Ще наприкінці 2016 року, в результаті майже дворічної роботи та дискусій, Верховною Радою був ухвалений закон про Експортно-кредитне агентство (ЕКА), ініційований лідером Радикальної партії Олегом Ляшком та його заступником з економічної політики Віктором Галасюком. Чинності закон набрав 1 січня 2017-го.
Проте надії експортерів, які так цього чекали, не були виправдані: Міністерство економічного розвитку і тогрівлі ні через шiсть місяців, які були відведені на створення ЕКА, ні через рік агентства так і не створило.
Чому закон досі не виконано, хто і навіщо гальмує створення Експортно-кредитного агентства?
Відповіді на ці запитання шукали учасники парламентського «круглого столу», який відбувся під егідою Комітету з питань промислової політики та підприємництва i Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності ВР.
Участь у ньому взяли народні депутати, представники органів виконавчої влади, громадських та бізнес-організацій і власне експортери.
ЕКА в Україні: давно пора
«Експортно-кредитне агентство — це квиток до клубу індустріальних, розвинених країн, — наголошує Віктор Галасюк, голова парламентського Комітету з питань промислової політики і підприємництва. — Його діяльність дозволить перейти від домінування дешевого сировинного експорту (пшениці, кукурудзи, металобрухту, руди тощо), який наразі складає 2/3 експортного кошика, до виробництва і експорту готової високотехнологічної продукції з високою доданою вартістю (літаків, кораблів, вагонів, трамваїв, турбін, сільськогосподарської техніки, приладів, обладнання тощо). Це важлива складова Промислового пакета реформ, який ми з Олегом Ляшком та командою Радикальної партії послідовно втілюємо в життя. Це трамплін для України в заможне промислово-інноваційне майбутнє. З високими зарплатами та якістю життя».
Але для початку, наголошує Віктор Галасюк, «потрібно пояснити всім українцям, про що йдеться: що таке Експортно-кредитне агентство, навіщо воно потрібне і що відбувається, коли його в країні, на жаль, досі немає».
Хоча для його створення є всі умови, навіть гроші в бюджеті закладені.
«ЕКА потрібне для того, щоб надати комплексну фінансову підтримку українським виробникам-експортерам несировинної продукції та збільшити український експорт на мільярди доларів, — пояснює Віктор Галасюк. — Так, як це робиться в усьому світі, — через страхування і гарантування експортних контрактів, часткову компенсацію відсоткових ставок за експортними кредитами. ЕКА допомагає виробникам через ефективну «фінансову обгортку» зробити їхню продукцію більш конкурентною на зовнішніх ринках та, відповідно, радикально збільшити обсяги експорту».
А поки немає ЕКА, за його словами, українці навіть «не можуть не те що виграти тендер, а навіть узяти в ньому участь, хоча українська продукція не гірша, ніж закордонні аналоги».
Учасники засідання у своїх виступах наголошували, що з запуском Експортно-кредитного агентства в Україні запізнилися на роки.
Що маємо в результаті — чітко пояснив Анатолій Кінах, президент Українського союзу промисловців та підприємців:
«Структура нашого експорту нагадує колишню британську колонію. Відсоток сировини в цій структурі вже сягає до 70%. Усього 6% займає високотехнологічна продукція. Це на рівні Танзанії! Яке майбутнє у нашої держави? Сировинного придатку чи держави, яка здатна виробляти і постачати високотехнологічну, якісну продукцію? Окрім того, ми зараз працюємо в умовах війни на сході, внаслідок якої втрачено практично 40% експорту. І нам потрібно прискорити деверсифікацію експортного кошика та адаптацію наших експортерів до нових ринків збуту.
Тому це питання має загальнонаціональне значення. З досвіду інших держав скажу, що сировинна держава ніколи не створить достатню кількість робочих місць для забезпечення достойного існування людей на своїй території. Водночас такі агентства діють у близько 100 державах світу. Це потужний механізм страхування ризиків виробника, здешевлення кредитів. Наша аналітика підтверджує, що це дає країнам щонайменше до 12-15% приросту експорту. Один долар, який у середньому витрачають на бюджет ЕКА ці країни, дає близько 302 доларів приросту експорту. Які ще потрібні аргументи?» — наголошує Анатолій Кирилович.
«Саботаж створення ЕКА — зрада національних економічних інтересів»
Дмитро Кисилевський, директор з корпоративних відносин компанії «Інтерпайп», що є одним із найбільших українських експортерів, зазначає:
«Ми — учасники вагонобудівельного кластера. Україна унікальна тим, що тут вагон можна зібрати, по суті, з землі. Тобто викопати з землі руду, виплавити з неї сталь, з якої зробити лист, колеса, ресори, ще якісь запчастини... Як тільки на вагон є покупець, одразу починає працювати цілий ланцюжок підприємств. Тому ми чекаємо ЕКА як інструменту, який, як не дивно, створить передусім внутрішній ринок в Україні, бо він потягне машинобудування на експорт, а за собою — й усі підприємства, які наповнюють цю сферу. Ці кошти будуть повертатися державі у вигляді податкових надходжень, робочих місць із пристойними зарплатами».
Але є одне «але»: той же вагон, зроблений під кредит у 10%, не може конкурувати на світовому ринку, де кредити дають під 3%. Бо елементарно буде дорожчим.
«Якби ЕКА працювало і компенсувало 7% кредитної ставки, то, перемагаючи у тендерах, тільки за рік ми могли б довести свої обсяги виробництва до мільярда (збільшити на 650 млн. грн.), — переконаний представник суднобудівельної галузі, гендиректор херсонського заводу «Смарт-Мерітайм Груп» Василь Федін.
— При цьому затрати бюджету на ЕКА становили б 33 млн. грн., а приріст податків — 42 млн. грн. Тобто навіть на прикладі одного суднобудівного заводу очевидно, що ЕКА для країни вигідне! Те, що за цілий рік нічого не зроблено для його створення, — це або непрофесіоналізм, або шкідництво та зрада національних інтересів».
Наталія Микольська, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі, у своєму виступі наголосила, що запуск роботи Експортно-кредитного агентства цього року є пріоритетним для уряду та Мінекономрозвитку.
Але коли саме воно запрацює, розтлумачила досить туманно.
«Перший рік був підготовчим до запуску роботи цього агентства. Ми очікуємо завершення юридичної частини створення ЕКА впродовж чотирьох місяців», — зазначила вона.
А далі розпочнеться робота над запуском його продуктів, а також формування штату — набір відповідних фахівців.
Проте ці виправдання не заспокоїли експортерів. Вони вимагають притягнути до персональної відповідальності тих, з чиєї вини процес створення ЕКА гальмував.
«Це саботаж і зрада національних економічних інтересів. Ми, як експортери, зараз збираємо дані, аби в суді юридично довести, що така діяльність Мінекономіки та відповідних посадових осіб є злочинною бездіяльністю», — наголосив голова ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.
