Найвищі досягнення українського міні-футболу припали на початок 2000-х років, коли на перших двох єврофорумах нового тисячоліття «синьо-жовті», очолювані знаним наставником Геннадієм Лисенчуком, двічі здобували віце-чемпіонський титул.
Думається, невипадково саме тій епосі належить персона нинішнього наставника української футзальної збірної.
Дворазовий віце-чемпіон Європи, асистент попереднього головного тренера «синьо-жовтих» Євгена Ривкіна, сьогодні Олександр Косенко самостійно очолює національну збірну України з футзалу, котра, за всіма ознаками, заново проходить цикл свого становлення.
Відтоді як припинив своє існування харківський «Локомотив» — по суті, базовий клуб збірної — серйозних пертурбацій зазнало загалом усе внутрішньоукраїнське футзальне господарство.
Приміром, якщо в минулому сезоні боротьбу за чемпіонство вели херсонський «Продексім» та київський «ХІТ», то в поточній першості два перших місця в турнірній таблиці наразі посідають інші «дійові особи» — «Титан» із Покровського та хмельницький «Сокіл».
Відтак шукати детальних пояснень доволі цікавому вибору польових гравців на ЧЄ-2018, куди Олександр Косенко покликав трьох українських «збірників» із мінської «Столиці», чотирьох футзалістів хмельницького «Сокола» та по одному виконавцю зі столичного «ХІТа», івано-франківського «Урагану», московської «Діни» та «Норильського Нікеля», думається, не варто, адже лідерська «чехарда» в українській екстралізі свідчить про відсутність стійкого ігрового потенціалу у вітчизняних футзальних клубів.
Проте в діях Косенка можна простежити тренерські кроки, запозичені у його іменитого попередника та наставника Лисенчука, котрий полюбляв грати двома добре зіграними «змінами», сформованими на базі одного клубу.
Варто відзначити, що в порівнянні з ЧЄ-2016 Олександр Косенко відчутно оновив склад, яким він «орудував» у Словенії.
Попереднє Євро «синьо-жовті» завершили в чвертьфіналі, коли в драматичному поєдинку на останніх секундах програли господарям-сербам.
Так само на стадії чвертьфіналу завершився для українських збірників і цьогорічний чемпіонат Європи. І знову долю поєдинку вирішив один м’яч.
З огляду на ім’я опонента (а ним цього разу був тріумфатор попереднього ЧЄ, збірна Іспанії) та, загалом, доволі пристойні бойові якості й самовіддачу, продемонстровані нашими хлопцями в матчі проти чинного чемпіона, підсумковий результат «синьо-жовтих» на ЧЄ-2018 навряд чи керівники вітчизняного футзалу назвуть незадовільним, хоча й відправляли вони команду до Любляни з настановою виграти медалі.
Вочевидь очікування наших футзальних функціонерів виявилися дещо завищеними, адже поєдинки проти лідерів континентального міні-футболу — португальців та іспанців — завершилися не на користь нашої збірної.
«Якщо ми хочемо обігрувати Іспанію (семиразового чемпіона Європи), то потрібно тренуватися з м’ячем не по дві або чотири години, а всі вісім. Залишатися після занять, працювати. Якщо ми прогресуватимемо індивідуально в технічному плані, то будемо рости й як команда», — наголосив головний тренер української футзальної збірної.
Поки ж доводиться констатувати, що свій п’ятий поспіль ЧЄ «синьо-жовті» завершили на чвертьфінальній стадії.
ТАБЛО
Чемпіонат Європи. Чвертьфінали. Україна — Іспанія — 0:1 (Пола, 18), Словенія — Росія — 0:2, Португалія — Азербайджан — 8:1, Сербія — Казахстан — 1:3.
Півфінальні пари: Росія — Португалія, Іспанія — Казахстан.
