Останні дні січня поточного року увага ЗМІ, політиків, експертів і особливо російської політичної і бізнесової еліти на чолі з Путіним і Медведєвим була прикута до Вашингтона в очікуванні оприлюднення так званої «кремлівської доповіді».
Нагадаю, 2 серпня 2017 року президент США Дональд Трамп неохоче підписав прийнятий 27 липня Конгресом закон 3364 «Про протидію супротивникам Америки через санкції» (CAATSA), який передбачає посилення в односторонньому порядку американських санкцій проти Росії, Ірану і Північної Кореї.
Відповідно до статті 241 закону Міністерство фінансів, Державний департамент і Національна розвідка США повинні були підготувати «кремлівську доповідь» і скласти список «фінансової обслуги» Кремля — олігархів, найбільших російських бізнесменів, розміри і джерела їхнiх доходів, активи їхнiх родичів, зв’язки з високопоставленими чиновникам Кремля, діловi контакти з іноземними компаніями.
Як «нев’їзні» у Вашингтоні гостювали
Експерти вважали, що закон буде новою віхою в «юридичному наступі» на Росію, оскільки наслідки для її політичної і бізнесової еліти, які збагатилися за рахунок пограбування російського народу і корупційних зв’язків із режимом Путіна, можуть бути досить серйозними: індивідуальні санкції, замороження фінансових активів, заборона на в’їзд до США, порушення кримінальних справ за відмивання коштів і арешт цих осіб у разі затримання їх за кордоном...
Після цього американським компаніям і громадянам буде непросто мати ділові контакти з особами, які потрапили під санкції.
Якими ж були наївними ці експерти, не знаючи або не розуміючи реалій стосунків між «сильними світу цього» та неписаних правил «великої політики», в основі яких лежать мільярдні прибутки, а не долі цілих народів.
За складання «чорного кремлівського списку» відповідальним був Office of Foreign Assets Control (Управління за контролем іноземних активів) міністерства фінансів США.
Нагадаю, що саме це відомство свого часу включило до списку близьких до президента Путіна олігархів Геннадія Тимченка, Аркадія і Бориса Ротенбергів, Ігоря Сечина, Юрія Ковальчука.
Після підписання закону президент США Трамп ще довго зволікав з оголошенням, коли будуть застосовані санкції проти Росії, а потім заявив, що їх застосують до 29 січня 2018 року, як того вимагає підписаний ним закон. Що виявилося черговим обманом і не лише американців.
Напередодні оголошення «кремлівської доповіді», 27 січня 2018 року, до Вашингтона інкогніто одночасно прибули три керівники спецслужб РФ Олександр Бортніков (ФСБ), Сергій Наришкін (СЗР) та Ігор Коробов (ГРУ), які перебувають під міжнародними санкціями і їм заборонений в’їзд до США.
Впродовж двох днів вони вели таємні переговори з директором ЦРУ Майком Помпео, директором Національної розвідки Даном Коатсоном та іншими посадовими особами США.
Перед цим, за два тижні до опублікування «кремлівської доповіді», до Вашингтона спеціально прилетів головний редактор «Еха Москви» Олексій Венедиктов, щоб з’ясувати зміст доповіді, кого включають, а кого не включають у «кремлівський список» і чи можна внести в нього якісь зміни.
Венедиктов навіть просив внести до списку прізвище одного депутата Державної думи РФ, а також цікавився, за яких умов два відомих чиновника путінської адміністрації можуть бути не включені до «чорного списку» і що вони повинні зробити, щоб туди не потрапити,— повідомив Андрій Ілларіонов, який на той час був одним з учасників робочої групи Міністерства фінансів США.
Не важко здогадатися чиє замовлення виконував Венедиктов.
Після візиту керівників спецслужб Росії «невідомий високопоставлений чиновник» адміністрації президента Трампа вніс зміни у «кремлівський список».
Про це повідомив один із співавторів «кремлівської доповіді», шведський економіст, експерт Атлантичної ради Андерс Ослунд, заявивши, що «оприлюднений зі змінами список є насмішкою над американськими санкціями щодо Росії».
За його словами, початковий варіант «кремлівського списку» містив прізвища російських чиновників та олігархів, які здобули свої статки незаконним шляхом через наближеність до президента РФ Путіна та за допомогою контактів із Кремлем (60 осіб. — Авт.). Тобто, мухи були відділені від котлет.
Замість цих осіб «невідомий чиновник» вніс до списку імена 114 високопоставлених чиновників з адміністрації президента і уряду Росії, а також 96 російських мільярдерів із списку Forbes.
«Чиновник адміністрації Трампа висміяв експертів, які підготували попередню «кремлівську доповідь», заявивши, що вона робить неефективним закон про санкції проти Росії в цілому», — заявив Ослунд.
Грізні наміри і великий пшик
Увечері 29 січня (за 12 хвилин до опівночі — закінчення дедлайну) адміністрація президента США оприлюднила в специфічний спосіб, «написаний на коліні», список 114 російських політиків (включаючи всіх членів уряду з прем’єр-міністром Дмитром Медведєвим на чолi й посадовців адміністрації президента Путіна) та 96 осіб зі статками в один мільярд доларів і більше.
Путін у список внесений не був. Бортніков, Наришкін і Коробов є фігурантами «Кремлівського списку».
Оновлений «кремлівський список» був переданий журналістам у вигляді файлу. На офіційних державних сайтах (Державного департаменту, Національної розвідки, міністерства фінансів, Білого дому та інших) «кремлівська доповідь» розміщена не була.
Дивною і підозрілою є ситуація, коли офіційний документ, підготовлений виконавчою владою за дорученням Конгресу США, в кінцевому підсумку офіційно ніде не публікується, але таємно передається ЗМІ.
Після публікації «кремлівської доповіді» експерти майже відразу встановили, що опублікований «трампівський текст» є не що інше, як компіляція чотирьох списків: верхня частина телефонних довідників адміністрації президента і уряду Росії, список 96 мільярдерів російського Forbes (які станом на 2017 рік володіли статками в один мільярд доларів і більше) і опублікованого в серпні 2017 року агенцією РБК списку керівників державних компаній Росії.
Готуючи «кремлівську доповідь», в адміністрації Трампа так поспішали, що не встигли перевірити достовірність даних осіб, яких включили до «кремлівського списку» (деякі з них не мають ніякого відношення до Путіна або уже давно перестали мати зв’язки з Кремлем, виїхавши за кордон на постійне місце проживання і навіть перебувають в опозиції до путінського режиму).
Опублікована версія доповіді, на думку експертів, не представляє собою ніякої цінності — ні юридичної, ні аналітичної, ні інформаційної.
Вона не виконує жодної вимоги ст. 241 закону 3364 про санкції, які були поставлені Конгресом перед адміністрацією президента США, і не несе за собою ніяких наслідків.
Закрита частина «кремлівської доповіді» передана в комітети Конгресу. Міністр фінансів США Стівен Мнучин 30 січня під час зустрічі з членами банківського комітету Сенату заявив, що у засекреченій частині «кремлівської доповіді», яка є «екстраординарною за обсягом роботи, має детальний аналіз, який складає сотні сторінок, iдеться про нові санкції проти Росії», але які саме не уточнив, посилаючись на гриф таємності.
Давати об’єктивну оцінку «кремлівській доповіді» в цілому можна буде лише тоді, коли стане відомим зміст іі таємної частини і проти якого рівня посадових осіб і олігархів Росіі адміністрація США запровадить реальні санкції.
Відкритий «кремлівський список», поданий міністерством фінансів Конгресу США, на думку експертів, є бездумним документом і був пред’явлений лише для того, щоб «фіговим листом» прикрити ганебне вето, яке накладав президент Трамп на список, підготовлений міжнародною відомчою комісією і експертною групою впродовж півроку.
Ще до опублікування нетаємної частини «кремлівського списку» міністерство фінансів США 25 січня повідомило про запровадження санкцій проти 21 фізичної особи (громадяни України і РФ) і 12 російських підприємств.
Серед них 11 «чиновників» на рівні «міністрів» і «заступників міністрів» та одного бізнесмена так званих «ДНР» і «ЛНР» (їх прізвища і посади були опубліковані у ЗМІ). Рівень посадових осіб і підприємств, щодо яких запроваджено санкції, засвідчив, що американська адміністрація «стріляла з гармати по горобцях» і ловила «дрібну рибу». Краще б промовчали, щоб не ганьбитися.
У серйозність намірів президента Трампа і його адміністрації можна буде повірити лише тоді, коли особисто проти Путіна, Медведєва, їхніх фінансових гаманців та вищого військового командування ЗС РФ будуть застосовані реальні санкції — арештовані їхнi закордонні рахунки та нерухомість, вони стануть нев’їзними у демократичні країни світу, їх не запрошуватимуть на міжнародні форуми, а Росію як державу агресора-«окупанта» виключать з усіх міжнародних організацій, поки вона не звільнить Крим та окуповані території Донбасу i не компенсує збитки, завдані Україні.
Виступаючи в Конгресі 30 січня, президент Трамп багато говорив про санкції, які його адміністрація застосовує проти Північної Кореї, Ірану, а також проти Куби і Венесуели, але жодним словом не згадав про Росію і які санкції були і будуть вжиті проти неї, хоча зазначений закон 3364 зобов’язував його це зробити до 29 січня.
Після ознайомлення з «кремлівським списком» і виступу Трампа в Конгресі з’явилися справедливі коментарі, що Трамп «свідомо грає на руку Путіна», що це «саботаж», «дискредитація» і «ганьба» адміністрації Трампа.
Американська спільнота була здивована і шокована такою неякісною роботою нинішньої адміністрації президента Трампа.
Опублікований список американці називають «жартівливим», хоча до першого квітня ще далеко.
Звичайно, що Путін скористався цією ситуацією, щоб заявити, що «кремлівський список» направлений проти всього російського народу. Хоча всі добре розуміють, що 210 осіб, навіть якщо вони визначені неправильно, не представляють весь народ Росії.
Понад 20 конгресменів і сенаторів звернулися до державного секретаря Рекса Тіллерсона з вимогою дати пояснення, чому не введені санкції проти Росії, як того вимагає закон.
Колишній радник президента Путіна, політолог і економіст Андрій Ілларіонов, який був одним з учасників робочої групи з розробки критеріїв для визначення фігурантів «кремлівського списку», заявив, що опублікування цього списку в тому вигляді, в якому його подала адміністрація президента Трампа, є «для Путіна дуже цінним подарунком з усіх точок зору.
З’явилася можливість представити американців як тотальних русофобів, для яких усі росіяни на одне обличчя, нiбито для них абсолютно не важливо, чим людина займається, головне — що він iз Росії.
Базуючись на опублікованій частині «кремлівської доповіді», проти цього аргумента не попреш».
Американські сенатори і співробітники розвідок США вважають незрозумілим візит керівників спецслужб Росії за два дні до оголошення «кремлівського списку», за яким так і не відбулося розширення санкцій проти РФ.
Лідер демократів у Сенаті Чак Шумер звинуватив адміністрацію Трампа в нехтуванні Закону «Про протидію супротивникам Америки через санкції», який вимагає накладення санкцій проти Росії, та виступив iз вимогою дати роз’яснення цілей і змісту переговорів iз керівниками російських спецслужб у Вашингтоні.
Колишні працівники розвідслужб США заявили, що присутність одночасно трьох керівників російських спецслужб у Вашингтоні, яким заборонено в’їзд в Америку, коли розслідують можливість втручання Росії в президентські вибори США в 2016 році, є «дуже незвичним».
До того ж в офіційному звіті американської розвідки, опублікованому в січні 2017 року, зазначено, що російські ФСБ і ГРУ контролювали хакерську кампанію, спрямовану на президентські вибори США в 2016 році.
Колишній керівник місії ЦРУ в Москві Стівен Холл зазначив: «Я не можу згадати такого за останні 15 років».
Чим шантажували Трампа?
Виникає мінімум два риторичних запитання.
Перше: чи могли три керівники спецслужб Росії, які перебувають під міжнародними санкціями і яким заборонений в’їзд у США, інкогніто прибути до Америки і вести неофіційні таємні переговори з керівниками ЦРУ, ФБР та високопоставленими особами Державного департаменту без відома і дозволу президента США Дональда Трампа?
Друге: чи міг «невідомий високопоставлений чиновник адміністрації президента США» без доручення або дозволу президента Трампа самостійно внести зміни в «кремлівський список»?
Відповідь на обидва запитання однозначна — ні!
Враховуючи, що президент Трамп iз самого початку був проти закону 3364, який змушений був підписати лише тому, що за нього майже одноголосно проголосували Конгрес і Сенат, а також таємний візит у США напередодні опублікування «кремлівської доповіді» керівників російських спецслужб, що, можливо, і відіграв вирішальну роль, можна зробити наступний висновок.
Президенту Трампу через керівників спецслужб Росії були передані від президента Путіна якісь « особливі побажання» і досить «впливові» на Трампа матеріали.
І він, порушуючи зазначений закон, вимушений був особисто або за його дорученням «невідомий високопоставлений чиновник його адміністрації» вжити заходів, у результаті яких не відбулося оприлюднення оригінального «кремлівського списку», зміненого в останні хвилини 29 січня, про що заявив співавтор «кремлівської доповіді» Андерс Ослунд.
Порівняльний аналіз виступів президента Трампа в Конгресі й міністра фінансів Стівена Мнучина в банківському комітеті Сенату та коментарів експертів і осіб, наближених до адміністрацій президентів Трампа і Путіна, а також отримана мною конфіденційна інформація дають підстави стверджувати, що між Трампом і Путіним досягнуті певні домовленості для торгів з урахуванням того, що Путін через місяць переобере себе знову президентом на шiсть років, а Трампу ще потрібно буде добути свій перший президентський термін у ситуації, коли звучать заяви про його імпічмент.
Є ще й третє запитання: чи спілкувалися керівники ФСБ, СЗР і ГРУ Росії iз самим Трампом або з його помічниками, радниками, і які матеріали та побажання від Путіна вони передали Трампу, що так вплинули на нього при прийнятті рішення по «кремлівській доповіді»?
Відповіді на нього поки що немає. Але, думаю, невдовзі вона буде. Бо немає нічого таємного, що не стало б явним.
Час також покаже, хто кого переграє — чекіст Путін чи телеведучий і бізнесмен Трамп.
Подібна гра вже була в минулому столітті. Між двома психопатами Сталіном і Гітлером та європейськими лідерами.
Чим це закінчилося, також відомо — Другою світовою війною, в якій брала участь 61 країна (воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн), що призвело до понад 71 мільйона людських жертв, iз них — 46,7 мільйона мирних жителів.
Нагадаю, що подібна гра велася і навколо питання про створення Міжнародного трибуналу для притягнення до відповідальності осіб, винних у збитті малайзійського літака і загибелі 298 людей, у тому числі — 80 дітей.
На моє глибоке переконання, це питання потрібно було ставити в ООН відразу після знищення літака, а не через рік.
Зволікання у створенні міжнародного трибуналу свідчить, що «сильні світу цього» у своїй діяльності керувалися не принципом справедливого покарання злочинців, а своїми геополітичними і бізнесовими інтересами.
Міжнародний трибунал не був створений не лише через накладення вето Росією, а також через загравання провідних лідерів світу з Путіним.
Через це винні у знищенні літака і загибелі майже трьохсот людей до цього часу не те що не покарані, а навіть офіційно не названі як підозрювані.
Ось так «сильні світу цього» ведуть закулісну «велику геополітику» на крові українців і пасажирів малайзійського літака, вбитих Кремлем на чолі з кривавим Путіним, якого справедливо називають Гітлером-Сталіном XXI сторіччя.
Світові лідери продовжують загравати з Путіним і мати з ним справи, заробляючи мільярдні статки на людській крові, забуваючи, до чого призводять подібні ігрища і загравання.
Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, заступник голови Спілки офіцерів України
