол, знання та уміння українських пасічників з «Всеукраїнського братства бджолярів України» та власне бджоли з їхніх пасік допоможуть канадським колегам відповісти на виклики, які постали перед канадською популяцією цих корисних комах.

 

Партнером українських бджо­лярів стане канадський проект Niagara Beeway, який ставить за мету відновлення та збереження оригиніального довкілля у Канаді.

 

«Джордж Скотт з Niagara Beeway та Тетяна Васильківська повідомили про спільні зусилля допомогти популяції бджіл у Канаді своїми знаннями та карпатськими бджо­лами», — звітував Ващук. Численні дослідники повідомляють про скорочення популяції бджіл у Північній Америці загалом, тому ця місія набуває широкого міжнародного значення.

 

Тим часом українські бджолярі вже перевершили по експорту меду Індію та Мексику. Справа за малим — випередити пару лідерів, Китай та Аргентину.

 

Як відомо, попереднього року Україна продала на світовий ринок майже 57 тисяч тонн меду, подвоївши обсяги експорту всього за рік, збільшивши його у 8,7 раза впродовж останнього десятиліття.

 

Знакову роль у переорієнтації експортерів на бджолиний продукт зіграло й підписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС.

 

Утім, за словами Дарини Гриценко, експерта аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), ту невелику квоту на безмитну поставку меду, яку отримала Україна, експортери вибирають уже на другий-третій день року.

 

Але активізація продавців одразу ж позитивно позначилася на доходах пасічників, які виробляють мед.

 

Як правило, українські експортери не мають власних пасік, закуповуючи солодкий товар у фермерів та дрібних підприємців.

 

Адже, за даними Держстату, саме індивідуальні господарства виробляють 98,5 відсотка всього меду в країні.

 

І завдяки росту зацікавленості на міжнародному ринку за кілограм цього продукту протягом року в оптовиків почали просити на 10 гривень більше. Це призвело до зниження маржі експортерів.

 

Натомість шалений попит на сировину і стрибок цін позитивно вплинули на бізнес пасічників. Тепер в Україні з кожним роком стає дедалі більше промислових ферм, у яких уже не сотні вуликів, а тисячі.

 

Разом з підсиленням авторитету бджолярів вдається позитивно вплинути й на процеси відновлення екології в Україні, залучаючи до цього бізнес. Ідея створення спілки ековиробників виникла на Закарпатті.

 

Об’єдналися вони довкола виробництва натуральних екологічно чистих продуктів. І в 2013 році з’явитися громадській спілці за участі виробників із чотирьох областей українських Карпат допомогли швейцарські колеги з Дослідного інституту органічного сільського господарства (FiBL).

 

Зараз спілка об’єднує 21 виробника із Закарпаття, Львівщини, Івано-Франківщини та Чернівеччини.

 

Маємо вже три сотні позицій серед екопродуктів — це і сири, і м’ясні делікатеси, і зернові, і овочі, фрукти, соки, натуральні олії, трави, ягоди та гриби, не кажучи вже про мед.

 

Бджолярство ж стало і своєрідним локомотивом для впровадження сучасних біотехнологій для захисту сільськогосподарських культур від хвороб та шкідників без використання шкідливих хімікатів, які часто ставали причиною загибелі бджіл.

 

На часі — популяризація використання замість класичних колісних оприскувачів малої сільськогосподарської авіаціі та дронів, що розпилюють над плантаціями корисних комах замість отруйних інсектицидів.

 

А це вже й залучення до програми захисту природи інженерів-конструкторів та виробників сучасної авіа- та робототехніки.