Франція приймає на своїй території багатьох колишніх глав держав та інших олігархів.
Нерідко це особи, які мають шлейф судових розглядів, різного роду політичні проблеми на батьківщині і величезні банківські рахунки.
Вони можуть дозволити собі розкіш проживання в Європі й оцінити французьке «мистецтво жити».
Французька Республіка лояльна у ставленні до різних суперечливих персон.
Останні роки деякі олігархи з колишніх радянських країн, які стали вигнанцями на батьківщині, знайшли притулок у Франції.
Екс-мільярдер Сергій Пугачов, який отримав прізвисько «банкір Кремля», в 90-х і 2000-х роках зробив свій капітал за допомогою банку «Межпромбанк».
Його розшукують російські суди та Інтерпол за шахрайство і розкрадання коштів. Але йому вдалося отримати французьке громадянство ще до банкрутства банку.
Банкрутство, проте, не завадило йому придбати безліч об’єктів нерухомості на Лазурному березі і купити колишній часопис France Soir (Вечірня Франція), а також бакалію Hediard. З березня 2017 року Москва дає запит на його екстрадицію, на даний момент, безуспішно.
Аналогічна першій історія з казахом Мухтаром Аблязовим. Він — колишній банкір «БТА Банку», звинувачений Росією, Казахстаном та Україною в масштабних розкраданнях грошових коштів.
Він утік із Великобританії, де був засуджений судом до 22 місяців позбавлення волі за порушення судового режиму, і прибув до Франції, де переховувався зі своєю сім’єю кілька місяців.
У липні 2013-го він був заарештований в департаменті Вар і провів три роки у в’язниці. У вересні 2015 року французький уряд підписав декрет про його екстрадицію до Росії.
Проте за рік потому Державна Рада, внаслідок наполегливих рекомендацій громадського доповідача Беатріс Буржуа-Машура, скасувала це рішення і звільнила його.
Як людина, звинувачена в крадіжці майже шести мільярдів євро, може видавати себе за казахстанського політичного опозиціонера? Питання залишається відкритим.
Сьогодні цей мільярдер проживає в столиці Франції...
Замок «Білої Королеви», розташований у Нормандії в Франції, іноді відвідує його власник, колишній президент Пакистану з 2008 по 2013 роки Асіф Алі Зардарі.
Бізнесмен почав свою політичну кар’єру услід за своєю дружиною, у разі обрання прем’єр-міністром Пакистану в 90-х роках.
Звинувачений у розтраті і розміщенні за кордоном майже мільярда доларів, він пербував у в’язниці в період з 1997 по 2004 роки за підозрою в тому, що замовив вбивство свого зятя, політичного суперника. Скандальна репутація ніяк не впливає.
Після деколонізації Франція і Африканський континент встановили дуже тісні зв’язки дружби і співпраці.
Тому-то деякі колишні глави африканських держав не соромилися вкладати свої особисті, незаконно придбані багатства на французькій території.
Президенти таких країн, як Габон, Екваторіальна Гвінея або Конго-Браззавіль, купили в цій країні десятки об’єктів на державні кошти.
Отже, виходить, що Франція збирає на своїй території різних осіб, яких розшукує правосуддя.
Олігархи і колишні глави держав використовують Францію як притулок у ситуації з політико-правовими проблемами, а заодно користуються її престижними курортами і благами.
Навряд чи це відображається на позитивному іміджі Франції.
Однак недавні обвинувальні вироки у справі про майно, придбане незаконним шляхом, можуть означати кінець системи, яка все більше не сприймається громадянським суспільством.
